Reuters: компанії Коломойського через фіктивні угоди вивели $1,7 млрд на Кіпр
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
В період з 28 травня по 1 вересня 2014 року 42 компанії, що зареєстровані в Дніпропетровській області та входять до сфери бізнес-інтересів українського олігарха Ігоря Коломойського, уклали фіктивні угоди на поставки товарів, і таким чином вивели з України на Кіпр $ 1,7 мільярда.
Про це йдеться в розслідуванні Reuters, пише "Громадське".
Посилаючись на рішення українських судів, журналісти стверджують, що згадані дніпропетровські компанії отримували кредити в ПриватБанку, яким в той час володіли олігархи Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.
Зазначені $ 1,7 млрд українські компанії перерахували шести фірмам з Великобританії і Британських Віргінських островів як передоплату за майбутні поставки товарів. Передбачалася, зокрема, закупівля марганцевої руди, мазуту, кранів тощо. Жодна з шести британських фірм не поставила товар, і всі вони зберігали отримані кошти в кіпрській філії ПриватБанку.
Читайте: Коломойський "віджав" у НБУ два відділення вартістю 170 млн
Так, дніпропетровська компанія Profit 18 серпня 2014 року перерахувала $ 48,5 млн британській фірмі Trade Point Agro в якості попередньої оплати за поставку 24250 т поліетилентерефталату - полімеру, який використовується в тканинах і пластикових контейнерах. Trade Point Agro не змогла поставити зазначений товар і перевела отримані від українського замовника кошти на рахунок в кіпрській філії ПриватБанку. Коли український суд ухвалив рішення проти Trade Point Agro і наказав їй повернути отримані кошти, британська компанія не оскаржила це рішення, однак і не повернула гроші.
Угода між компаніями Profit і Trade Point Agro є частиною досудового розслідування, яке все ще триває в Україні щодо того, чи законно колишній менеджмент ПриватБанку виводив кошти за кордон.
Слід зазначити і той факт, що журналісти виявили, що деякі з компаній, які кредитував ПриватБанк, так само як і фірми, які повинні були поставити послуги, мають ознаки фіктивності.
Так, один із кореспондентів відвідав адреси, за якими зареєстровано три британських компанії - Trade Point Agro, Teamtrend Limited і Collyer Limited. Саме вони повинні постачати товари дніпропетровським компаніям. Однак виявити будь-які ознаки існування цих фірм за вказаними адресами не вдалося.
Читайте: Розглядають три справи: суд Лондона узявся за Коломойського і Боголюбова
Також виявилося, що дві з компаній, зареєстрованих в Лондоні, Trade Point Agro і Teamtrend, мали загального директора, а Teamtrend і Collyer мають загальних секретарів та директорів.
Крім того журналісти стверджують, що ознайомилися з копією оцінки НБУ частини забезпечення кредитного портфеля ПриватБанку станом на 2016 рік.
Зокрема, в документі фігурувало депо з нафтовою сировиною в місті Арциз Одеської області. Під його заставу ПриватБанк видав кредит в $12 мільйонів. Однак НБУ вважає таку заставу нікчемною. Репортер відвідав депо і виявив там овець. А мер Арциза Володимир Міхов повідомив, що депо "не працює як мінімум 10-15 років".
У НБУ впевнені, що працівники ПриватБанку штучно завищували вартість активів, під які вони надавали кредити, щоб створити враження, що заборгованість по кредитах становила $ 1,7 мільярда.
Читайте: "Вони навіть не намагалися": ПриватБанк відкликав позови на 50 млрд проти Коломойського
У консалтинговій компанії Gabara Strategies, яка виступає від імені Коломойського і Боголюбова, повідомили, що кредитування зазначених 42 дніпропетровських компаній не призвело до втрати $1,7 млрд або будь-яких інших збитків ПриватБанку.
"Позики були погашені, і ПриватБанк постійно мав адекватну заставу за цими позиками", - йдеться в повідомленні Gabara Strategies.
Представники Коломойського і Боголюбова не пояснили, яким чином були погашені зазначені кредити.
Як повідомляв "Обозреватель", Високий суд Лондона продовжив дію наказу про всесвітній арешт активів колишніх власників Приватбанку Коломойського і Боголюбова. Зокрема, за підсумками засідання було ухвалено рішення продовжити арешт активів на суму понад $2,5 млрд до чергового відповідного указу суду.