Фільм про блокаду Маріуполя "Юрик" викликав гучний скандал: чи дійсно маріупольці винні у війні і що кажуть військові

До Дня Незалежності України на СТБ відбулася премʼєра воєнної драми "Юрик", яка знімалася каналом спільно з компанією "Основа Фільм Продакшн" та естонськими партнерами з ETV. Стрічка, як стверджують її автори, заснована на реальних подіях та розповідає про страшний період блокади Маріуполя після повномасштабного вторгнення РФ. Утім, з його реалістичністю не погодилися маріупольці, які на власні очі бачили жахи в рідному місті. Так, вони звинуватили фільм у брехні та "спотворенні реальності".

Тим часом у коментарях відгуки маріупольців про фільм видаляють, а одна з продюсерок "Юрика" Тетяна Куц взагалі звинуватила мешканців окупованого міста в "допомозі Росії розвʼязати війну". OBOZREVATEL розібрався у подробицях скандалу.

Розпочнімо з того, що сюжет драми знайомить глядача з реальною історією 11-річного хлопчика, який 15 днів сам добирався до кордону України. Його батько, молодша сестричка та дідусь загинули під час ворожих обстрілів. Мама була вимушена залишитися з хворою бабусею. Дізнавшись, що сина можуть вивезти до Росії, жінка наважується відірвати хлопчика від себе та відправити в евакуацію, а згодом в Естонію до родичів. Перед цим мама написала на спині Юрика свій номер телефону та всі необхідні дані.

Творці фільму пишаються результатом роботи. Багато українських глядачів також лишають коментарі про те, що під час перегляду драми було неможливо стримати сльози. Утім, маріупольці запевняють, що кінострічка і близько не показує реальні жахи, які їм довелося пережити, та ще й нібито спаплюжує і прикрашає дійсність.

"З перших кадрів цього фільму усі маріупольці, які пройшли через те пекло, побачать неправду. Починаючи з комфортної яскраво освітленої окремої кімнати в підвалі з буржуйкою та настінним годинником, прямого зв'язку з Естонією з того ж підвалу і з "вишенькою на торті" – автівкою ОБСЄ, з якої через гучномовець лунає запрошення на евакуацію коридором, який начебто буде відкритий з 10 до 18 години і потім той самий автобус ОБСЄ, який везе евакуйованих. Тож, виходить, маріупольці все брешуть, коли кажуть, що сиділи в темряві, економлячи кожну свічку, палили масляні каганці, були без зв'язку. Брешуть маріупольці, коли кажуть, що не було аніякої організованої евакуації, аніякої медичної і взагалі будь-якої допомоги", – поділився відомий фотограф і актор Євген Сосновський, який більше двох місяців прожив у блокадному місті.

Маріупольці пишуть, що їхнє життя у блокаді нагадувало справжній фільм жахів, а те, що показали на екранах, порівняно з реальністю, – просто казочки.

"Проблема фільму в тому, що цей фільм спотворює реальні події. Не було ніяких машин ОБСЄ з гучномовцями, як не було ніякої організованої евакуації. Не було освітлених кімнат в підвалах. Були брудні, темні підвали, де було холодно і ніяких буханців хліба! Були підвали, де ховались живі, а у куточку лежали мерці!... Було холодно. Було до біса холодно і смерть танцювала танок з кожним" – написала одна з коментаторок.

А маріупольська журналістка Наталія Дєдова поцікавилася у режисерів, продюсерів та сценаристів "Юрика", чи користувалися вони послугами консультантів, чи спілкувалися з маріупольцями, які пережили блокаду, аби мати хоча б якесь уявлення про реалії тих подій.

"Чи ви знімали свою правду? Дуже прикро, що на трагедії нашого міста роблять ось таке кіно. Кому цікава наша думка? Тільки нам. Як і наше горе. Воно дорого коштує, якщо подавати його під солодким соусом. І воно дуже несмачне, коли гірке. Вибір для продюсерів очевидний", – зробила свої висновки журналістка.

Відреагував на скандал і відомий український воїн, захисник Маріуполя, який був на "Азовсталі" та пройшов через справжнє пекло російського полону, Давид "Хімік" Касаткін.

