''Це неминуче'': у Росії озвучили наслідки санкційного удару США
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Сполучені Штати можуть ввести санкції проти ще двох великих банків Російської Федерації.
"Приблизно ми розуміємо, які кандидати потраплять у цей список", – заявив глава банку "ФК Відкриття" Михайло Задорнов, передає РБК.
За його словами, розширення списку санкцій може статися на початку 2019 року. Однак розкривати назви "кандидатів" Задорнов не став.
Читайте: США несподівано зняли санкції із російських олігархів: що сталося
"Я думаю, що до кінця ніхто не може сказати, що зробить адміністрація США і коли це станеться – у лютому, навесні... Чи відбудеться це з якоюсь мірою достовірності, подивимося, почекаємо кінця першого – початку другого кварталу 2019 року", – зазначив глава одного з російських банків.
На сьогодні під санкціями США перебувають 116 російських банків. Водночас на розгляді американського конгресу – два законопроекти (DETER і DESKAA), у яких, зокрема, йдеться про введення "пекельних санкцій" проти банків Росії. За оцінкою АКРА, в разі повномасштабного розширення санкцій російська економіка у 2019 році може увійти в рецесію, а долар подорожчати до 83 рублів.
Зі свого боку міжнародне рейтингове агентство S&P очікує, що ці законопроекти не будуть прийняті в нинішньому вигляді: в іншому випадку вони торкнуться не тільки російської економіки, а й міжнародних інвесторів і європейських країн.
Задорнов також нагадав, що у Росії уже створена система переказів через Центральбний банк, яка дає можливість найбільшим фінустановам окремо від системи SWIFT здійснювати розрахунки в рублях.
"Обмеження, якщо вони будуть, для окремих банків торкнуться насамперед доларових переказів їхніх клієнтів. У випадку санкцій це вже річ неминуча. Але на відміну від 2014 року і банки, і підприємства вже знайшли способи адаптації до цієї неприємної ситуації", – резюмував він.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше Сполучені Штати й Україна виступили за посилення санкцій проти Росії. Представник Державного департаменту Курт Волкер і президент Петро Порошенко вважають, що обмежувальні заходи й перспективи їхнього посилення, зокрема за напад у Керченській протоці, залишаються важливим елементом мирного врегулювання ситуації і стримування російської агресії.