УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Українцям роздадуть гроші за скарги на корупцію: що вирішила "Слуга народу"

32,4 т.
Українцям роздадуть гроші за скарги на корупцію: що вирішила 'Слуга народу'

Монобільшість Верховної Ради у четвер, 17 жовтня, підтримала законопроєкт президента Володимира Зеленського про "гонорари" за викриття хабарників.

Зокрема за документ №1010 у другому читанні і в цілому проголосували 252 народних депутати, свідчить офіційний сайт Верховної Ради (щоб подивитися результати голосування, доскрольте до кінця сторінки).

"Чому цей законопроєкт критично важливий для нас? Ми розуміємо, що корупція стала надзвичайно великою проблемою для всього суспільства. І подолати її не в змозі правоохоронні органи самостійно", – повідомила заступниця голови комітету ВР з питань антикорупційної політики Галина Янченко під час презентації законопроєкту у парламенті.

"Тому ми запроваджуємо додатковий юридичний захист, додаткові гарантії для викривачів, щоб вони могли стати активними учасниками подолання найбільших корупційних схем в Україні", – додала вона.

Читайте: "Слуга народу" зробила крок до запуску цивільної конфіскації: що вирішили нардепи

"Це виведе боротьбу з корупцією на новий рівень. Корупціонери звикли, що варто остерігатися правоохоронних органів, але тепер фактично агентом під прикриттям може стати фактично кожен громадянин. Знаючи це, корупціонери не почуватимуться так вільно", – резюмувала народний депутат від фракції "Слуга народу".

Зміни до закону "Про запобігання корупції" передбачають:

  • викривачів корупціонерів заохочуватимуть преміями;

  • на будь-якого чиновника, який розпоряджається бюджетними коштами, можна буде поскаржитися, а правоохоронці зобов'язані перевірити інформацію;

  • тих, хто поскаржився, захищатимуть від звільнення, переслідувань, а їхні імена обіцяють тримати у секреті;

  • викривачів повинні інформувати про те, як проходить розслідування;

  • закон набуде чинності з 1 січня 2020 року.

Читайте: Посилення для ФОП і кешбек: монобільшість Ради запровадила нові правила

Що це означає для українців?

  • якщо ви дізналися про велику корупцію, зловживання, привласнення і розтрату значних сум (наприклад, це пов'язано із вашою роботою або ваш родич має таку інформацію), ви можете на цьому заробити;

  • можливо, така схема, якщо вона дійсно здобуде популярність, допоможе заощадити бюджетні гроші за рахунок того, що корупціонерів стане менше.

Українцям роздадуть гроші за скарги на корупцію: що вирішила "Слуга народу"

Як правильно оформити скаргу:

  • скаржитися треба до правоохоронних органів. Якщо поскаржитися до НАБУ, а це не їхня компетенція, вони повинні протягом трьох днів про це повідомити і розповісти, куди правильніше заявити про порушення;

  • у скарзі обов'язково має бути факт, який можна перевірити. Наприклад, якщо ви знаєте, що вашій школі виділили мільйони на заміну вікон, і водночас із усіх батьків зібрали гроші на нові склопакети – у скарзі можна вказати цей факт;

  • на перевірку є 10 днів. Про її результати зобов'язані повідомити того, хто поскаржився. Якщо перевірити швидко не вийшло, термін можуть продовжити до 60 днів;

  • потім має відбутися суд, і вже суддя вирішить, чи заробив викривач на премію. Гроші дадуть лише у тому разі, якщо збиток бюджету становив від 5 тис. прожиткових мінімумів (нині це 9,6 млн грн). Максимальна нагорода – 3 тис. мінімальних зарплат (зараз це 12,5 млн грн), а мінімальна – 10% від п'яти тисяч прожиткових мінімумів (тобто 960 тис. грн).

Народні депутати підтримали законопроєкт про "гонорари" за викриття хабарників
Народні депутати підтримали законопроєкт про "гонорари" за викриття хабарників

Пізніше глава Офісу президента України Андрій Смирнов повідомив, що заяви викривачів корупції обов'язково підлягатимуть перевірці уповноваженими особами компетентних органів.

"Щоб їх не "завалювали" анонімними безпідставними повідомленнями. І дати відповідь викривачу, чи є він таким, чи він просто хоче донести "порожню" інформацію", – заявив Смирнов, передає "Інтерфакс-Україна".

За його словами, після вивчення інформації компетентний орган ухвалюватиме рішення про відкриття кримінального провадження та визначення процесуального статусу заявника як викривача.

"Уже за підсумками розгляду провадження і після того, як обвинувальний акт передається до суду, під час судового розгляду судом також визначається процесуальний статус особи як викривача, який за результатами розгляду справи у суді і після набуття вироком законної чинності може претендувати на отримання грошової винагороди", – пояснив глава Офісу президента.

Він зазначив, що викривач може отримати "заохочення у розмірі 10% від суми, яка була направлена у дохід держави у вигляді компенсації тих збитків, які було завдано", і закон передбачає, що це не може бути більше 12 млн грн.

Смирнов зазначив, що в законі прописані базові гарантії безпеки для викривача як учасника кримінального провадження, зокрема користуватися можливістю зміни анкетних даних та місця проживання.

Він наголосив, що закон встановив чіткі механізми і критерії захисту прав викривачів та імплементації їхніх повідомлень у процесуальне законодавство.

До Верховної Ради також буде внесений окремий законопроєкт змін до Кримінально-процесуального кодексу про кримінальну відповідальність за надання недостовірної інформації викривачами корупції, передає "РБК-Україна".

Зокрема голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що кримінальна відповідальність дозволить скоротити кількість наданої недостовірної інформації.

"З анонімами є питання. Ми вже домовилися, що внесемо окремий законопроєкт змін до КПК щодо посилення кримінальної відповідальності за надання недостовірної інформації. Треба робити кримінальну відповідальність. Наприклад, три роки в'язниці, якщо люди просто наклеп робитимуть. Таким чином, ми демотивуємо людей, які захочуть "анонімками" вирішити свої справи", – резюмував Арахамія.

Як повідомляв OBOZREVATEL, народні депутати від фракції "Слуга народу" у четвер, 12 вересня, підтримали законопроєкт №1069-2, який передбачає ліквідацію Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Зокрема за ініційований депутатами Данилом Гетманцевим і Олександром Дубінським (фракція "Слуга народу") документ у цілому проголосували 296 парламентарів.