Українцям пропонують новий трудовий кодекс: що зміниться при прийомі на роботу

У Верховній Раді України пропонують розширити норми закону про роботу в Україні, які забезпечують права працівників на особисте і сімейне життя. Народні депутати планують доповнити список заборонених тем, зокрема питання про партійну й національну приналежність чи реєстрацію місця проживання, новими пунктами.

Відео дня

Що може зміниться під час прийому на роботу вже зовсім скоро – читайте в OBOZREVATEL.

Головне:

• У парламенті хочуть забезпечити права працівників на особисте та сімейне життя.

• Законопроєктом пропонується заборонити роботодавцям запитувати на співбесіді про стосунки, сім'ю, плани народити дитину, рівень заробітної плати на попередній роботі тощо.

• Механізму дії законопроєкту на практиці не існує.

Читайте: "Потрібна робота!" Милованов розкрив план боротьби з бідністю в Україні

Право на особисте життя

Вже поточного сесійного тижня, з 12 до 15 листопада, парламентарі збираються розглянути законопроєкт №1148, яким пропонується внести зміни до трудового законодавства. Автор документа пропонує закріпити в законі гарантію права на особисте життя під час влаштування на роботу.

У пояснювальній записці до проєкту закону є посилання на ст. 32 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може зазнавати втручання в особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Крім того, у Конвенції про захист прав людини і основних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного й сімейного життя. Аналогічне правило закріплено у резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 2008 року.

Читайте: Українці будуть влаштовуватися на роботу по-новому: в Раді приготували сюрприз для заробітчан

Згідно з вищенаведеними міжнародними стандартами, в парламенті хочуть заборонити роботодавцям цікавитися особистим життям особи на співбесіді та дізнаватися про речі, що не мають ніякого стосунку до професійних навичок і компетенції потенційного працівника, але можуть негативно вплинути на остаточне рішення щодо працевлаштування.

У такий спосіб у разі ухвалення законопроєкту, роботодавцю заборонять питати про:

• партійну і національну приналежність, походження;

• реєстрацію місця проживання або перебування;

• стосунки немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами його сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації щодо здійснення особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень;

• документи, подання яких не передбачено законодавством.

Читайте: Коли краще змінювати роботу: експертка з працевлаштування

Тому в Раді і хочуть встановити правила, за якими відмова від надання подібної інформації потенційним співробітником не може бути підставою для відмови в працевлаштуванні.

Потрібно не забороняти, а мотивувати

Керівнця експертно-аналітичного центру кадрового порталу HeadHunter Юлія Дрожжина впевнена, що боротьба з дискримінацією за ознаками потрібна, але чи будуть дієвими зміни в законодавстві – це питання.

"Тут радше треба працювати в інформаційному полі, не забороняючи щось робити, а стимулювати роботодавців працевлаштовувати ті категорії, які найчастіше піддаються дискримінаційному тиску. Треба показати, що ці працівники можуть бути так само ефективні, або навіть більш ефективні, і сімейний стан або особисте життя ніяк не впливає на виконання функціональних обов'язків на роботі", – пояснює експертка.

Читайте: Вчені показали, що буде з людиною після 20 років роботи в офісі. Фото

Крім того, багато що залежить від самих HR-експертів, адже якщо роботодавець боїться, що особисте життя може вплинути на виконання своїх обов'язків потенційним працівником, про це можна запитати без порушення його особистого простору.

"Іноді виникають ситуації, коли роботодавець має розуміти: чи готова людина працювати тривалий час, чи має інші плани. Наприклад, телеканал отримує великий грант на суперпрограму з можливістю стажування в Парижі, і під цей проєкт необхідно терміном на два роки підібрати пул журналістів, сценаристів тощо. До вас приходять молоді дівчата, і тут виникає дилема – брати їх, не питаючи про майбутні плани, або через півроку виявиться, що після проходження стажування в Парижі вона збирається в пологовий будинок і вона цілком планувала стати матір'ю найближчого року. Звісно, для роботодавця це додаткові витрати грошей та часу", – пояснює OBOZREVATEL HR-експертка порталу з працевлаштування Тетяна Пашкіна.

