УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

У Раду повернувся тричі провалений законопроєкт про промислові викиди

2 хвилини
11,3 т.
У Раду повернувся тричі провалений законопроєкт про промислові викиди

У Верховній Раді зареєстрували відразу два нових законопроєкти про промислове забруднення – після того, як попередній проєкт №4167 тричі провалився в парламенті і був відкликаний.

Про це повідомляє "Екополітика".

Перший – "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" (№6004), автором якого вказана нардепка від "Голосу" Олександра Устинова. Проєкт визначає вимоги до інтегрованого екологічного дозволу, перелік видів діяльності, які вимагають отримання цього інтегрованого екологічного дозволу, і процедуру його видачі, а також перераховує підстави для відмови в такій видачі. Крім того, проєкт визначає особливості моніторингу викидів і контролю суб'єктів господарювання, а також містить розширені обов'язки оператора забруднювальної установки, зокрема в частині допуску контролюючих органів для перевірки. Також проєкт передбачає скорочення терміну переходу на НДТМ – новий довідник доступних технологій і методів, що використовуються в промисловості. Примітно, що в цьому проєкті, як і в проваленому "побратимі" №4167, відсутні механізми залучення інвестицій, необхідних для модернізації, хоча йдеться про мільярди євро.

Другий законопроєкт – альтернативний, носить назву "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає внаслідок промислової діяльності" (№6004-1). Його автор – нардеп від "Слуги народу" Олег Марусяк. Основні положення законопроєкту схожі: визначення основних вимог до інтегрованого вирішення, перелік видів діяльності, які вимагають його отримання, процедура видачі та підстави для відмови, а також випадки, в яких дозвіл може бути відкликано або анульовано. Проєкт також передбачає перехід на НДТМ, але право розробляти і затверджувати висновки НДТМ автор пропонує віддати Кабінету міністрів. Зазначено також, що обов'язковим є публічне обговорення нових норм. Також проєкт передбачає, що відступ від нормативів НДТМ може надаватися на термін не більше 7 років і 15 років з дня введення в дію висновків, а положення про моніторинг викидів вводиться в дію через 2 роки з дня введення в дію висновків НДТМ.

Нагадаємо, законопроєкт №4167, який провалила Верховна Рада, передбачав перехід української промисловості на європейський збірник найкращих доступних технологій (НДТМ) за чотири роки. Проти цього закону виступила низка міжнародних профільних асоціацій і навіть екологи. Так, у Європейській бізнес-асоціації заявили, що введення в дію нових еконормативів протягом 4 років нереально, адже деякі країни ЄС досі впроваджують НДТМ, хоча почали десятки років назад. Крім того, ЄС бере участь у модернізації промисловості на засадах державно-приватного партнерства, і забезпечує бізнес пільгами, субсидіями і кредитами. Тоді як в українському законі взагалі відсутні фінансові інструменти і механізми залучення мільярдів, які потрібно інвестувати в модернізацію.