Блог | Україна – не сировинна колонія: чому мораторій на експорт лісу стосується кожного громадянина
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Знаєте, яка галузь виробництва найбільше виросла в Україні за 5 років? Абсолютний чемпіон – меблева промисловість. Індекс промислової продукції (з усуненням сезонних коливань) тут склав 147,5%. Деревообробка, до речі, також показала непоганий результат: 122,8%. При тому, що індекс для переробної промисловості загалом склав лише 104,6%. Тобто поки українська промисловість "тупцювала на місці", меблеве виробництво з 2016 року виросло в 1,5 раза, а деревооброблення майже на чверть!
Звісно, це не випадковість, а закономірний результат економічної інженерії, а саме запровадження мораторію на експорт лісу-кругляка (введений на 10 років наприкінці 2015 р.) та зменшення податкового навантаження на промислові інвестиції (через кількарічну розстрочку імпортного ПДВ на виробниче обладнання). Коли я просував ці ініціативи в парламенті, мене таврували як лобіста та протекціоніста, але я сприймав ці епітети цілком схвально. Оскільки бути лобістом промислового розвитку власної країни та протекціоністом за економічними поглядами, на мою думку, цілком почесно. І результати говорять самі за себе.
У 2017 році мораторій на експорт лісу-кругляка запрацював на повну – по усіх деревних породах. І у 2017-2020 рр. середньорічні капітальні інвестиції в деревооброблення й поліграфію зросли більш ніж в 1,5 раза. У 2019 р. вони склали майже 10 млрд грн, а в 2020 р. – 6,2 млрд грн в абсолютному вимірі. Тоді як річні капітальні інвестиції в фармацевтичну індустрію чи, наприклад, машинобудування у 2019-2020 рр. ледве сягали 3 млрд грн на рік. Крім цього, за 2016-2020 рр. практично подвоївся експорт меблів, наблизившись до річної позначки 750 млн дол. США. А це тисячі нових робочих місць і сотні нових виробництв, реальний розвиток малого і середнього бізнесу, що нині на вагу золота.
При цьому, як свідчить офіційна статистика, заготівля лісу з 2016 року скоротилась більш ніж на 20%. Тобто екологія покращилась, а економіка розвинулась. Якщо б ще дія мораторію не послаблювалась експортом дров (минулого року – 100 млн дол. США), під який зручно маскувати контрабанду лісу, позитивні ефекти мораторію були б ще масштабніші.
Коли ми, українці, прагнемо захистити свою екологію та розвинути виробництво й економіку через такі ініціативи, як обмеження експорту необробленого лісу, неодмінно наражаємось на шалений супротив іноземних лобістів та бюрократів, грантових псевдоекспертів та наївних громадян. Вони радо розповідають нам, як це нецивілізовано, не по-європейськи, не сучасно і т.д. і т.п. Але якщо ми звернемось до світової практики, то побачимо, що Україна тут зовсім не "винаходить колесо". Заборона чи суттєве обмеження експорту лісу-кругляка сьогодні діє в 35 країнах. У тому числі в Канаді з 1906 року та в США з 1926 року.
Тому скасування мораторію на експорт лісу-кругляка з України, яка періодично "виринає" – дуже погана ідея. Взагалі-то, ідіотська, якщо чесно. Причому і для економіки, і для навколишнього середовища, і для людей. Все те, що принаймні на йоту віддаляє Україну від ролі сировинної колонії, треба усіляко плекати і посилювати, а не скасовувати!