newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Як виживають аграрії в умовах війни та чому їм доводиться відстоювати право на патріотизм

5 хвилин
77,8 т.
Як виживають аграрії в умовах війни та чому їм доводиться відстоювати право на патріотизм

В Україні осіння посівна буде найскладнішою в історії незалежної держави. Аграрна галузь, яка до повномасштабної війни забезпечувала понад 40% експорту, зараз перебуває на межі виживання. Фермери продовжують працювати на полях, де все ще залишаються міни російських окупантів.

Вартість логістики зросла в рази, близько третини торішнього врожаю так і не вдалося продати, оцінюють в Асоціації фермерів і приватних землевласників, а осіння посівна, яка почалася у вересні, зараз охопила лише 26% прогнозованих площ.

Українські фермери роблять неможливе, продовжуючи сіятися під обстрілами російських снарядів, але вимушено пов'язані з агресором через постачальників агрохімії, добрив та насіння. І значення стійкого та етичного ланцюжка поставок в Україні зараз набуває зовсім іншого відтінку. Про те, як працює аграрна сфера в умовах повномасштабної війни, за рахунок чого продовжують роботу фермери, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

"Наші люди неймовірні": як виживає аграрна галузь

З 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150–180 тис. кв. км територій – 25 – 30% нашої держави, порахували в проєкті "Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)". Російські війська в день випускають 50 – 60 тис. артилерійських снарядів, при цьому 10% снарядів не вибухають, що призводить до хаотичного забруднення територій і забруднено вже приблизно 25 тис. кв.км, очищення яких коштуватиме близько 2 млрд євро.

"Землі нашої компанії знаходяться на території сіл Іванівка, Червоне, Ягідне, Шестовиця у Чернігівській області. Там йшли важкі бої, а після звільнення території нам довелося замість обробітку землі займатися розмінуванням", – розповідає Петро Мельник, голова Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) та виконавчий директор Agricom Group. Така ситуація у Київській, Чернігівській, Сумській областях. Скрізь, де побувала нога окупанта, аграрії працюють із ризиком для життя, іноді власноруч із металошукачами перевіряючи поля та викликаючи потім саперів.

"Наші люди неймовірні. Працювати доводилося в умовах, коли немає ні впевненості в тому, що наступного року можна буде продати врожай, ні в тому, що буде можливість його зібрати", – каже Мельник.

За словами президента Асоціації фермерів та приватних землевласників Миколи Стрижака, весь сезон фермери працювали в умовах категоричної нестачі коштів на купівлю насіння, палива, засоби захисту рослин.

"Потрібно було сіяти, а ми заправляли машини на війну. Зупинили посівну. Ну з горем навпіл посіяли. Ось де патріотизм", – розповідає Стрижак.

Однак, за оцінками УКАБ, загальний урожай буде меншим за минулорічний – через окупацію частина полів залишилися незасіяними і очікується зниження середніх по Україні показників урожайності на 10% через недотримання всіх технологічних процедур, адже початок війни припав на період, коли здійснювалося підживлення та захист культур.

Але навіть такий урожай стає проблемою. Загалом по Україні вдалося продати лише 66% торішнього врожаю – більшість портів заблоковано російськими агресорами.

В УКАБ констатують, що значно подорожчали паливо та послуги залізничного перевезення – у 2,5 рази та на 70% відповідно, при тому, що ціни на пшеницю залежно від регіону протягом року падали у 2 рази, з 5,5 до 2-3 тис. грн за тонну.

Проте настрої аграріїв, зазначають експерти, тримаються на патріотизмі та вірі в перемогу у війні. Тільки це і змушує продовжувати сіяти землю та збирати врожай.

"Я точно говорю: голодувати Україна не буде! Ми навіть у дуже поганий рік тричі прогодуємо країну. А в добрий себе ще й 120 млн осіб. Це так, щоб ми прямо годували, а якщо просто постачати частково, то 400 млн осіб", – каже Стрижак.

