Відео дня
Є кілька варіантів щодо ціни на газ - міністр Саєнко
Як в Україні можуть підвищити тариф на газ? Чи буде дефолт без МВФ? Чи потрібно міняти українську Конституцію? Відповіді на ці та багато інших питань читайте в другій частині інтерв'ю OBOZREVATEL.UA з міністром Кабінету міністрів Олександром Саєнко.
- Коли команда Петра Порошенка прийшла до влади, на той момент глава Адміністрації Борис Ложкін зібрав журналістів і сказав, що більше 2 тис. підприємств передамо в управління різним іноземним фондом, наймемо незалежних менеджерів. Минуло кілька років, кардинально ситуація не змінилася. Якщо не 100%, то в 95% випадків можна знайти питання до держпідприємствам, як вони працюють і як витрачають гроші.
- Ми поділили підприємства на кілька груп. Перша - стратегічні (наприклад, "Нафтогаз"). Вони не підлягають приватизації. За цим підприємствам завдання знайти професійних менеджерів, сформувати Наглядову раду. Інша група - компанії, які можуть бути цікаві інвесторам, які можуть піти на приватизацію. Третя група - об'єкти, які можуть бути навіть ліквідовані. Багато з них вже не працюють. Ми затвердили план по компаніям і у кожної групи є своє майбутнє.
Коли ми прийшли, ніхто навіть не знав, скільки у нас державних компаній. Спершу розібралися, що це за підприємства і чим вони займаються. Ми створили з міжнародними партнерами номінаційний комітет і зараз пропонуємо Кабміну на узгодження кваліфікованих менеджерів. Незабаром будемо пропонувати наглядову раду в "Укразлізніцю" і "Укренерго".
- Ось конкретний приклад, в "Укрзалізниці", там нормальний менеджер?
- Ми бачимо, що його рішення в більшій мірі професійні і ситуація змінюється в позитивну сторону. Там є цілий ряд завдань. Залізниця - це інфраструктура для експорту. Зараз можна замовляти вагони через електронний аукціон, дерегулювати ціни на оренду вагонів. Йде оновлення пасажирського складу. Мені здається, що останні зміни, які запроваджує Євген Кравцов, досить позитивні.
- Ви також відповідаєте за координацію між різними міністерствами. Є постанова Кабміну №187, Міненеро повинен був ще в минулому році розрахувати новий тариф на газ, уряд мав би переглянути ціни і вже в жовтні 2017-го були б інші ціни на блакитне паливо. Уряд в минулому році постанов проігнорував, а в цьому році, коли в квітні знову прийшов час переглядати тариф на газ, відстрочив його на 2 місяці. Ця постанова передбачена меморандумом МВФ. Чому не виконали зобов'язання?
- Ми дотримуємося ринкових принципів ціноутворення і хочемо знайти максимально прозору і ефективну формулу ціни на газ. Такий варіант формули, яка була б обґрунтована і справедлива. Я вважаю, у нас достатньо шансів знайти спільний з МВФ підхід для встановлення критеріїв формування ціни на газ.
- А як до цього ставиться МВФ, коли в меморандумі зобов'язалися, а коли прийшов час рішення виконувати, почали переглядати?
- У нас є консенсус з МВФ в тому, що ми говоримо з приводу самої формули не змінюючи принципів. Представники МВФ, НБУ вирушили до Вашингтона, щоб провести відповідні переговори.
- Але прив'язка до імпортного тарифу залишиться, мова йде про інше періоді, за який враховується ціна на німецькому хабі, і можливе виключення витрат на транспортування?
- У нас є кілька варіантів, які запропонуємо МВФ. Формула повинна бути справедливою. Ми повинні якось оцінювати цей фактор як імпорту так і видобутку українського газу.
- Ви говорите про зниження ціни?
- Ні. Я говорю про справедливу формулу.
- Наскільки МВФ згоден йти на такий перегляд тарифу?
- Зараз на перший план роботи з МВФ виходить питання створення Антикорупційного суду і в разі успішного вирішення цього питання позиція Фонду, як ми очікуємо, буде більш гнучкою тим більше що у нас є взаєморозуміння щодо загальних принципів співробітництва.