"Звісно, якщо ви приходите на співбесіду, а вас відразу запитують чи збираєтеся ви йти під вінець, або чому, умовно, в 30 років у вас ще дітей немає і чи плануєте народжувати – це звучить некоректно. Але запитати в особи, чи готова вона буде працювати протягом декількох років, тому що проєкт довгостроковий, – цілком можна. Тоді здобувач, ймовірно, і сам подумає, а чи збирається він щось змінити в своєму житті найближчим часом. Це стосується не тільки народження дитини, а й можливого переїзду до іншого міста чи країни, наприклад", – додала вона.

Читайте: ''Вас – звільнено!'': названі найбільш часті причини, чому українці міняють роботу

Роботодавця має турбувати, чи готовий потенційний працівник до тих умов праці, які вимагає компанія, зокрема можливих відряджень чи понаднормової роботи. Але тут потрібна і відповідальність здобувача.

"Умовно, в одній і тій же ситуації людина, що має трьох, чотирьох або хоч десяток дітей, може по-різному організувати свій побут, своє життя, і по-різному мати можливість виконувати ті чи інші завдання. Тому тут варто питати про готовність брати на себе ці зобов'язання, а не про кількість дітей. Але шукачі мусять об'єктивно оцінювати свої можливості", – стверджує Дрожжина.

Неможливо довести факт порушення

Для того, щоб у судовому порядку ви могли оскаржити рішення про відмову в робочому місці саме через ненадання ваших даних про особисте життя, потрібно мати докази, які зарахує суд, а їх отримати майже неможливо, вважають експерти з працевлаштування.

До того ж, у законопроєкті зовсім не прописана відповідальність роботодавця, додає Пашкіна.

Читайте: На межі виснаження: як вчителі згорають на роботі

"Який роботодавець безпосередньо скаже, що якась ваша особиста інформація стала причиною для відмови взяти вас на роботу? Скажуть, що знайшли більш підходящого кандидата, який був більш гідною кандидатурою або погодився на більш прийнятну для роботодавця оплату тощо. Тут навіть за порушення цієї норми немає ніякої відповідальності. І тут же не спіймаєш, ви не прийдете з диктофоном під пахвою, ніякий суд це, як доказ, не прийме. Єдине, що можна залишити негативні відгуки на профільних сайтах, і все", – розповідає вона.

Закон діяти не буде

На думку експертів з працевлаштування, ухвалення цієї норми ніяк не вплине на трудові відносини між роботодавцем і працівником.

"Мені здається, що це радше констатація факту, ніж якась новація чи істотна законодавча діяльність. У цьому разі неясно: як можна знайти прецедент? Як були до цього свідомі роботодавці, що зайвого не питали, так і були такі, що ставили некоректні запитання. Таке нововведення не вплине ні на одних, ні на інших", – вважає Пашкіна.

Читайте: Українців позбавлять трудових книжок: у Гончарука назвали конкретні терміни

Дрожжина ж пояснює, що зараз у законодавстві прописані й інші норми, які забороняють відмовляти у роботі за дискримінаційними ознаками, але їх ніхто не дотримується.

Крапку в дискусії про необхідність внесення цих змін до чинного законодавства про працю в Україні поставила адвокатка юридичної фірми "Ільяшев та Партнери", експертка з трудового права Валерія Гудій, яка вказала в коментарі OBOZREVATEL, що стаття 24 КЗпП передбачає вичерпний перелік документів, які зобов'язані надавати громадяни під час працевлаштування:

• паспорт;

• трудову книжку;

• у випадках, передбачених законодавством – документ про освіту, про стан здоров'я та інші документи.

Читайте: Новий Трудовий кодекс: українцям приготували сюрпризи з відпустками і звільненнями

Згідно з чинною статтею 25 КЗпП, роботодавцю забороняється вимагати документи, подання яких не передбачено законодавством.

"І не потрібно нікому надавати інформацію, яка не стосується працевлаштування, тим паче майнового характеру або про особисті стосунки, якщо подібне не передбачено законом. А законопроєкт, на мій погляд, ні про що – право кожного на особисте та сімейне життя і так є конституційною гарантією", – пояснила юристка.