У коментарі виданню "Букви" він заявив: "Фільм "Юрик" на реальних подіях? Брехня. Маріуполь не був готовий до війни зовсім. Звідки взялися чутки, що це було найбільш підготовлене місто? Мера та ОБСЄ не було у місті ще до початку війни, вони усе знали. Ніякої евакуації ні від мера, ні від ОБСЄ не було, навіть спроб не було. Евакуацією намагалися займатися небайдужі люди, але їх обстрілювали росіяни. Коли російська авіація знищила ДТЕК ще на 2 тиждень війни, після цього увесь цей час у місті не було ні світла, ні води, ні газу, звʼязку теж не було. Люди почали голодувати. Коли росіяни знищували будівлі, у яких були люди, і ці люди були завалені у підвалах та кричали, щоб їх витягнули, ОБСЄ їх не рятувало, їх рятували "Азовці" та інші військові підрозділи. Коли люди голодували, їм приносили їжу "Азовці" та інші військові, коли люди шукали укриття, їх ховали "Азовці" та інші військові. Цьому всьому є відеодокази".

Однак особливе обурення у маріупольців викликав коментар продюсери стрічки Тетяни Куц, яка фактично звинуватила мешканців міста у повномасштабній війні.

"Маріупольці пішли на референдум і голосували за РФ. Тепер РФ вбиває не тільки маріупольців, але ми за вас б’ємось теж", – видала кінематографістка.

На звинувачення відреагувала журналістка та письменниця Надія Сухорукова.

Вона написала: "Дуже образливо, коли нам кажуть, що ми "самі винні". Ми самі винні в тому, що нас вбивали кожну хвилину. У тому, що наше місто рашисти перетворили на концтабір, з якого не було шансів вийти. Не було шансів вижити. Вибачте, що ми вижили. Ми самі не розуміємо як. Це випадковість. Ми не знали, що коли ми вийдемо з пекла, нам скажуть, що цей жах – наша провина".

А ще одна мешканка окупованого міста, якій вдалося вибратися з блокади, назвала Куц відвертою ідіоткою і звинуватила фільм у "відбілюванні" трагедії та окупантів, прикриванні бездіяльності місцевої влади, ОБСЄ та просто брехні.

"Найбільше мене "вштирило" від коментаря якоїсь... "продюсєрки". Ця ідіотка такого б не написала, аби розуміла, що якби усі українські міста чинили такий опір з 2014 року, як містяни Маріуполя, то не було б вторгнення. Але для неї явно війна триває не 9 років. Гидко. І це повезуть катати по Європі, спотворюючи уявлення про правду і пекельне пекло, працюючи не лише на зовнішнього, але і на внутрішнього ворога. Відбілюючи тих, хто винен у загибелі близько 100 тис. маріупольців. Сумно. Коли пишуть – "на реальних подіях", а до реальності там... Але когось влаштовує "облєгчьонний" варіант", – залишила коментар маріуполька.

Не зміг промовчати також відомий український телеведучий Андрій Бєдняков родом із Маріуполя. Він не перебував у рідному місті в період повномасштабної війни, проте в блокаді були його родичі, зокрема мама, яка і померла в окупації. Шоумен вважає, що зараз фільми про українські реалії мають бути документальними, а не художніми. 

Бєдянков висловив свою думку: "Я не очікував побачити правду, тому що побачив слово "художній"... Але не настільки ж. Коли я побачив перші кадри фільму, де всі герої в чистому одязі і в підсвіченому підвалі, то я зайвий раз впевнився в слові "художній". На 16 хвилині хотілося вимкнути після того, як біленька машина ОБСЄ повільно (так зазавичай і їздять у місті, яке закидають бомбами та мінами) пересувалася і закликала мешканців до евакуації. До евакуації, якої не було в Маріуполі! Це болюча тема. Бо скільки годин особисто я розмовляв з людьми, щоб вони якось заїхали на район і забрали моїх. І скільки було таких людей, які намагалися виїхати або вивезти своїх близьких. Взагалі, склалося враження, що не було редакторів в кіно".

Раніше OBOZREVATEL писав про фільм "Довбуш" – найдорожчий в історії вітчизняного кінематографа. Що про нього говорять кінокритики та чому його варто подивитися кожному українцеві – читайте в нашому матеріалі.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!