У Міненерго немає інструменту для скорочення викидів в атмосферу - екологи

Зобов'язання про зниження викидів у повітря, які Україна взяла на себе, втілені у Національному плані скорочення викидів від великих спалювальних установок, на сьогодні виконати неможливо, оскільки на державному рівні немає розуміння важливості та діючих механізмів його фінансування. Про це йшлося на прес-брифінгу "Екологічний порядок денний для кандидатів у Президенти України" в Українському кризовому медіа-центрі.

Відео дня

Так, координатор з підтримки громад центру екологічних ініціатив Тамара Харчилава у відповідь на прохання надати оцінку перспективам реалізації Національного плану заявила, що "питання повністю не досліджене, з яких джерел фінансувати". Вона нагадала про непрозорий розподіл екологічного податку та брак коштів. Своєю чергою, учасниця ІГ "Save Dnipro" Ірина Черниш вказала, що з усіх семи кроків, зазначених у постанові Кабміну для реалізації Національного плану виконано лише один: створено робочу групу, хоча створити відповідні умови було потрібно ще у 2018 році.

"Що каже Міністерство палива та енергетики? Вони кажуть про те, що у них фактично немає інструменту реалізації такого Національного плану", — резюмувала вона.

Читайте: Субсидії по-новому: Міненерго пропонує скоротити норми на газ і тепло в Україні

На думку експерта з кліматичної та енергетичної політики Олега Савицького,

формально Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок був прийнятий, але був затверджений у такій формі, яка повністю унеможливлює його реалізацію. Зокрема документ містив багато невідповідностей, у тому числі теплову генерацію на окупованих територіях, а також не враховував втрату значної частини антрацитового видобутку.

"Зараз цей план необхідно переглядати та актуалізувати, аби держава мала реальний дороговказ для теплової генерації. Зараз теплова генерація існує в правовому вакуумі", — заявив Савицький.

Нагадаємо, Національний план по зменшенню викидів від великих спалюваних установок затверджено у 2017 році. Документ є частиною зобов'язань за угодою Асоціації з ЄС та угодою про енергетичне співтовариство. Проте він не визначає фінансові інструменти та конкретні дати виводу об'єктів з експлуатації, а також містить чимало неточностей.