У держбюджеті України на 2021 рік гроші з пенсій забрали на сільський інтернет, центри креативної економіки й зустрічі студентів

Робота над скороченням дефіциту бюджету-2021 на вимогу МВФ дала дивний результат. У другому читанні великими скибками урізано найзначніші соціальні статті: Пенсійний фонд, освіта, інфраструктура на місцях. Але знайшлися гроші на центри креативної економіки, широкосмуговий інтернет у селах, центр зустрічей студентської молоді та створення служб підтримки осіб, які постраждали від гендерного насильства.

Не секрет, що на фінальний варіант проєкту держбюджету-2021, який Верховна Рада проголосує 15 грудня, істотно вплинуло традиційне наполягання МВФ – знизити дефіцит з 6% до більш прийнятного рівня. Про це говорили багато джерел. Зокрема, перший заступник голови фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк.

Але після трьох тижнів перекроювання дохідних і видаткових статей до другого читання зуміли знизити дефіцит тільки на 0,5% за рахунок збільшення доходів на 21 млрд (до 1,09 трлн грн) і зниження витрат на 2,8 млрд (до 1,3 трлн). Що в цьому рівнянні не так?

Прибрано дуже суттєві витрати. Все питання – які саме? На 4,9 млрд грн (мінус 52%!) урізали фінансування Держфонду регіонального розвитку. Залишилося всього 4,5 млрд. грн. Постраждали інфраструктурні проєкти, зокрема школи, амбулаторії, спортивні майданчики тощо. Це великий удар по розвитку глибинки, поштовх якому дала децентралізація.

Водночас Асоціація міст України пропонує не зменшувати витрати на Держфонд регіонального розвитку, а навпаки, підвищити їх із 9,4 млрд грн (як було в проєкті бюджету, ухваленого 5 листопада) до 14,2 млрд грн.

Освітню субвенцію місцевим бюджетам урізано на 2,86 млрд грн. Насамперед за рахунок економії на зарплатах. У першій редакції держбюджету збиралися підвищити середню зарплату вчителів і викладачів (10,2 тис. грн), яка відстає від середньої зарплати в економіці (12 тис. грн), на 20% із 1 січня 2021 року і ще на 10% з 1 липня 2021 року. Тепер цього не буде: зростання оплати праці вчителів зв'язали з підвищенням мінімальної зарплати, відкладеним до грудня 2021-го.

Витрати на капітальні вкладення в державні інноваційні проєкти зменшено на 1,1 млрд грн. Витрати на МОЗ збільшили майже 4 млрд грн, чим ми ніби дуже пишаємося. Але водночас на 60,6 млн грн знизили витрати на боротьбу з епідеміями. Що дуже дивно в розпал COVID-19. Через це з грошима на виплати сім'ям лікарів, які заплатять життям або отримають інвалідність через COVID-19, виникла плутанина.

За загального зростання витрат на силовиків, витрати на Нацполіцію теж істотно знижені – на 362 млн грн. Це гарантує проблеми з матеріальним забезпеченням, економію на всьому, включно з грошима на бензин для поліцейських автомобілів, і як підсумок – дефіцит кадрів.

Але найбільше – 7,8 млрд грн – забрали в Мінсоцполітики. А Пенсійному фонду дадуть на покриття дефіциту на 8,5 млрд грн менше, ніж у першому читанні. До того ж давно заплановано на 2021 рік підвищення пенсій одиноким людям старшим від 80 років, а з 1 березня 2021 року відбудеться індексація пенсій для 9 млн пенсіонерів, орієнтовно на 11%. У квітні планується автоматичний перерахунок для працюючих пенсіонерів з урахуванням розміру заробітної плати і стажу. Як за таких додаткових витрат вписатися в "мінус 8,5 млрд грн"? Очевидно, що грошей на пенсії в 2021 році не вистачить. У листопаді, ще до підвищення через прожитковий рівень, Пенсійний фонд взяв у Держказначейства позику в сумі 17 млрд грн. Не першу і не останню.

Зрізавши на пенсії, освіті і місцевій інфраструктурі, укладачі бюджету чомусь не пошкодували 70 млн грн на будівництво "Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Республіки Польща". Які зустрічі в умовах пандемії й перекритих кордонів?!

Ще більш незрозумілі статті витрат – це створення центрів культурних послуг на 300 млн грн і центрів креативної економіки на 110 млн грн.

Спірне питання – виділення місцевим бюджетам 274 млн грн на створення служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства за ознакою статі. Це якщо б'є не тому, що багато випив, а за гендерною ознакою. Так, такі центри необхідні. Але можна було б і почекати хоча б на рік. Тим більше, що цією проблемою в Україні займаються численні благодійні фонди та міжнародні організації.

Але найзагадковіша стаття серед "нетипових" витрат – це 500 млн грн на широкосмуговий інтернет у селах. Сума чимала: на таку ж збільшили фінансування всієї системи МЗС із посольствами та консульствами за кордоном.

Але виглядає як суто комерційна історія, яку загнали в бюджет під інтереси конкретних провайдерів у момент. І це в той час, коли є реальна небезпека, що до кінця року може не вистачити грошей на пенсії.

Ніхто не сперечається, що інтернет у глибинці потрібен. Але чому в проєкті бюджету-2021 вирішили спочатку урізати витрати на місцеву інфраструктуру через Держфонд регіонального розвитку, а потім спеціально додали конкретно 500 млн грн на інтернет?

Адже загальновідомо, що багато місцевих громад, коли в них з'явилися кошти, замовляли прокладання оптоволоконних кабелів до опорних установ (сільрада, школа). А звідти інтернет розходився по дворах.

До того ж під час роздачі ліцензій на частоти 4G мобільним операторам висувалася умова, щоб вони забезпечили покриття всієї території країни. Віддалених сіл, де не можна зловити сигнал хоча б на даху хати, вже практично не залишилося. А до кінця 2021-го майже всі вони будуть із мобільним зв'язком за рахунок установлення додаткових вишок.

У соцмережах багато натяків на конкретних вигодонабувачів закладеного півмільярда. За словами Івана Пєтухова, голови Національної асамблеї громадського сектора України, розвиток мережі інтернет у країні забезпечується приватними компаніями, держава в це ніяких коштів не вклала. І 500 млн грн, які хочуть передбачити в бюджеті на наступний рік на розвиток інтернету в сільській місцевості, будуть просто корупційно привласнені.

А ексдепутат Борислав Береза нагадав, що раніше вже виділяли 700 млн на схожу програму – цифровізації сільських шкіл. Внаслідок цього за підсумками року освоєними виявилися лише 14 млн. 14 із 700! За словами ексміністра МОН Анни Новосад, все інше не вдалося використати з банальної причини "неспроможності на місцях".

P.S. В експертних колах з'явилася зовсім екстравагантна версія дивного перерозподілу видатків бюджету на статті не першої необхідності. Нібито до другого читання спеціально зрізали фінансування за захищеними статтями, які після остаточного затвердження заборонено змінювати в бік зменшення, і "накидали" грошей на різну нісенітницю, щоб у разі необхідності можна було потім перерозподілити ще раз. Якщо це так, то ідея дурна, оскільки все, що має підозрілі ознаки комерційних інтересів, як ті самі 500 млн грн на сільський інтернет, буде списано й витрачено набагато раніше, ніж справа дійде до першого секвестру.