Порушення ПДР в Україні почали фіксувати на камери: хто може ухилитися nf на чиєму боці закон

З 1 червня в Україні стартувала система відеофіксації порушень правил дорожнього руху (ПДР). За перші дні роботи камери вже зафіксували їх понад сотню тисяч. І поки власники транспортних засобів чекають на "листи щастя", юристи вже вказують на певні суперечливі моменти в змінах Кодексу про адміністративні правопорушення.

Відео дня

Головна проблема полягає у відповідальності водіїв авто на іноземних номерах, у них усе ж є можливість уникнути покарання. Детальніше – в матеріалі OBOZREVATEL.

Частина "євробляхерів" може не платити штрафи

За словами юриста і експерта з питань законодавчого забезпечення безпеки дорожнього руху Володимира Караваєва, стосовно притягнення до відповідальності власників авто на іноземних номерах закон мінімізує ймовірність ухилення від сплати штрафу "євробляхерами".

"У нас є два варіанти – коли власником є резидент України, і коли це іноземний громадянин. У першому випадку встановити ім'я, прізвище та місце реєстрації такої особи великих труднощів не складе, і він отримає свій "лист щастя". Але якщо це не резидент, то тут варіант тільки один. Коли він буде залишати митну територію, у момент перетину кордону йому вручать постанову", – пояснює він у коментарі OBOZREVATEL.

Як говорить юрист, законодавством допускається, що нерезидент може не оплачувати штраф, але тоді він більше не зможе в'їхати на територію України, поки заборгованість не буде погашено.

Загалом, як каже Караваєв, виписування штрафу на особу, яка ввезла машину з іноземною реєстрацією, цілком обґрунтовано, тому що за законом він не може передати транспортний засіб іншому водієві.

Але його колега, юрист Вадим Володарський, усе-таки зазначає, що деяких власників "євроблях" не вдасться притягнути до відповідальності.

"Протоколи про адміністративне порушення повинні приходити тим, хто ввіз авто на іноземних номерах в Україну. Але ми розуміємо, що це може бути і абсолютно "лівий" іноземець. Тому, поки така машина їздить в Україні, щось зробити буде досить складно. Хоча таких нелегально ввезених машин вже залишилося небагато", – пояснює він OBOZREVATEL.

І вирішити цю ситуацію практично неможливо, каже автоюрист Богдан Глядик, оскільки правоохоронці не можуть відправити протокол про порушення іноземному громадянину за його місцем проживання до іншої країни.

"Відповідно, іноземний власник, який завозив це авто в Україні, може і не повертатися назад, тому не буде кому виконувати ці постанови", – зазначив він.

Виходить, що в таких випадках єдиним покаранням є заборона для громадянина іншої країни в'їжджати на територію України, поки він не виплатить штраф. Однак, Караваєв вказує на те, що така схема передавання авто від іноземця українцеві є незаконною і карається набагато більшими штрафами, ніж за порушення швидкісного режиму.

"Авто, яке на території України перебуває під тимчасовим ввезенням, тобто не отримало реєстрацію та українські номери, цей автомобіль не можна передавати в управління або в користування іншій особі. Є ще тільки ймовірність, коли за кермом перебуває інший водій, але людина, яка ввозила транспортний засіб на територію нашої країни, повинна бути поруч у цьому авто. А просто взяти й передати документи, щоб на машині хтось катався, у нас заборонено законом, і там передбачено великий штраф", – сказав юрист.

Наперекір Конституції України

Ще одна проблема, про яку говорять юристи, – це автоматичне накладення штрафу на людину, на чиє ім'я зареєстровано транспортний засіб, якщо не буде підтвердження, що машину було передано в управління іншій особі.

Як каже Володарський, влада вкотре роблить спробу вивести автомобільну сферу за межі застосування загальних конституційних норм про права людини, загальних правових принципів.

"Якщо, скажімо, в квартирі когось убили і нам би запропонували не шукати вбивцю, а притягати до відповідальності власника квартири, – ми б сказали: це правова дикість. І мали б рацію. Такий порядок існував з 2008 по 2010 роки. Так само "листи щастя" відправляли саме власникам транспортних засобів без визначення того, хто порушував. Поки це не припинив Конституційний Суд України, ухваливши рішення від 22 грудня 2010 року", – заявляє юрист.

Зі свого боку розробники закону стверджують, що в новому документі інакше прописали суб'єкта відповідальності, і це змінить становище. Але Володарський переконаний в іншому: "Насамперед суд послався на принцип правової визначеності, що для того щоб притягнути до відповідальності, має виконуватися критерій: людина повинна мати можливість відрізнити правомірну поведінку від протиправної, і прогнозувати наслідки, зокрема у вигляді юридичної відповідальності. Чи виконується критерій у разі, коли за порушення невідомо кого відповідальність несе власник? Ні, не виконується".

Юрист пояснює, що нічого протизаконного в передаванні авто в управління іншій особі немає. І якщо ж сам власник нічого незаконного не робив, то покладання на нього будь-якої відповідальності суперечитиме Конституції.

"Особливу увагу Конституційний Суд приділив тому, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Тобто, знову-таки, прив'язана до дій конкретної особи. Не може вона бути покладена на когось тільки тому, що в нього є автомобіль. До того ж під час накладення адміністративного стягнення – цей захід теж має бути індивідуалізований, з урахуванням особи порушника, матеріального становища та інших обставин. А це неможливо, якщо постанову ухвалюють заочно і надсилають поштою. І це очевидно щодо будь-яких осіб – і лише для автовласників із загальних юридичних правил чомусь зробили виняток", – роз'яснив позицію Володарський.

З такою позицією згодний і Караваєв, однак зазначає, що поки рано говорити, чи будуть оскаржені певні норми закону в КСУ.

"Зараз складно сказати, як себе поводитимуться суди першої інстанції, коли будуть посилатися на рішення Конституційного Суду від 2010 року. Якщо судова практика покаже, що законодавство у нас недосконале і власника не можна притягати до відповідальності, я думаю, закон зможуть швидко поправити", – сказав юрист.