Бізнес проти етики: як працюють компанії-постачальники на агроринку

Патріотичний оптимізм фермерам, на їхню думку, допомагають зберігати компанії-постачальники посівного матеріалу та агрохімії, які підтримують Україну, хоча за даними сайту "Латифундист" станом на 5 жовтня таких правильних виявилося лише двоє – американські корпорації FMC та Corteva Agriscience. Згідно з публічними заявами останньої цей крок коштував світовому гіганту 45 млн доларів США лише у другому кварталі цього року.

Очевидно, американці вирішили зосередитися на цивілізованій частині продовольчої безпеки та допомоги українським фермерам, а не фінансувати, на відміну від конкурентів, економіку, яка робить все для розгортання війни та вбивства українців. Адже санкції, введені США та ЄС, як правило, не забороняють працювати в Росії, тому інші великі виробники засобів захисту рослин та насіння обмежилися відмовою від нових інвестицій у країну-агресора, але продовжують діяльність, підтримуючи цим російський режим.

У зведених даних, які наводить "Латифундист", більшість великих гравців цього ринку продовжують працювати в РФ і в кращому разі заявляють про зменшення масштабів представництва. Це призводить до того, що українським фермерам, які усьому світу доводять свій патріотизм безстрашністю в полях, паралельно доводиться боротися за право на етичний урожай за умов досить обмеженого вибору етичних постачальників МТР.

Аграрії з особливо постраждалих регіонів країни загалом опинилися на межі зриву посівної. Катастрофи дозволила уникнути вчасна допомога. "Фермери у звільнених регіонах отримували безплатно насіння від насіннєвих компаній у межах різних програм. Це перекрило проблеми, дозволило покрити ту нестачу, яка була. Цього було достатньо, щоб допомогти фермерам, які постраждали", – каже аналітик УКАБ Ольга Кухар.

Та ж Corteva повідомила, що передала фермерам постраждалих областей 3000 посівних одиниць кукурудзи та соняшника, чим допомогла стартувати посівну низку фермерських господарств.

"В умовах воєнного часу команда Corteva забезпечувала постійну підтримку та консультації клієнтам і була готова до реально щохвилинних змін – наші торгові агенти, служба підтримки, працівники складів цілодобово були на зв'язку з фермерами, перевіряли безпеку за напрямками поставок, допомагали", – розповіли OBOZREVATEL у компанії та акцентували, що вирішили щорічно збільшувати виробництво насіння в Україні та надавати українським аграріям розширений доступ до інноваційного насіння та засобів захисту рослин, щоб посилити продовольчу безпеку та підтримати українську економіку.

Потрібна допомога українським фермерам та з боку держави. За словами Ольги Кухар, насамперед уряд має налагодити питання із поверненням НСД. Незважаючи на те, що рішення про відновлення відшкодування експортного ПДВ було ухвалено у травні, на практиці аграрії досі очікують, коли система знову запрацює.

Станом на кінець вересня низка агропідприємств не отримали відшкодування навіть за лютий 2022 року, а дехто все ще чекає на відшкодування і за січень місяць.

З огляду на те, що експорт поступово відновлюється – за 8 тиждень роботи "зернового коридору" з 19 по 25 вересня 2022 року через морські порти Одеської області було експортовано 1,2 млн т агропромислової продукції, що на 22% перевищує відвантаження цим каналом тиждень тому, для аграріїв відшкодування ПДВ стає дедалі критичним.

Всі опитані експерти OBOZREVATEL кажуть, що, звичайно, після закінчення війни чекає довга робота з відновлення галузі. Тільки процес розмінування може тривати не один рік. Крім того, доведеться відновлювати фермерські господарства, які вимушено зачинилися.

Проте українська аграрна галузь має всі перспективи швидко стати на ноги та стати драйвером економіки. Готовність самовіддано працювати з боку українських фермерів і патріотична позиція з боку їхніх партнерів дають надію на відновлення не просто аграрної галузі, а на створення ланцюжків з виробництва по-справжньому етичних українських продуктів, які не мають до Росії жодного стосунку.