Відео дня
В Україні злетіли борги за комуналку: що відбувається і коли можна не платити
Українці накопичили рекордний борг за комуналку – понад 55 млрд грн. Цьогорік ситуація може загостритися. У лютому прийдуть перші платіжки з новими цінами за тепло, в травні знову подорожчає газ, а в липні – електроенергія.
OBOZREVATEL розібрався, до чого можуть призвести величезні борги за комуналку і коли українці за законом мають право не платити.
Головне:
із грудня 2017-го по грудень 2018-го борг за комуналку зріс на 70% – до 55,6 млрд грн;
постачальники комунальних послуг заборгували за газ із урахуванням штрафів і пені приблизно 57,5 млрд грн;
тарифи зростають швидше, ніж доходи населення;
у 2019-му ситуація може загостритися разом із новим подорожчанням комуналки;
збільшення боргів ставить під загрозу стабільну роботу всіх комунальних підприємств:
закон України дозволяє в окремих випадках не платити за комуналку.
У боргах як у шовках: хто винен
3,7 тис. грн – стільки в середньому заборгувала за комуналку кожна українська сім'я. Борг накопичувався роками і на грудень 2018 року становив рекордні 55,6 млрд грн. Це більше, ніж бюджет на субсидії.
Рік тому сума боргу була на рівні лише 32,3 млрд грн. Тобто заборгованість зросла на 70%. Усього за місяць борг збільшився майже на 8 млрд грн. Головна причина – прийшли нові платіжки за комуналку. До того ж у багатьох українських містах із січня діють нові тарифи на опалення (на 15-30% вище за старі). У лютому витрати на комуналку збільшаться, а разом із ними і борг.
Чому зростає борг:
подорожчання комунальних тарифів (газ – на 23,5%, опалення і гарячої води – на 15-30%);
деякі споживачі взимку накопичують борги, а влітку – погашають;
частина платоспроможного населення не платить без причини.
Проблема загострюється з кожним місяцем. І хоча офіційно в уряді декларують: доходи населення зростають, а всі, хто не може платити, користуються субсидією, ситуація може виявитися критичною.
Для прикладу, щоб генерувати тепло, постачальник опалення має оплачувати газ, платити за електроенергію, воду, виплачувати зарплати і т. д. У грудні 2018 року українці заплатили тільки 58% від нарахованої суми. В першу чергу віддають зарплати. А ось газ оплачують за можливості. Це призвело до того, що борги всіх постачальників комунальних послуг перед "Нафтогазом" становлять уже 57,5 млрд грн.
Читайте: Компенсація за неякісну комуналку в Україні: як отримати
Так, постачальники комунальних послуг винні НАК "Нафтогаз" більше, ніж їм має виплатити населення. Пов'язано це з тим, що крім самого боргу "Нафтогаз" нараховує штрафи і пені. Але самі українці нічого з цього не виплачують, ресурсу для їхнього погашення перед НАКом фактично немає.
Позиція Національної комісії в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), як і уряду, – проста. Є ринкові умови. Тому газ повинен дорожчати, а разом з ним і інші комунальні тарифи. Але в той же час, як показує практика, купівельна спроможність українців зростає повільніше, ніж вартість комунальних послуг.
Так, станом на грудень українцям нарахували за комуналку (без урахування електроенергії, утримання будинку та прибудинкової території) 18,3 млрд грн. У минулому році, за даними Державної служби статистики, ця сума була на рівні 10,8 млрд грн. Тобто витрати на комуналку виросли майже на 70%. Цікаво, що пропорційно за рік виріс і борг. Це означає, що українці платити більше не стали. Максимальна сума оплати коливається в межах 9-10 млрд грн. А все, що нараховують вище, залишається "несплатою".
Заробітні плати в кращому випадку за рік збільшуються на 15-25%, а от витрати на комуналку зростають майже в 4,6 раза швидше.
Якщо до кінця року тариф на газ для населення доведуть до рівня ринкового (ціна, яку зараз платить промисловість і яку не контролює уряд), під загрозою може опинитися вся комунальна система. Якщо у підприємств не буде за що купувати енергоресурси, вони ризикують просто закритися.
Головна проблема не у вартості комунальних послуг. Вони, з урахуванням зростання зарплат, витрат на генерацію, приведення тарифів на газ до ринкового рівня, повинні бути ще вищими. Проблема в доходах. Мінімальна зарплата в минулому році зросла лише на 16%, пенсія – на 9%. І якщо збільшення витрат випереджає динаміку зміни доходів, українцям доводиться або урізати свої бюджети, або платити стільки, скільки виходить.
