З 2025 року Україна може стати залежною від електроенергії РФ через втрату потужностей відповідно до НПСВ – Укренерго
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Виконання Національного плану щодо скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ) не має поставити під загрозу енергетичну безпеку України, адже при виконанні Нацплану треба визначити реальні строки екологічної модернізаціі та враховувати поточні потреби енергосистеми в потужностях ТЕС для забезпечення енергопостачання споживачів.
Про це заявив головний диспетчер енергосистеми України (держкомпанія "Укренерго") Віталій Зайченко, вказавши, що в протилежному випадку – енергосистема втратить важливі енергоблоки та змушена буде імпортувати електроенергію РФ, Молдови та Білорусі.
"Є зобов’язання держави Україна по виконанню Нацплану по скороченню викидів, і відповідно до цього Нацплану, якщо ми робимо екомодернізацію нашої генерації і виконуємо зобов’язання держави у встановлені строки, то вже на рівні 2025 року у нас буде недостатня кількість генерації для того, щоб покрити споживання енергосистеми України, кінцевого споживача (населення)", – сказав Зайченко.
За його словами, якщо не змінити умови виконання НПСВ, то, енергоблоки, які мали з 2023 року модернізуватися, будуть просто вимикатися, що призведе до дефіциту потужності в енергосистемі і для того, щоб не було відключень доведеться імпортувати електроенергію з Росії, Білорусі чи Молдови. Але, енергетик вказує, це несе політичні ризики для України та є загрозою втрати енергонезалежності.
"Енергонезалежність держави будується на власних джерелах. Звісно, можуть при необхідності використовуватися зовнішні. Але зовнішні джерела для України зараз в поточній ситуації – це є енергосистеми Росії, Білорусі і Молдови в основній частині, в зоні Бурштинського острова це енергосистема Європи. Але в обох напрямках є технічні обмеження. Крім того з енергосистемами Росії і Білорусі, Молдови маємо проблеми відсутності відкритих ринків, і поставки електроенергії, які будуть здійснюватися при недостатності електроенергії в Україні з цих держав, є не конкурентними, а визначеними більше політичним моментом", – пояснив Зайченко.
Він підкреслив, що держава має подумати, як зробити так, щоб не втратити через НПСВ потужності ТЕС вже в 2025 році та мати здатність власними джерелами забезпечити базові і напівпікові потужності України в піки споживання. Системний оператор звернув увагу на проблеми поточного опалювального сезону, коли не вистачало роботи атомних електростанцій та потужностей ТЕС і попит споживання не покривався.
Зі свого боку, Сергей Колесніков, член правління ПАО "Центренерго" заявив, що вже з 2023 року одинадцять енергоблоків ТЕС будуть змушені вимкнутися через неможливість виконати Нацплан зі скорочення викидів. Представники теплової генерацій головною причиною вважають відсутність механізму фінансування для екологічного вдосконалення, який мала забезпечити держава.
"Без фінансування ми зайдемо в глухий кут. Ми втратимо власну енергетику, та не зможемо купити ані дешеву, ані дорогу імпортну електроенергію, щоб постачати споживачу. Навіщо платити іншим державам, якщо можна знайти механізм фінансування, що дозволить модернізувати енергоблоки ТЕС, дати роботу українським енергетикам та шахтарям, та забезпечити енергонезалежність держави", – додав Олег Ларіонов, комерційний директор Донбасенерго.
Нагадаємо, загальна вартість екологічних заходів на теплових енергоблоках в межах НПСВ до кінця 2033 року оцінюють у 4,3 млрд грн. Водночас найвищі обсяги вкладень в екологічну модернізацію ТЕС слід здійснити в 2024-25 рр. в розмірі EUR544 млн і EUR636 млн відповідно.
В Україні до теперішнього часу джерела фінансування НПСВ на ТЕС не визначені. Міністерство енергетики, учасники ринку електроенергії та експерти галузі вказують на необхідність зрушити терміни реалізації Нацплану за викидами.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України вказує про неможливість виконати Національний план щодо скорочення викидів на ТЕС і ТЕЦ України в короткі терміни через проблему відсутності фінансування відповідних заходів.