Відео дня
По Росії завдадуть "газового" удару: як "атакують" США і чи врятує це Україну
У США підготували проект закону, який повинен подолати енергетичний вплив Росії на Європу. Ідею вже підтримали в Палаті представників, найближчим часом її може схвалити Сенат, а потім підписати президент Дональд Трамп.
За рішення проголосували на фоні підготовки до запуску "Північного потоку-2", що ставить під загрозу безпеку не тільки України, але і всієї Європи. Що це означає і чи є загроза проекту "Газпрому" — розбирався OBOZREVATEL.
Головне:
У США підготували черговий закон, спрямований проти російської експансії Європи;
Ідея стосується перш за все енергетичного захисту Європи, під це в Штатах можуть видати фінансування;
Водночас експерти зазначають: майже із 100% упевненістю можна сказати, що найбільший проект РФ і ЄС "Північний потік-2" буде запущений вже в 2020 році;
У цій ситуації Європа стає більш залежною від російських енергоресурсів, але з іншого боку отримає фінансову вигоду;
Україні ж варто підготуватися до такого ходу подій і мінімізувати економічні втрати. Багато в чому будівництво "ПП-2" — питання геополітичне, Україна прямо на нього вплинути поки не може.
Що ухвалили в США
Більшістю голосів нижня палата Конгресу проголосувала за законопроект про боротьбу з енергетичним впливом Росії на країни Центральної і Східної Європи. На думку його авторів, США зобов'язані допомогти європейським країнам знизити залежність від енергоресурсів Росії.
"Допомогти державам Центральної та Східної Європи знизити свою залежність від енергетичних ресурсів із країн, які використовують залежність в сфері енергетики для нав'язування політичного впливу, таких, як Росія, яка використовує природний газ для того, щоб примушувати, залякувати і впливати на інші країни", — цитує авторів проекту ТАСС.
Читайте: Під ударом Путін, Кадиров і економіка: у США ввели потужні санкції проти Росії
З тексту проекту закону випливає, що США повинні:
Надавати європейським країнам дипломатичну і політичну підтримку;
Спонсорувати окремі проекти в сфері енергетики. На це американці готові виділити до 1 мільярда доларів. Йдеться про приватні проекти, які могли б замінити російський газ;
Виділити 5 мільйонів доларів для сприяння країнам Європи в питанні набору додаткових співробітників.
Дійсно, залежність європейських країн від російських енергоресурсів помітна неозброєним оком. За відкритими даними за 2016 рік, частка російського блакитного палива становить понад 60% у Німеччині, майже 65% у Польщі, 59% у Туреччині, 38% в Італії та 37% у Франції. Де-факто всі ключові гравці в Європейському Союзі в середньому наполовину залежать від поставок газу з Росії.
Прийнятий проект закону багато в чому покликаний зруйнувати не тільки політичний вплив РФ на Європу (шляхом просування через бізнес інтересів, в тому числі і легалізацію війни в Україні), а й економічну співпрацю з Німеччиною та іншими країнами.
"Північний потік-2" — під ударом?
У той же час основні баталії на європейському енергетичному ринку розгорнулися навколо скандального проекту "ПП-2". Це найбільший спільний проект Росії і Німеччини за останні десятиліття. Йому не заважають ні економічні санкції, ні агресія Кремля в Україні, ні протидія США.
Читайте: Санкції стосуватимуться 70% економіки: США стягують ''зашморг'' навколо Росії
Справа в тому, що магістральний газопровід багато в чому вигідний європейцям, перш за все і Німеччині. Директор консалтингової компанії East European Gas Analysis Михайло Корчемкін у коментарі DW пояснив, користь від проекту отримають німецькі трубооператори, які за умовами контракту в будь-якому випадку отримають свою комісію.
У плюсі буде і німецький уряд, який отримає технічно безпечну трубу, а також монопольне право на транзит. Правда, в цілому експерт бачить і політичну складову в проекті. Вона місцями багато в чому перевершує й економічну.
"В цілому необхідності в "Північному потоці-2" Михайло Корчемкін не бачить: наявні потужності дозволяють, за його розрахунками, і без нової труби постачати у Німеччину до 133 мільярдів кубометрів газу, в той час як у 2017 році Росія експортувала менше 54 мільярдів. Попит найближчим часом не буде показувати сильної динаміки, впевнений Корчемкін, тому він вважає проект не комерційним, а політичним", — приходить до висновку видання.
Газопровід "Північний потік-2" пройде по Балтійському морю, з'єднавши постачальників у Росії зі споживачами в Європі. Його протяжність становитиме більше 1,2 тис. км, пропускна здатність — 55 млрд куб. м газу в рік. Дві гілки газопроводу повинні бути побудовані до кінця 2019 року.
