Відео дня
Як витрачати на третину менше: важливі поради
Українці не стежать за своїми покупками і левову частину доходу витрачають даремно, зазначають експерти. При цьому, щоб значно скоротити витрати, досить керуватися лише декількома простими порадами.
OBOZREVATEL розібрався, як правильно розпоряджатися сімейним бюджетом.
Правильно рахуємо витрати
До чого прагнути: до 30% витрачати на харчування, до 40% — відкладати на великі покупки і на "чорний день".
За рахунок чого заощадити: спонтанні покупки, готова їжа, кава, цигарки і алкоголь.
Сімейний бюджет потрібно обов'язково планувати, впевнений фінансовий консультант Володимир Мазуренко. Щоб упорядкувати витрати, почати потрібно із найпростішого — хоча б протягом одного місяця записувати всі покупки: на що і скільки витратили.
"Дуже часто людина одразу говорить: "як мені економити, коли я ледве зводжу кінці з кінцями". Але потім разом беремо цей список, починаємо рахувати і виявляється, що мінімум 30% можна сміливо викреслювати без особливої шкоди", — зазначає він.
У середньому, за словами Мазуренка, типовий офісний працівник у столиці щонайменше 400 грн у місяць витрачає на каву, 700 грн — на обіди і 500 грн — на шкідливі звички. Якщо позбудеться від спонтанних покупок, носитиме із собою обіди й питиме каву вдома, за місяць у такому випадку можна заощадити мінімум 2 тис. грн.
Читайте: Скільки субсидіанти заплатять узимку: як і для кого виростуть витрати
Без спонтанних покупок. Перед походом у супермаркет потрібно обов'язково скласти список продуктів і поїсти, радить фінансовий консультант Олексій Половинкін. Голод підштовхує до необдуманих витрат, у кошику може виявитися зайва пачка печива або ковбаса, на яку ви б не звернули увагу будучи ситим. Також не варто звертати увагу на знижки (тільки за умови, якщо це акція не на той товар, який ви і так планували придбати) й, заходячи у супермаркет, намагатися одразу йти у потрібний відділ, не звертаючи увагу на товари по дорозі.
Без ранкової кави і цигарок. Щодня пуючи чашку кави, за місяць на улюблений напій можна витратити до 400-500 грн. Якщо придбати домашню кавомашину, за 3-4 місяці така покупка повністю окупитися і почне приносити економію. Також, згідно з даними Державної служби статистики, більше 4% доходу українці витрачають на цигарки й алкоголь. Для сім'ї із двома середніми зарплатами у Києві це майже 500 грн. Так, тільки за рахунок кави і шкідливих звичок можна заощадити ще до 1 тис. грн.
Без їжі поза домом. Ще один ворог сімейного бюджету — готова їжа. Якщо замість того, щоб ходити на обід у кафе, носити готові обіди з дому, або замість покупки вже приготовленої їжі у супермаркетах — купувати продукти, то можна не тільки заощадити, але й убезпечити себе від неякісної або простроченої продукції.
Також із метою економії експерти радять повністю відмовитися від походів у ресторани або кафе й купувати рівно стільки їжі, скільки вам необхідно. Як розповідають в Інституті демографії та соцдосліджень, до 30% куплених продуктів українці просто викидають.
Позбувшись від зайвих витрат, експерти радять ділити місячний дохід на три частини — обов'язкові витрати (комуналка, харчування тощо), бажані (те, без чого можна обійтися — походи в кіно, відпочинок і т. д.) і заощадження. І при цьому відкладати варто від 10 до 40% місячного доходу, а на "обов'язкові витрати", за правильного планування і середньої заробітної плати, повинно йти не більше 40%.
Читайте: В Україні стрімко зростають витрати на пенсії і субсидії
"Згідно з моєю практикою, тільки 5% розуміють, що потрібно відкладати й зберігати. А решта 95% живуть сьогоднішнім днем. У США, в Європейському союзі є розуміння, що частину доходів потрібно зберігати. Особливо це видно на прикладі американців. У них розвинене кредитування, і вони розуміють: якщо завтра не буде грошей на внесок за кредитами, вони можуть втратити автомобілі, будинки і т. д. Тому вони дуже дисципліновані у своїх витратах", — розповідає Олексій Половинкін.
Як українці витрачають гроші і чи є можливість заощадити
Середня зарплата у Києві, за даними великого кадрового порталу, становить 12,4 тис. грн. Сім'я із двома дорослими у столиці із середнім достатком — на харчування, згідно з усереднених даних Держстату, може витрачати 11,7 тис. грн, на сигарети і алкоголь — 570,4 грн, на одяг і взуття — 1636 грн, на здоров'я — 1066 грн. Щоправда, зазначені цифри — лише усереднені показники. Реально ж структура витрат у першу чергу залежить від їхнього розміру. Чим менший дохід, тим більше йтиме на продукти. Саме за цим показником і можна визначити рівень достатку. Якщо більше 50% доводиться витрачати на харчування: сім'я або переїдає, або належить до малозабезпечених.
"В Україні завжди була висока частка витрат на харчування. Це також відноситься до традицій харчування. Купуємо більше, ніж треба. Різні, іноді нерепрезентативні, опитування все-таки показують, що до 30% купленої їжі йде у відходи", — пояснює вчена Людмила Черенько.
На комунальні послуги українці витрачають у середньому 15,1% доходу, а на освіту — 1,3%, йдеться в офіційній статистиці. "Що цікаво, склалася така ситуація: чим бідніша людина, тим більше вона витрачає на харчування у процентному співвідношенні і тим менше — на комунальні послуги. Це пов'язано із програмою субсидій. У середньому з субсидією українці платять 15% за комуналку, але якщо мова йде про пенсіонерів, то це може бути і 6%. Формула складена так, що зі зменшенням доходу знижується і розмір обов'язкового платежу", — зазначає Володимир Мазуренко.
Експерти сходяться на думці: у разі, якщо дохід не дозволяє економити, варто серйозно задуматися про те, щоб поміняти роботу або знайти додатковий заробіток.