Блог | "Емілі в Парижі" і "Хід королеви": серіали, які можна дивитися невідриваючись
Ну нарешті Netflix порадував серіалами, які можна дивитися невідриваючисьь. Їх у мене для вас два:
Емілі в Парижі / Emily in Paris
Над його створенням працював Даррен Стар, той самий, якого ми так любимо за "Секс і місто". Цього разу сексу не так багато, як в серіалі про чотирьох подруг, але він теж є. Лілі Коллінз грає амбітну американку, яка за збігом обставин приїжджає в Париж, щоб допомогти одній маркетингової фірмі трішки оновитися. Але французам підхід американки не відразу припадає до смаку, а ось їй французи, круасани, та й сам Париж - ще й як.
Вона настільки excited, що все постить в Instagram і незабаром стає лідером думок. До речі, Instagram тут показаний так, що майже навіть не дратує, а навпаки, автори серіалу іронізують над блогерами, які вже всіх втомили. Принадність серіалу в тому, що він легкий, позитивний, романтичний, красивий, короткий (з доробком на 2 сезон) і оптимістичний. І так, кожна серія не більше 25 хвилин. Якщо ви вже дивилися "10 центів" за моєю рекомендацією, то і тут зустрінете знайомі обличчя французького кіно.
Хід королеви / Queen`s Gambit
Цей серіал куди більш драматичний, але не менш захоплюючий. Взагалі спочатку, за однойменною книгою 80-х років хотіли зняти фільм, але час ішов, і ідея про фільм перетворилася в 7-епізодичний серіал. Перша серія нагадуючи мені про сирітському притулку, де жила бронтевская Джейн Ейр. Тільки тут героїня більш геніальна і живе в 50-х роках в США. Для Елізабет головна радість - гра в шахи з прибиральником в притулку: він вчить її першим ходам і партіям, він же потім дасть і перші гроші на турніри. Але історія будується не тільки на геніальності головної героїні, яка впевнено перемагає чоловіків-шахістів раз по раз (починаючи з місцевих турнірів і до чемпіонату світу), стаючи сенсацією, а й на її дитячих травмах і спробах втекти від них - через транквілізатори і алкоголь.
Актрису Ганну Тейлор-Джой я відкрила для себе після фільму "Емма" (як на мене, це одна з кращих екранізацій Остен), і тут вона, звичайно, тримає всю напругу - з підборіддям на схрещених руках і пильним поглядом, що пропалює опонента. Взагалі, за партіями спостерігати одне задоволення навіть таким нічого не тямлять людям в шахах, як я (в моєму житті були тільки шашки). Але мені здається, коли глядач лізе почитати про шахи побільше, авторам серіалу вдалося навіть більше, ніж вони планували. І рейтинг на IMDB - 8.9 - це підтверджує.