На думку директора Інституту енергетичних досліджень Дмитра Марунича, США не роблять і не можуть зробити щось суттєве. За нинішніх сум та інтересів із боку великих гравців, законопроект нижньої палати виглядає мляво. А Німеччина, зі свого боку, вустами канцлера Ангели Меркель неодноразово говорила про те, що проект буде завершений.
"Це незначне в рамках тих сум рішення. Ціна питання (Функціонування "Північного потоку-2". — Ред.) мільярди доларів, а вони виділяють 5 мільйонів на технічну підтримку, на диверсифікацію... Це не нова історія, адже ще декілька років тому був розроблений санкційний пакет щодо Росії, Ірану та інших країн, і він також припускав подібні дії. Нічого нового немає, це продовження політики Державного департаменту впливу на ЄС і Росію, до того ж м'якими методами", — пояснив OBOZREVATEL експерт.
У США поки не здаються. Принаймні публічно. Державний секретар Майк Помпео раніше вже закликав американських виробників нафти і газу співпрацювати з Вашингтоном, щоб просувати національні інтереси по всьому світу й покарати Росію.
Читайте: Україні запропонували увійти в протиракетну систему: чого чекати від військового союзу
"Ми не хочемо, щоб наші європейські союзники впали в залежність від російського газу завдяки проекту "Північний потік-2", так само, як ми не хотіли б залежати і від поставок нафти з Венесуели", — повідомив Помпео.
Частково "удару" по Росії завдали і в першій половині березня, коли Конгрес опублікував проект закону, спрямований на ЗПГ-проекти РФ. Прописані санкції після затвердження президентом можуть бути введені проти інвестицій у російські ЗПГ-проекти (зрідженого природного газу) поза територією держави.
Справа в тому, що Штати останні роки, крім політичної та економічної ізоляції Росії, активно просувають на ринок енергоносіїв сланцевий газ. За попередніми оцінками фахівців, теоретично США зможуть добувати сланцевий газ до 2100 року (розвіданих запасів більше 20 трильйонів кубометрів) за нинішніх показників. А це мільярди доларів, а також необхідність пошуку нових ринків збуту. Зокрема і європейського.
З точки зору економічної конкуренції цей крок розглядає і міжнародник Андрій Бузаров. Він вважає, що США не можуть ввести обопільні санкції щодо Німеччини чи інших учасників "ПП-2", тому намагаються шукати альтернативу. У тому числі і подібні ініціативи, які можуть збити політичну і ділову активність російського монополіста "Газпрому".
Як вплине на Україну
Різко негативне ставлення США до "ПП-2" і протидія трубі — вкрай вигідно для нашої країни. І цей проект закону багато в чому демонструє серйозне ставлення американців до поглиблення німецько-російських відносин.
Читайте: ''Північному потоку-2'' бути: Росію очікують нові санкції, а Україну — величезні збитки
Правда, крім політичних і дипломатичних нюансів, Україна має величезну газотранспортну систему, за допомогою якої РФ роками поставляє газ у Європу. Відповідно, за транзит ми отримуємо непогані гроші. Нова труба, як заявляють в російському "Газпромі", дозволить їм скоротити транзит через Україну до 10-15 млрд куб. м у рік.
Як раніше писав OBOZREVATEL, це може повністю зруйнувати вітчизняну ГТС, яка є однією з найбільших в Європі. Уже в кінці 2019 року контракт між російським "Газпромом" і Україною про транзит газу закінчується.
Щорічно країна отримує більше 3 мільярдів доларів від Росії за те, що її блакитне паливо проходить через Україну. За оцінками міністра енергетики Ігоря Насалика, якщо щорічно обсяг транзиту буде нижчим за 40 млрд куб. м, то ГТС більше не буде приносити гроші. Навпаки — на підтримку її в робочому стані доведеться платити. Міністерство фінансів підрахувало, що втрати від краху української газотранспортної системи можуть становити 2-3% ВВП.
Дивіться відео за темою:
Водночас більш імовірно, що вже з 2020 року РФ і Німеччина обмінюватимуться енергоносіями безпосередньо. У цій ситуації Україні важливо в першу чергу підготувати свою економіку до таких обставин.
"З боку України особлива підготовка до життя після 2020 року не ведеться. Позиція влади — ми чекаємо санкції з боку США щодо проекту. Позиція проросійської опозиції — потрібно вести діалог з Росією і шукати інші варіанти", — констатує ситуацію Андрій Бузаров.