Тільки початок: у 2019-му подорожчає газ, електроенергія, гаряча вода, опалення
В Україні в травні 2019-го передбачене чергове подорожчання блакитного палива. Цього разу ціна повинна піднятися приблизно на 15%. Як показала практика, це призведе до зростання тарифів на тепло і гарячу воду на 10-20%.
Крім того, влітку мають запустити ринок електроенергії. А це може привести до миттєвого зростання вартості електроенергії до рівня економічно обґрунтованого. А це за різними оцінками може привести до підвищення тарифу на струм приблизно на 48%.
Оцінити "межу міцності" підприємства складно. У минулому році деякі підприємства по всій країні розсилали споживачем "загрози", в яких попереджали: якщо вони не сплатять свої борги, наприклад, гарячої води може зовсім не бути, тому що не буде за що купувати газ. Частина таких підприємств перебуває у комунальній власності і в будь-який момент може дотуватися з місцевого бюджету.
Зараз ситуацію рятує той факт, що левова частка боргів лягає на плечі "Нафтогазу", розповідає експерт у сфері ЖКГ Єгор Мороз. Так, блакитне паливо НАК продовжує поставляти навіть із урахуванням боргів.
"За електроенергію ми навпаки бачили в грудні позитивну динаміку. Борг трохи погасили, а не наростили. З холодною водою ситуація теж спокійна. Біда з опаленням і гарячою водою. Це 70% від загальної суми в платіжках. Звичайно, якщо нічого не зміниться, будуть рости борги. Але поки це борг перед "Нафтогазом" і НАК все одно продовжує поставляти блакитне паливо, колапсу не буде", – говорить Єгор Мороз.
У "Нафтогазі" вказують ще на одну проблему. Облгази, на їхню думку, самі можуть сприяти накопиченню боргів. Прозорої системи з повним переліком абонентів, інформацією про оплату, немає. У результаті постачальники блакитного палива на власний розсуд проводять донарахування, через суди змінюють нормативи і цим заганяють українців у борги. Крім того, правоохоронці розкривали схеми, за якими далеко не весь газ, проданий за низькими цінами населенню, використовувався за призначенням.
Коли можна не платити (за законом)
Стягнути можна тільки ту частину боргу за комуналку, якій не більше трьох років. Згідно з Цивільним кодексом, якщо за три роки комунальне підприємство не розібралося зі своїм клієнтом у суді, отже, витребувати ці гроші вже не вдасться. Важливо водночас зазначити, що борг не вибачають, його продовжать вказувати в платіжках.
Закон "Про житлово-комунальні послуги" дозволяє в окремих випадках комунальні послуги не оплачувати, або ж платити менше. Наприклад, якщо замість гарячої води – тепла, платити за неї за тарифом для гарячої не потрібно.
Читайте: ''Нафтогаз'' виплатить Коломойському мільйонний борг: що відомо
Як оплачувати гарячу воду:
75-50 градусів – повний тариф;
49-45 градусів – 90% повного тарифу;
44-40 градусів – 70% повного тарифу;
>40 градусів – за тарифом на холодну воду.
Крім того, як пояснюють у Національній комісії в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), гарячу воду можуть відключати не більш ніж на 6 годин за добу, у той же час період "без води" повинен становити не більше 30% місяця. Якщо зазначена норма порушується, за кожну добу сума в платіжках повинна зменшуватися на 3,3%. Остання норма також стосується і холодної води.
Температура повітря в опалювальному приміщенні повинна бути не нижчою за 18 градусів тепла. Якщо опалення увімкнули, а в квартирі все одно холодно – платити за нього за повною ціною не варто. Так, чинні норми встановлюють: якщо температура в приміщенні не вища за 12 градусів, опалення можна зовсім не оплачувати. Вимикати тепло можуть не частіше, ніж раз у місяць і не довше, ніж на 12 годин.
Дивіться відео за темою:
Як платити за опалення:
18 градусів – повний тариф
17 градусів – 95% повного тарифу
16 градусів – 90% повного тарифу
15 градусів – 85% повного тарифу
14 градусів – 80% повного тарифу
13 градусів – 75% повного тарифу
12 градусів – 70% повного тарифу
Питання запуску ринків газу та електроенергії вже вирішене. Законом. Рано чи пізно уряд і регулятори перестануть вручну встановлювати ціни. І в перший час це може привести до чергового стрибка тарифів. Однак, у майбутньому, за злагодженої роботи Антимонопольного комітету і відповідальної позиції постачальників, конкуренція стимулюватиме поступове зниження цін. Але для того, щоб перехід на ринкові умови не став критичним ударом по гаманцях українців, цей період повинен співпасти з упевненим зростанням доходів і динамічним розвитком економіки. Тоді, навіть за високих тарифів, українці зможуть без затримок платити за рахунками.