ЗМІ пояснили, навіщо міністерка Лазебна задумала перевести пенсіонерів з "Укрпошти" в банки

2 хвилини
8,4 т.
ЗМІ пояснили, навіщо міністерка Лазебна задумала перевести пенсіонерів з 'Укрпошти' в банки

Бажання міністра соціальної політики Марини Лазебної перевести виплату пенсій в банківські установи може не мати нічого спільного зі зручністю пенсіонерів або бажанням заощадити кошти платників податків. Набагато більш вагомим аргументом дискусії можна вважати 75 млрд грн додаткових залишків на рахунках, які отримають в оборот комерційні банки. Про це пише видання "Апостроф".

Журналісти нагадують, що з 11,2 млн пенсіонерів через "Укрпошту" свої гроші отримують близько 3,5-3,6 млн осіб. При цьому в багатьох випадках оператор не здійснює "фізичної" доставки: наприклад, в Києві люди просто стоять в чергах у відділення.

Протягом декількох місяців Мінсоцполітики жорстко лобіювало переведення спочатку всіх 3,5 млн пенсіонерів, які отримують гроші готівкою, на банківські карти. Більшість збиралися перевести примусово в державний "Ощадбанк". Потім погодилося на те, щоб залишити 1,7 млн ​​найнезахищеніших на "адресній доставці". Але при цьому було заявлено, що "Укрпошта" може перестати бути монополістом по такій доставці. А банки люди повинні будуть вибирати самі (в списку уповноважених ПФ установ - їх понад чотири десятки).

Відео дня

Паралельно "Укрпошта" вимагала підняти тариф, який зафіксований у відсотках від доставленої пенсії. В кінці 2020 року погрожували навіть перестати доставляти допомоги всім 3,5 млн одержувачів готівки. Аргументували підвищення тарифу необхідністю зберегти 10 тис. Робочих місць листонош, підтримувати і розвивати інфраструктуру, зокрема, закуповувати мобільні відділення для більш швидкої доставки тих же пенсій і супутніх товарів, якими торгує "Укрпошта".

За словами Лазебної, підвищення повинно було скласти 67% від діючого тарифу, в той час, як Смілянський приводив набагато скромніші розрахунки - всього 11%. При цьому міністр вважає, що підвищувати зарплати листоношам за рахунок пенсіонерів неприпустимо, а Смілянському потрібно шукати інші джерела для цього.

В результаті уряд прийняв рішення, ініційоване Мінсоцполітики, згідно з яким з 1 вересня 2021 року пенсіонери, які підпадають під "переклад" пенсії в банки зобов'язані будуть визначитися: або вибрати банк зі списку ПФ, або залишитися на обслуговуванні у фінустанови, яке ПФ уповноважить конкретно на цей перехід (можливо, їх буде декілька). Крім того, тим, кому пенсію все ж будуть доставляти "до порога" нібито потрібно буде оплачувати цю послугу за рахунок своєї кишені. Експерти заявляли, що це призведе до зростання соціальної напруги серед пенсіонерів.

Журналісти відзначають, що у своїх публічних перепалках сторони уникають називати ціну питання. "Якщо брати за базову цифру в 3,5 млн "знаходяться вдома" пенсіонерів, і середню пенсію в 3,5 тис. грн. в місяць, виходить в рік близько 150 млрд грн., які так чи інакше проходять через "Укрпошту". У містах тариф на доставку пенсій становить 1,3% (було піднято з 1,15%), а в селах - 2,65% (підняли з 2,3%). Навіть за найскромнішими оцінками, мова йде приблизно про 3 - 3,5 млрд грн. "Комісійних" (розрахунки "Укрпошти" відрізняються незначно)", - пише автор матеріалу.

"Однак навряд чи саме про цей "шматок пирога" печуться лобісти, які бажають загнати 150 млрд грн. або хоча б їх частину - 75 млрд грн. від "ходячих" пенсіонерів - на банківські рахунки. Адже набагато цікавіше, щоб ці кошти виявилися на залишках у банків і працювали, приносячи дохід за кожен зайвий день перебування на рахунку", - резюмує видання.