Українці вже з 1 жовтня купуватимуть газ за новими цінами. Дискусії про те, скільки ж має платити населення, тривали майже рік. Причому обговорювали питання з головним кредитором - МВФ. Саме вони стимулюють уряд утримувати різні ціни між промисловістю і населенням і поступово відкривати ринок. На відміну від Білорусі, український уряд не може відмовитися від порад Фонду, а разом з тим і його грошей. Кредити, які накопичувалися роками, час повертати. Але щоб повернути старі борги, потрібні нові.
OBOZREVATEL з'ясував, на що погодився МВФ у переговорах із Кабміном і чого очікувати простим українцям.
Україна в цьому році витратить на держборг (обслуговування і погашення) понад 90 млрд грн. А у 2020-му - майже 170 млрд грн. Без нових боргів впоратися зі старими буде вкрай важко. Тому, як розповіли наближені до переговорного процесу джерела, Україна намагається домовитися про те, щоб замість чинної програми співпраці з МВФ підписати угоду про запуск нової, розрахованої на 1,5 роки.
Але поки говорити про таку можливість зарано, остаточне рішення ще не прийняте і документи не підписані. Незважаючи на це, в Кабміні налаштовані вкрай оптимістично. Різні представники команди прем'єра неофіційно підтвердили: співпраця з Фондом обов'язково продовжиться, а тариф із жовтня підвищать чи то на 6,7% чи на 23,5%. І це в умовах, коли в МВФ наполягали на підвищенні ціни на 65%.
Читайте:
Україна може отримати кредит МВФ в обмін на різке підвищення тарифів на газ
Ще кілька тижнів тому в ефірі одного з телеканалів міністр соцполітики Андрій Рева говорив: ціна від МВФ - 11 грн за куб (зараз - 6,95 грн). За непідтвердженою інформацією, в якийсь момент українська сторона практично погодилася на такі умови. Представники уряду неофіційно повідомили OBOZREVATEL, що тариф може бути на рівні 10,5 грн за куб. Але зараз ситуація змінилася у кращий бік: переговори нібито проходять успішно і МВФ готовий іти на поступки.
Важливо зазначити, що у хід переговорів не посвячені навіть деякі члени Кабміну. Відомо, що місія вже зустрічалася з деякими міністрами і прем'єром. "Те, що знаю, передавали інформацію до моменту, коли приїхала місія. 19 вересня мають бути вже результати. Зараз ніби як розглядається варіант перекредитування, але точно сказати не можна. У будь-якому випадку, в МВФ чітка позиція - ніякої різниці в ціні між промисловими споживачами і населенням. Але у нас інше питання, якщо підвищити тариф так, як вони хочуть, бюджет на субсидії треба збільшувати на 27 млрд грн. Це сильний аргумент на користь поступового вирішення питання", - розповідає високопосадовець.
Один з міністрів у коментарі OBOZREVATEL назвав ще один аргумент на користь поступового підвищення тарифу: чому український газ має коштувати так, ніби його купили в Німеччині, транспортували до кордону, заплатили за вхід у ГТС, за транспортування по країні? Йдеться про формулу, прописану в постанові №187. Коли цей документ брали, таке рішення пояснили тим, що ціна надасть можливість імпортерам продавати в Україні на рівних з місцевими компаніями.
Читайте:
Кредит під 600%: як українці втрачають все через "безвідсоткові позики"
"Зараз уже всі розуміють, що за формулою зі 187-ї постанови перераховувати тариф не можна. З цим погоджуються навіть в МВФ", - заявив співрозмовник у Кабміні. До слова, за підрахунками Української енергетичної біржі, зараз газ із німецького хаба на кордоні з урахуванням транспортування коштуватиме 13,7 грн за куб! А це майже вдвічі вище за чинну ціну!
Але на дворазове подорожчання не погодяться ні прем'єр, ні президент. Більше того, таке нововведення може призвести до того, що субсидія знадобиться 70% населення. Як відомо, пропорційно до газу мають дорожчати гаряча вода і опалення. Якби за чинними цінами перерахувати вартість газу за 187-ю постановою, українці мали б платити за опалення приблизно на 68% більше.
Перший варіант - оптимістичний. Якщо Україні дійсно вдасться домовиться про продовження співпраці на півтора року, а тариф буде на рівні 8,5 грн за куб, вартість опалення в середньому може вирости по країні на 16,5%. Приблизно на таку ж суму подорожчає і гаряча вода.
"За такого варіанту очікуємо, що об'єми споживання газу завдяки економії можуть скоротитися ще на 10-15%. З одного боку, зростуть видатки на субсидії, з іншого - податки і дивіденди від "Нафтогазу". У цілому очікується, що бюджет не втратить, а отримає на 3,1 млрд грн більше", - розповідає наближений до переговорного процесу співрозмовник OBOZREVATEL. Варто зазначити, що цей сценарій розглядався і раніше. Однак МВФ категорично не погоджувався з таким розкладом. І головний аргумент - мають виконати те, на що вже погодилися.
Читайте:
''Шок для населення'': Білорусь відмовилася від кредитів МВФ
Як заявив прем'єр, дискусія з приводу тарифу на газ триває вже близько року. При цьому Гройсман неодноразово казав, що тариф все ж таки доведеться підвищити. "Моя стратегія полягає в тому, що за 10 років Україна повинна отримати мінімальний вплив боргів на ВВП і на життя кожного українця. Ось у чому дискусія. І тому ми її ведемо близько року. Думаю, що ми її фіналізуємо вже скоро", - заявив Гройсман.
При цьому важливо враховувати, що якщо тариф і підвищать всього на 23%, вже у квітні наступного року, якщо програма з МВФ дійсно триватиме довше, його знову доведеться переглядати.
Другий варіант - песимістичний. Поки офіційних новин ні від МВФ, ні від Кабміну немає, цілком можливо, що переможні прогнози про те, що газ подорожчає тільки на 23%, залишаться лише прогнозами. Варіант, який викликає значно більше розуміння серед експертів Фонду - 10,5-11 грн за куб.
Остаточний результат переговорів буде відомий тільки після того, як обидві сторони дійдуть консенсусу. І у Кабміну є ще як мінімум тиждень на те, щоб переконати Фонд у своєму варіанті тарифу на газ.
І обговорюють не тільки нову ціну блакитного палива, але й інші невиконані рекомендації. Йдеться про розробку законопроекту про ринок землі, реалізацію енергетичної реформи тощо. Так чи інакше, наступні два роки Україну очікує складний період. На обслуговування держборгу доведеться витрачати рекордні суми. Крім того, починаються виборча кампанія. А це традиційно вважається часом девальваційних очікувань і обережних оцінок з боку інвесторів.