Відео дня
Українців "дурять" у супермаркетах: виробники масово вдалися до нових хитрощів
Українські виробники вдалися до прихованого зростання цін. Замість підвищення вартості, наприклад, 1 кг цукру, в такій самій упаковці почали продавати 870-900 грамів. Експерти стверджують: все згідно з законом, а покупці самі мають слідкувати за об'ємами.
OBOZREVATEL з'ясував, як Україну зачепила прихована інфляція і на що варто звернути увагу.
9 яєць і 900 грам молока
В Україні "урізати" обсяги при збереженні цін почали ще у 2014 році, розповідає виконавчий директор Союзу споживачів Максим Несміянов. Тоді з'явилися упаковки і пакети по 720, 900 мл, замість звичного літра. "В одній із мереж супермаркетів навіть була акція на соняшникову олію "чесний літр". Бо практично скрізь зараз немає літрових", — згадує експерт.
Такий прийом від виробників цілком відповідає закону, обсяги чесно вказують на упаковці. Щоправда, при цьому багато покупців помічають різницю у вазі не відразу. Ціна не змінюється і виникає відчуття стабільності, тоді як реальна вартість товару зросла.
"Ви, наприклад, купували 100 грамів шоколаду за 25 грн. Щотижня брали дитині. В певний момент замість 100 грам почали ту саму шоколадку в тій самій упаковці і за тією самою ціною продавати по 90 грамів. Вам здається, що нічого не змінилося, але насправді шоколад подорожчав на 10%", — зазначає юрист Олександр Плахотник.
Читайте: Не послухалася? Велика мережа супермаркетів наважилася на підлість у Росії
Останнім часом практика "урізання" ваги поширилася по всьому світу. У Великобританії національний цент статистики з'ясував: 206 продуктів з 2015 року скоротилися в розмірі. Ціни ж при цьому або зовсім не змінювалися, або навпаки — поступово зростали. "Ми також зазначили, що ціни зазвичай не змінюються зі зміною розмірів продуктів, що узгоджується з ідеєю про те, що деякі продукти піддаються "усадці", — йдеться в офіційному релізі.
Серед товарів, які "зазнали зменшення" — яйця, крупи, каші, шоколад, хліб, молочка. Приблизно така сама ситуація спостерігається і в Україні, щоправда, офіційних досліджень прихованої від покупців інфляції не наводили.
Маркетолог Анна Переверз пояснює: порушень у такій практиці немає. Більше того, іноді до такого кроку виробників штовхає ринок. "Якщо ви знаєте, що після подорожчання ваш товар перестануть купувати, звісно, ви всіляко цього уникатимете. Є два варіанти. Перший — змінити рецептуру для того, щоб здешевити виробництво. Другий варіант — переглянути об'єми", — розповідає експерт.
У книзі "Економіка маніпуляцій і обману" відомий економіст, лауреат Нобелівської премії Джордж Акерлоф стверджує: так звана шрінкфляція (зменшення об'єму продукту при збереженні ціни) є одним з інструментів збереження прибутку в умовах стагфляції (коли спад в економіці супроводжується зростанням цін). Тобто в ситуації, яку пережила і Україна, виробники такими хитрощами намагаються всього лише зберегти свій дохід.
Щоправда, свою роль відіграє і загальна ситуація на ринку. В Україні першими скорочувати об'єми почали виробники молочної продукції. Спершу замість літра почали продавати 700-900 мл молока, потім урізали об'єми масла, сирів тощо.
Обережно, супермаркет
Анна Переверз розповідає: шрінкфляція — дрібниця у порівнянні з іншими хитрощами продавців і виробників. У випадку з "урізанням" об'ємів цю інформацію чесно вказують на упаковці. Водночас у супермаркетах часто вдаються і до інших хитрощів.
Дивіться відео за темою:
"Помилка" з вагою. Киянка Марина Кругляк розповідає: разом із подругою вони два тижні перевіряли вагу всього товару, який купували в магазинах і супермаркетах. Виявилося, що 100-200 грам товару може не вистачати навіть в упакованих на заводі продуктах.
"У подруги були чіпси, в яких не вистачало 15 грам ваги. Здається, що дрібниця, але якщо перевести у гривні? Це ж чималі гроші! Крупи, пластівці — всюди зустрічалася надовага. Ми порахували, що на двох за два тижні віддали 62 грн на продукти, які насправді не отримали", — розповідає Кругляк.
Надовага часто зустрічається в ковбасах, вони мають властивість всихати, зазначає Несміянов. В одному із супермаркетів Союз споживачів під час перевірки зважив палицю дорогої ковбаси. За заявлену в ціннику вага була вказана вартість у 500 грн, але якщо перевести фактичну вагу товару, виявиться, що коштувати вона має майже на 100 грн менше.
Читайте: ''Вивуджують усе з покупців'': як обманюють касири в супермаркетах
Сюрприз у чеках. Найпоширеніший випадок обману — в торговому залі вказана одна ціна, а вже на касі виявляється, що товар пробивається за зовсім іншою вартістю. Найчастіше в такому випадку продавці або касири кажуть, що просто забули замінити цінники.
Однак закон, зазначає юрист Олександр Плахотник, на боці покупця. Цінник на вітрині — публічна заявлена вартість товару. Якщо виявиться, що працівники супермаркету переплутали ціни, покупець має право вимагати заплатити стільки, скільки йому пообіцяли у ціннику.
Оманливі терміни придатності. Якщо продукт неправильно зберігався — несправно працював холодильник або ж його тримали на звичайній полиці замість камери, він може зіпсуватися раніше за терміни, зазначені на етикетці.
Тоді дізнатися, що продукт зіпсований, можна тільки після того, як його відкрили. Юрист радить: якщо таке сталося — повертайтеся до магазину і вимагайте повернути гроші. Також бувають ситуації, коли продукт на складі зберігають поруч із фарбою або рибою. Тоді, наприклад, сир може увібрати в себе сторонні запахи, але при цьому залишатися свіжим. Уже цього досить, наголошують у Спілці споживачів, щоб повернути витрачені гроші.