Українців лишають без пенсій: як працюють приватні фонди

В Україні де-юре деякі приватні пенсійні фонди працюють більше десяти років. А їхня кількість уже через декілька років може зрівнятися із кількістю банків. Пенсії таким установам довірили сотні тисяч українців. І деякі з них можуть не те, щоб примножити ці внески, а отримати навіть менше, ніж внесли.

Відео дня

Поки державний накопичувальний рівень не запущений, приватні фонди — чи не єдиний спосіб для українців отримати гідні пенсії. Але і цей механізм не працює, адже середня разова виплата — лише 6,9 тис. грн.

OBOZREVATEL розібрався, як працюють недержавні пенсійні фонди (НПФ) і з якими загрозами стикаються їх клієнти.

Як "втрачають" пенсії українців

Усього послугами приватних пенсійних фондів в Україні скористалися 840 тис. осіб. Причому в більшості випадків — з ініціативи роботодавця. Так, серед усіх внесків, які отримують фонди, 93% надходить від юридичних осіб, йдеться у даних Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ). Українці ж неохоче довіряють приватним фондам свою майбутню пенсію.

І хоча закон на боці клієнтів, повністю виключити можливість, що гроші "зникнуть", не можна. Навіть в умовах жорсткого контролю, в історії ринку вже є випадки реалізації шахрайських схем. Йдеться про найбільший пенсійний фонд, який працює при НБУ. Його керівник за декілька років вивів заощадження клієнтів на 600 млн грн. Для цього він інвестував їхні гроші в акції сумнівних фірм за завищеною ціною.

Зараз на ринку працюють 64 приватні пенсійні фонди. Ще в минулому році "Перший національний відкритий пенсійний фонд" реорганізували, кошти вкладників практично передали іншому фонду. Але проблема в тому, що всі ризики втрат несуть саме вкладники. Чим більше втратить НПФ, тим меншою буде ваша пенсія.

Читайте: В Украині зросла мінімальна пенсія: кому підвищили виплати

Наприклад, якщо ви щомісяця віддавали по 1000 грн із зарплати в надії, що через 10 років отримаєте 120 тис. (120 місяців помножити на 1000 грн) плюс інвестиційний дохід, але при цьому власники вашого фонду частину грошей втратили, вам за законом можуть виплатити менше, ніж ви внесли. Таке може статися, наприклад, через різкий стрибок цін (дохід не покриє знецінення заощаджень), через нерозумний менеджмент керівництва фонду (сумнівні інвестиції, великі витрати на адміністрування) або фінансову кризу в країні.

"Вартість активів і їхнє знецінення у НПФ — частка учасників", — пояснює керівник проекту Української федерації убезпечення Ніна Гузей. Приватні фонди в Україні інвестують кошти вкладників у банківські депозити, державні цінні папери, фондовий ринок, нерухомість. Але при цьому, якщо банк гарантує вам повернення депозиту щонайменше в сумі до 200 тис. грн за будь-яких обставин, то в НПФ справи йдуть зовсім інакше.

"НПФ не мають системи гарантування виплат. Немає гарантії, що вони виплатять хоча б розмір внесених платежів. Таку модель гарантування потрібно створювати", — пояснює експерт у сфері пенсійного страхування Галина Третьякова. Варіантів є декілька. Головне — повинен діяти приватний або державний Фонд, із якого можна буде відшкодовувати втрачені активи пенсійних вкладників. Питання полягає у тому, хто і в яких розмірах поповнюватиме такий Фонд і чи запрацює він взагалі.

"Пацієнт швидше за все мертвий"

Без чітких гарантій, впевнений фінансовий аналітик Єгор Комов, приватні пенсійні фонди залишатимуться у стані "пацієнт скоріше за все мертвий, ніж живий". І хоча банківські вклади передбачають короткострокове (до трьох років) накопичення або збереження коштів, зараз цей інструмент набагато надійніший, ніж приватні пенсійні фонди.

Хоча НПФ запевняють, що це не так. В одному з приватних фондів OBOZREVATEL розповіли: за депозит у банки потрібно платити податки: ПДФО (18%) і військовий збір (1,5%). У сумі — 19,5%. При цьому з пенсійних накопичень податок менший — тільки 11,7%. Крім того, держава гарантує учасникам таких фондів податкові пільги — раз у рік вони мають право отримати 18% від пенсійних внесків за минулий рік.

Читайте: Порошенко розповів про вирішення проблеми з доставкою пенсій в Україні

Альтернативою НПФ може бути страхування життя, зазначає Ніна Гузей. Страховики, на відміну від приватного пенсійного фонду, в договорі зобов'яжуться виплатити щонайменше внески плюс 4% доходу. Щоправда, за існуючої інфляції у розмірі 9% такий дохід не покриє навіть зростання цін.

"4% — гарантований інвестиційний дохід. Але якщо на інвестиціях вдалося заробити більше, то і ваш дохід збільшитися. Крім того, є також можливість провести індексацію — прийде лист із пропозицією збільшити ваш щомісячний внесок на рівень інфляції, збільшиться і страхова сума", — розповідає експерт.

Ринок чекає прийняття нового закону

Запустити ринок пенсійного накопичення може тільки реформа. Кабінет міністрів взяв на себе зобов'язання до 1 січня 2019-го підготуватися до запуску нової моделі. Вона передбачає, що всі працюючі, молодші 35 років зобов'язані частину зарплати відправляти на особистий пенсійний рахунок. Ці гроші повинні інвестувати в економіку, а зароблені кошти — додати до зібраних із вкладників грошей.

Але прийти до висновку, яким буде "другий рівень" пенсійного забезпечення, чиновники так і не змогли. Нововведення вкотре відклали.

Варто зазначити, що закон передбачає одразу три джерела, з яких українські пенсіонери можуть отримувати виплати: солідарний (діє зараз), обов'язковий накопичувальний (ще не запущений) і добровільний накопичувальний (приватні фонди — НПФ). Повноцінно на сьогодні працює тільки перший рівень. Через складну демографічну ситуацію (збільшується кількість пенсіонерів і скорочується кількість працюючих), високий рівень тіньових зарплат (пенсії виплачуються із єдиного соцвнеску працюючих), тільки солідарним рівнем забезпечити гідні пенсії вкрай складно.

Читайте: Залишаться без грошей: у Росії "заморозили" пенсії і забрали внески працюючих

Відповідно до стандартів Міжнародної організації праці, "гідною" вважається пенсія у розмірі 60% звичного заробітку. При цьому мінімальна виплата повинна бути на рівні 40%. В Україні ж за середньої зарплати понад 9 тис. грн — середня пенсія становить лише 2,5 тис. грн (приблизно 28%).