УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Жодного апарату ШВЛ: як гроші з COVID-фонду "перекочували" на дороги й безробіття в Україні

  • У "коронавірусному" фонді залишився 41 млрд грн

  • 25 млрд вже витратили на будівництво доріг і амбулаторій, доплати медикам, закупівлі обладнання та індивідуального захисту

  • Водночас жоден тендер на закупівлю апаратів ШВЛ не відбувся

Жодного апарату ШВЛ: як гроші з COVID-фонду 'перекочували' на дороги й безробіття в Україні

За кошти із спеціально створеного Фонду боротьби з COVID-19 досі не придбали жодного аппарату штучної вентиляції легень, які потрібні хворим з тяжким перебігом коронавірусу. Водночас з уже витрачених 25 млрд грн найбільше пішло на дороги, допомогу безробітним і виплати медикам, поліцейським і працівникам МОЗ.

Очевидно, цільове призначення фонду – допомога в боротьбі з коронавірусом залишається тільки на папері. А за фактом гроші йдуть на інші програми.

OBOZREVATEL проаналізував дані, озвучені головою Рахункової палати Валерієм Пацканом в інтерв'ю "Українського радіо". За його словами, з аппаратами ШВЛ зараз проблема в країні. Тендери на їхню закупівлю оголосили, але вони не відбулися.

"Оголошено було тендер на закупівлю 100 апаратів, термін поставки був до 30 жовтня. Перший тендер оголошено 16 липня, провели аукціон – мали до 15 вересня закупити 50 ШВЛів. На нього вийшли 6 учасників – лише 2 запропонували товари, які відповідали вимогам, але згодом виявилося, що перший постачальник не мав досвіду постачання відповідних товарів, а другий мав факти невиконання попередніх договорів. Зараз знову новий тендер. ШВЛи закуплялися в інший спосіб, не з ковідного фонду – і меценатами, і державні органи, зокрема і МВС, для себе закупляли. З ковідного фонду ШВЛи на сьогодні не закуплено", – пояснив Пацкан.

Він також розповів, скільки грошей і на що вже витратили з коронавірусного фонду станом на 24 вересня.

"Ковідний фонд становив 66 млрд грн (65,95 млрд. – Ред.), фактичних видатків уже є 25 млрд грн. На що пішли ці 25 млрд? 12,6 млрд грн – на будівництво доріг та амбулаторій, 9,2 млрд грн – виплати з безробіття, часткового безробіття, на дітей ФОП, страхові виплати та матеріальна допомога медикам, 2,8 млрд грн – доплата до зарплати МВС, МОЗ і виконавчої служби, 289 млн грн – закупівля обладнання, засобів індивідуального захисту", – додав голова Рахункової палати.

Він зазначив, що за 6-ма бюджетними програмами видатки на 12,6 млрд грн не здійснювалися.

"Одна з програм – доплата медикам, які працюють у комунальних медичних закладах – почалася лише з вересня. Чому? У який спосіб? Хто спланував та спрогнозував, що тим, хто працює в некомунальних, потрібно доплачувати, а тим, хто в комунальних, – не потрібно. Я б навпаки максимально зараз стимулював медиків", – підсумував Пацкан.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що де-факто використали 30% коштів, передбачених у "коронавірусному" фонді.

Раніше в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет сказав, що в "коронавірусному" фонді "не залишилося ні копійки". Його заяву спростував президент України Володимир Зеленський.

Як наповнили фонд боротьби з COVID-19

У квітні Верховна Рада створила Фонд боротьби з коронавірусом. Завдяки вжитим змінам до держбюджету в фонд "влили" 65,95 млрд грн.

З них: 15,8 млрд грн – МОЗ на програму держгарантій медобслуговування населення. Загалом законопроєкт передбачав збільшення фінансування охорони здоров'я на 16,7% – до 114,56 млрд грн.

Частина грошей, до речі, ще з самого початку пішла Мінсоцу на пенсії й покриття дефіциту Пенсійного фонду, а також на допомогу, компенсації й різне грошове забезпечення окремих категорій населення.

Загалом завдання фонду виходило з його назви. Це боротьба з коронавірусом і його наслідками. Для його наповнення уряд урізав витрати на низку інших бюджетних статей, зокрема на освіту, культуру і спортивні проєкти.

Тоді було вирішено спрямувати майже 9 млрд грн з акумульованих коштів фонду на випадки безробіття. Зокрема, на виплати з безробіття.

Ще частину грошей з фонду передбачили на допомогу ФОПам, а також установам охорони здоров'я.

Так, по суті, починалася робота фонду. А потім його "функціонал" вирішили трохи розширити.

Верховна Рада 18 червня ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт №3509, який передбачає, зокрема, "видачу" грошей з Фонду боротьби з Covid-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об'єктів інфраструктури.

Крім того, з COVID-фонду:

  • Виділили гроші для повернення учасникам пробного ЗНО. Станом на 1 липня за цією статтею з фонду виділили 52,5 млн грн

  • Виділили гроші на місцеві вибори. 13 липня Верховна Рада спрямувала частину грошей з Фонду боротьби з коронавірусом на проведення місцевих виборів у жовтні цього року. А саме 1,3 млрд грн.

Термін дії фонду – на період карантину та 30 днів після нього.

Ще один "недержавний фонд"

В Україні в розпал пандемії був створений "недержавний фонд при Офісі президента", на який із великих бізнесменів зібрали понад 300 млн грн.

За нашою інформацією, фондом керує Борис Баум, який не має ніякого стосунку до офіційної влади, не призначений або обраний на будь-яку посаду, і Кирило Тимошенко, який також не може очолювати приватний фонд і розпоряджатися його коштами.

OBOZREVATEL звертався до заступника голови Офісу президента і в публікаціях, і письмово в інформаційних запитах, але щоразу наші звернення ігнорували, а робота багатомільйонного фонду залишалася прихованою від громадськості.

Детальніше про те, хто такий Борис Баум, можна прочитати тут.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв:

  • У мережі опубліковано документи про гуманітарні рейси з Китаю в Україну, частина товарів у яких виявилася комерційного призначення. Але таке перевезення не може здійснюватися дипломатичними каналами.

  • Публікації про спекулятивні угоди Офісу президента, на нашу думку, стали причиною найбільшої в історії OBOZREVATEL DDoS-атаки на нашу редакцію.

  • У розпал атаки новоспечений власник українського паспорта Баум написав повідомлення і переказав "вітання" голові редакційної ради OBOZREVATEL Михайлу Бродському. Це можна сприйняти як його розправу за публікацію викривальних матеріалів.

  • Що стосується Кирила Тимошенка, то про його причетність заявив і альтернативний Telegram-канал "Темний лицар". На кібератаки заступник голови ОП нібито витратив особисті гроші.

  • 2 травня кіберполіції України прийняла заяву редакції про найсильнішу хакерську атаку за весь час існування видання.