- Але підвищення тарифу однозначно буде, питання стоїть в тому, наскільки воно буде різким?
- Це все буде залежати від тієї формули, яку узгодимо. Вважаю, що правильна політика, дотримання державних інтересів може з часом зробити Україну експортером газу. А ціна на газ, як і обіцяв прем'єр, в опалювальному сезоні не змінилася.
- Якщо вже заговорили про МВФ, які у нас перспективи?
- Це важливий сигнал для наших міжнародних партнерів, для нашої макростабільності, щоб ми повноцінно могли виконувати всі наші зобов'язання. Уряд вживає максимум зусиль, щоб зберегти програму. У нас залишилося кілька ключових питань, те ж питання Антикорупційного суду, формула на газ ...
- А інші невиконані рекомендації?
- Ключових умов зараз дві. Це той мінімум, який необхідний, щоб найближчим часом відновити співпрацю і отримати транш.
- Є така думка, що МВФ напередодні виборів призупиняє співпрацю з країнами, тому що влада не йде на непопулярні кроки, намагається догодити електорату...
- Зараз завдання - виконати існуючу програму. І успішне виконання цієї програми відкриє можливість розглядати початок нової.
- Якщо МВФ не піде на поступки щодо газу, не буде консенсусу, не дадуть транш. Чого нам це буде коштувати. Цього року ЗВР на достатньому рівні, але в наступному потрібно виплачувати борги, резерви скоротяться. Що буде без МВФ?
- Головне завдання - продовжити співпрацю з МВФ. Міністерство фінансів розраховує і інші варіанти ...
- Дефолту без МВФ не буде?
- Ні в якому разі.
- Ви як керівник Офісу реформ в тому числі супроводжуєте і медичну реформу. У цьому році пройшов перший крок реформи, яка торкнулася первинки. Але далі доведеться шукати гроші на спеціалізовану допомогу. І якщо бюджет на медицину не збільшити, то велика частина медичних послуг для українців стане платною. Ви розумієте, як перерозподілити бюджет, щоб знайти гроші на медицину?
- Важливе завдання - ефективно використовувати ті ресурси, які зараз є. Ми розуміємо, що істотна частина грошей не доходить до пацієнта. Є лікарні, де лікарь за рік бачать три-чотири пацієнти. А зараз потрібно ефективно використовувати кошти. Через субвенцію на місцевий рівень ми виділяємо значні гроші. Включення приватного сектора, державних і комунальних підприємств дозволяє заходити нових інвестицій. Це теж може бути завдання місцевої влади.
Зараз стоїть питання максимально ефективного використання коштів, а після, в 2019-2020 роках, будемо дивитися.
- Минулий рік запам'ятався осучасненням пенсії і різким підвищенням мінімалки. Чим запам'ятається цей рік?
- Головний пріоритет уряду Володимира Гройсмана - забезпечити стале економічне зростання і темпи цього зростання повинні бути в півтора-два рази вище, ніж зростає економіка в сусідніх країнах нашого регіону. Це означає нам потрібно мінімум 5-7% зростання щороку. Тому в поточному році уряд робитиме все, щоб забезпечити прихід інвестицій.
Плюс - ті закони, які були прийняті, потрібно імплементувати так, щоб вони позитивно відбилися на житті українців. Це і освітня, і медична реформи. Третє - питання інфраструктури, безпрецедентна програма ремонту та будівництва. Четверте - почали міняти систему управління, підняли питання ефективної роботи системи. Це дуже важливі речі, на які мало звертали уваги до цього.
- Як ви оцінюєте свою роль і вплив всередині команди прем'єра?
- Я фокусуюсь на те, щоб допомогти прем'єр-міністру реалізувати реформи. Прем'єр прийшов з амбітною програмою, а непроста ситуація в країні породжує багато викликів. На ці виклики ми і відповідаємо. І тут не стоїть питання про впливовість або ж не впливовості. Навколо Володимира Борисовича збираються люди, які орієнтовані на реальні зміни і на командну роботу, а не на боротьбу за вплив. Ми мислимо іншими категоріями - ефективності і результату.
