Влада помилилася з варіантом введення нового рівня пенсійної системи, – Розенко

Серед усіх варіантів впровадження змін до пенсійної системи влада обрала найбільш невдалий.

Замість зниження фіскального тиску – податки при її запровадженні зростуть і для бізнесу, і для працівників. Про це в ефірі 5 каналу заявив колишній віцепрем’єр Павло Розенко, який відповідав в уряді за соціальний напрямок.

"Ми у свій час пропонували, щоб запровадження 2-го рівня пенсійного забезпечення відбувалось без збільшення податків. Також Були варіанти зробити це за рахунок податку на доходи фізичних осіб, який на сьогодні складає 18%. Можна було б подумати над зменшенням ПДВ або перенаправленням військового збору", – зазначає ексчиновник.

Запропонована модель не є оптимальною, констатує експерт і говорить про необхідність додаткових консультацій і дискусій щодо запровадження 2-го рівня пенсійного страхування.

"Внесення на розгляд Парламенту абсолютно сирого, неякісного і некваліфікованого документу може призвести до того що сама ідея – буде остаточно дискредитована", - заявив Розенко.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що через другий рівень пенсійної системи пенсії можуть зменшитися.

Так, в країнах, які запровадили другий рівень пенсійної системи відсоток, що становить пенсія щодо попереднього заробітку, – не збільшувався, а навіть навпаки зменшувався. Про це заявив у розслідуванні "24 каналу" національний координатор Міжнародної організації праці (МОП) в Україні Сергій Савчук.

Як пише видання, дехто з експертів переконує, що після запровадження другого рівня пенсійної системи, розмір пенсійних виплат зросте. Щоправда, в країнах, які вже запровадили другий рівень, коефіцієнт заміщення (відсоток, що становить пенсія щодо попереднього заробітку, який за Конвенцією МОП №102 має складати не менше 40%), не збільшувався. Йдеться про 30 країн світу.

До прикладу, Сергій Савчук наводить Угорщину. В цій країні цей коефіцієнт упав на 12,5% для людей зі страховим стажем 20 років, а у тих, чий страховий стаж складав 30 років, він знизився ще більше – на 18%.

Наприклад, у Польщі коефіцієнт складав 67%, а після приватизації він зменшився до менше ніж 40%.