Став на бік України: Росія зазнала поразки у суді через Крим
Постійна палата арбітражного суду в Гаазі відмовила Росії у вимозі перегляду питання юрисдикції та порушення зобов'язань за позовом ПриватБанку щодо втрачених активів у Криму.
Як повідомили у пресслужбі банку, відповідне рішення було ухвалене 12 вересня 2019 року.
"ПриватБанк радий повідомити, що 12 вересня Постійна палата арбітражного суду в Гаазі у справі про захист інвестицій проти Російської Федерації відмовила РФ у вимозі перегляду вирішених питань юрисдикції виробництва і порушених зобов'язань, як зазначено у проміжному арбітражному рішенні від 24 лютого 2017 року і частковому арбітражному рішенні від 4 лютого 2019", – йдеться у повідомленні.
Читайте: "Суджуся не один я": Коломойський розповів про величезні позови до РФ за Крим
РФ не брала участі у справі до винесення арбітражним судом зазначених рішень. Зараз Російська Федерація призначила своїх представників у суді і провадження продовжить свій перехід до наступного етапу, додали у банку.
Справу в арбітражі було розпочато ПриватБанком 13 квітня 2015 року через порушення РФ зобов'язань на рахунок ПриватБанку за активами в анексованому Криму за угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій, укладеною між Україною та РФ.
Як повідомляв OBOZREVATEL, Третейський суд у Гаазі зобов'язав Росію відшкодувати низці українських компаній збитки за анексію Криму. Зокрема йшлося про суму 159 млн доларів.
Росію визнали відповідальною за порушення прав українських інвесторів, починаючи з 21 березня 2014 року, коли президент РФ Володимир Путін підписав указ про анексію Криму.
Позов проти Росії подавали 18 українських компаній, а також одна фізична особа. Зокрема компанії "Аеробуд", "Крим Девелопмент", "Нива-тур", "УБК-Інвест", "Едельвейс-2000", ПП "Планета", "Приватофіс", "Приватленд", "Дан-Панорама", "Санаторій Енергетик", КУА "Фінансовий капітал" і КУА "Фінансовий вектор".
Апеляційний суд Києва у зв'язку з цим 12 вересня заарештував акції українських "дочок" російських банків за участю держави: ВТБ, Промінвестбанку та Ощадбанку.
Однак це рішення було оскаржене у Верховному Суді 14 вересня.
2 жовтня Апеляційний суд Києва дозволив ексголові ПриватБанку Олександру Дубілету і ще 17 компаніям стягнути з Росії компенсацію за майно у Криму.
26 листопада Ощадбанк виграв у Міжнародному арбітражі у Російської Федерації $1,3 млрд компенсації збитків через анексії Криму.
Відповідне рішення ухвалив Арбітражний суд у Парижі. Сума вимог враховує вартість втрати активів у Криму, вартість втрати бізнесу і відсотки, які будуть нараховані до фактичного отримання компенсації.
Водночас перший крок у суді Ощадбанк зробив у липні 2015 року. Тоді держбанк надіслав офіційного листа до РФ із заявою про те, що з їхніми інвестиціями на півострові поводяться незаконно.
Також Гаазький арбітраж ухвалив позитивне рішення у справі НАК "Нафтогаз України" проти Росії за втрачені активи в анексованому Криму.
Як повідомив глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв, сума виграшу поки не уточнюється і буде оголошена найближчим часом. Водночас НАК зажадав від Росії компенсації у розмірі 5 млрд доларів.
У Росії рішення арбітражу визнати відмовилися, посилаючись на те, що у суду нібито відсутня юрисдикція на розгляд цієї суперечки . У Мін'юсті РФ пообіцяли застосувати всі необхідні заходи, щоб інтереси Росії були представлені й захищені.
В результаті анексії Криму "Нафтогаз" втратив на півострові інфраструктуру для транспортування і видобутку газу й нафти, зокрема бурові установки на шельфі Чорного моря, компресорні та інші станції. Все це майно "влада" анексованого Криму "націоналізувала" одразу після анексії.