- Ви відповідаєте в тому числі за супровід законопроектів, які розробляє Кабмін, в парламенті. Практично будь-яке міністерство може поскаржитися на те, що розробили законопроект, але його роками не розглядають. Як ви і ваша команда працюєте з депутатами?
- Коли прем'єр-міністр прийшов з парламенту, він по суті започаткував нову історію відносин уряду і Ради. Ця історія ґрунтується на довірі і партнерстві. Всі міністри досить ефективно працюють з депутатськими фракціями, групами, комітетами. Якщо подивитися на приклад 2017 року, було багато непростих законів, але ми успішно впоралися. По суті весь порядок денний Кабінету міністрів завдяки підтримки депутатського корпусу і особисто спікера Андрія Парубія успішно підтримана в Раді. Це результат правильного діалогу з парламентом.
- Сьогодні можна почути думку, що в нашій ситуації парламентська республіка може бути більш ефективною. Чи є у вас консолідована позиція, чи потрібно міняти устрій влади в країні?
- Це питання насправді вимагає обговорення. Сьогодні у нас є і дублювання функцій і зарегульованість, в нинішніх умовах часто необхідно приймати швидкі рішення. А уряд не має таких повноважень. Тому, я вважаю, наприклад, що взаємодія Кабміну, парламенту і президента можна вдосконалити. Щоб ми могли швидше і ефективніше впроваджувати свої ініціативи.
- Ви маєте на увазі статус першочерговості?
- Так, в тому числі пріоритетність урядових законопроектів в парламенті.
- І це потрібно прописати в Конституції?
- Це можна закріпити в Конституції. Потрібно остаточно закріпити питання децентралізації. Я вважаю, що принципи децентралізація повинні бути зафіксовані в Конституції, щоб реформа стала незворотною. Є й інші питання, які потребують перегляду.
- Пам'ятаєте, як 4 роки тому називали Кабмін? Аеродромом, тому що стояли машини з номерами "АН ...". Зараз ситуація інша, ви вважаєте себе вінницьким?
- Ні, я народився і виріс в Києві. Так що я київський, а не вінницький.
- Але чи є в Кабміні вінницька команда?
- Це міф. Львівських в кабміні більше, ніж вінницьких. Уряд підбирали не за географічним принципом. Так, прем'єр має дуже корисний досвід успішного управління великим містом. Він на практиці розуміє, як будуються дороги, як якісно надавати послуги, він знає, що таке енергетика. Такого практичного досвіду немає майже ні в кого з політиків вищого ешелону. Це важливіше. А з тих, з ким він працював раніше у нас в Кабміні лише Володимир Кістіон і Андрій Рева. У будь-якій команді людині властиво покладатися в тому числі на тих людей, які пройшли з ним роки і показали свою результативність.
- А ви як потрапили в команду?
- Я якраз приклад того, що прем'єр постійно підбирають в команду нових людей. Як експерт займався реформою адміністративних послуг і створенням прозорих офісів. Коли Гройсман став віце-прем'єр-міністром, ми зустрілися. Була ідея поширити досвід створення прозорих офісів по всій країні і передати частину державних функцій на місцевий рівень. Я почав працювати у нього радником по адміністративних послуг та державного управління. Вдалося за невеликий час змінити ситуацію. Питання якісних, прозорих адміністративних послуг до сих пір залишається актуальним, я продовжую займатися цією темою.
- Таке абстрактне питання. Якою ви бачите країну через 10 років?
- Україна сьогодні - країна в центрі Європи, з вигідним географічним положенням, з талановитими і висококваліфікованими, працьовитими людьми, багатими природними ресурсами. Ми маємо величезний потенціал у сфері розвитку інновацій. Це нонсенс, коли така країна не є передовою серед європейських країн. Ті зміни, які відбулися в 2014-му, забезпечили нам остаточний перехід від постколоніального стану. Зараз країна повинна створювати свої інституції, нові правила, стає повноцінно незалежною і самостійною. Я думаю, що в перспективі Україна - успішна країна, член спільноти європейських країн. Будь-який інший сценарій буде алогічним.
Нагадаємо, раніше OBOZREVATEL.UA публікував першу частину інтерв'ю з Олександром Саєнко.