Влада повинна захищати Україну на переговорах щодо СВАМ, – експерт

Через введення європейцями загороджувального механізму carbon border adjustment (СВА), економіка України втрачатиме понад 0,5% ВВП на рік. Тому владі слід зайняти активну позицію під час обговорення формату СВА, щоб захистити вітчизняних виробників.

Відео дня

Про це написав головний аналітик CMK Center Андрій Тарасенко в своїй колонці.

Аналітик нагадав, що з 2023 року українських виробників чекає новий бар'єр для доступу на європейський ринок – СВА (carbon border adjustment), механізм митного вуглецевого коригування. Він передбачає введення податку або мита, якими обкладатиметься промислова продукція, вироблена підприємствами зі старими установками, які генерують багато шкідливих викидів.

Найбільше від впровадження СВА постраждає металургійна галузь. За оцінками експертів, під дію СВА потенційно підпадає металургійний експорт з України на суму €2,5 млрд.

"Залежність вітчизняної галузі від ринку ЄС висока. Її навіть можна назвати надмірною. Парадоксально, але на європейський ринок металурги продають більше, ніж на ринок України. В ЄС поставляється 26% від усієї товарної продукції, а на ринок України – 23%. Тому будь-які зміни в політиці Євросоюзу серйозно позначаться на вітчизняних виробниках", – пояснив Тарасенко.

Він також зазначив, що сума потенційних збитків залежить від параметрів механізму СВА. Зокрема, за його словами, зараз в ЄС розглядаються два основні сценарії: з наданням безкоштовних квот на викиди для виробників імпортної продукції (Сценарій №1) і без надання безкоштовних квот для імпорту з одночасним скасуванням безкоштовних квот для виробників в ЄС (Сценарій №2).

"Сценарій №2 передбачає в рази більші суми платежів СВА і є найменш прийнятним для виробників імпортної продукції, зокрема українських. Наприклад, платіж СВА для поставок прокату з України за Сценарієм №1 може скласти €30,4 на тонну, а за Сценарієм №2 – €100 на тонну", – написав Тарасенко.

Згідно з дослідженням, проведеним GMK Center, втрати галузі від СВА складуть €100-200 млн на рік, залежно від сценарію. Причому це не тільки збиток від підвищення витрат, але і результат втрати обсягів експорту. Оскільки СВА призведе до того, що виробники довгого прокату програють за видатками всім виробникам електросталі – і місцевим європейським, і іншим експортерам. У підсумку можна очікувати падіння експорту довгого прокату на 10% – близько 110 тис. т. Також можуть бути припинені поставки чавуну – це ще близько 0,5 млн т.

Тарасенко також наголосив, що СВА означатиме для галузі зниження суми інвестиційного ресурсу та капітальних інвестицій до €130 млн на рік, або 12% по відношенню до рівня 2019 року.

"Для всієї економіки втрати від СВА складуть до €700 млн на рік зниження ВВП. Це втрати металургії, а також інших галузей ланцюжка поставок і суміжних галузей. Відповідно, збитки понесе державний бюджет (- €140 млн), який і без того відчуває труднощі з наповненням", – написав Тарасенко.

Аналітик наголосив: питання для економіки СВА – це питання ціною понад 0,5% ВВП щороку. За його словами, змінити ситуацію на свою користь Україна зможе, якщо займе активну позицію під час обговорення формату СВА, доб'ється отримання доступу до фінансування з фондів, які акумулюватимуть кошти від СВА, а також проводитиме системну екологічну політику, спрямовану на стимулювання декарбонізації.

Раніше директор GMK Center Станіслав Зінченко заявив, що для проведення екомодернізації промисловості необхідні інвестиції, фінансові стимули і допомога від держави, а не збільшення податкового тиску на підприємства.

Зі свого боку президент Союзу хіміків Олексій Голубов наголосив, що ухвалення закону про зниження промислових викидів у запропонованому урядом вигляді вб'є промисловість, оскільки підприємства не мають мільярдів на екомодернізацію, їм потрібна підтримка держави.