Законопроєкт про промзабруднення має мiстити механiзми держпідтримки, – Шпенов

Український бізнес готовий проводити екомодернізацію промисловості, але розраховує на фінансову підтримку держави, як це було зроблено в країнах ЄС.

Відео дня

Про це написав народний депутат, член парламентського комітету з питань правової політики Дмитро Шпенов в блозі на сайті "Кореспондент", коментуючи законопроект №4167 про промислове забруднення, який знаходиться на доопрацюванні у Верховній раді.

"Альтернатив екомодернізаціі національної промисловості немає. Відповідні технології коштують дуже дорого і довго окупаються. Тому вирішити дане питання можна тільки через механізм партнерства держави і бізнесу. Так, як вирішували це питання в Євросоюзі, досягти рівня якого прагне Україна", - написав Шпенов.

Він підкреслив, в європейських країнах в екомодернізацію підприємств були вкладені мільярди приватних і державних інвестицій, а бізнес, який інвестував в природоохоронні об'єкти, отримував численні преференції і пільги. У той же час в Україні хочуть покласти весь фінансовий тягар по модернізації промисловості лише на бізнес.

"У нас, на жаль, демонструється нерозуміння серйозності глобальних викликів, що стоять перед українською економікою в цілому і промисловістю зокрема. Держава всіляко уникає діалогу з бізнесом про можливу участь у співфінансуванні екопроектів", - зазначив Шпенов.

За його словами, бізнес розуміє проблему і готовий їй дати раду, але запропонований владою шлях, викладений в законопроекті про зниження промислових викидів (№4167), є неприйнятним, зокрема в частині строків проведення екомодернізаціі і джерел її фінансування.

"Тільки на європейські НДТМ, впровадження яких заплановано законопроектом №4167, нашим промисловцям необхідно витратити не менше 270 млрд грн. Де взяти таку суму підприємствам, які другий рік намагаються впоратися з мільярдними збитками?", - написав депутат.

Він також підкреслив: сліпе копіювання європейських НДТМ не передбачає ні Директива ЄС, на нашу Угоду. Україні потрібно підготувати таке законодавство, яке буде враховувати реалії та можливості нашої промисловості і економіки в цілому, а також передбачити в нашій версії НДТМ механізм локалізації – щоб українські виробники обладнання також могли взяти участь в програмах модернізації.

Раніше президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков заявив, що законопроект про промислові викиди (№4167) має бути суттєво доопрацьований: потрібно вдвічі збільшити терміни на екомодернізацію і забезпечити проведення екопроверок підприємств в рамках загального законодавства.

У свою чергу гендиректор Центру екології і розвитку нових технологій Владислав Антипов заявляв, що законопроект про зниження промислових викидів (4167) не повинен бути жорсткішим, ніж вимагають європейські директиви, його необхідно доопрацювати з урахуванням зауважень бізнесу.

Нагадаємо, 21 травня Верховна Рада повторно провалила законопроект про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№4167), його відправили на доопрацювання.