Розвиток шахтоуправління "Покровське" як тест для влади

12,9 т.
Розвиток шахтоуправління 'Покровське' як тест для влади

"Ми постійно чули про економічний стрибок, але є враження, що економіка брала розгін, спіткнулася й ризикує проїхатися обличчям по землі. ... Індустріальна слава України поступово стає спогадом". Так президент В.Зеленський охарактеризував стан вітчизняної економіки на недавньому засіданні Верховної Ради, присвяченому зміні Кабінету міністрів.

Глава держави проявив делікатність стосовно колишнього керівництва уряду – не "ризикує проїхатися", а вже їде.

Що говорить нам статистика

Якщо взяти минулий рік, то фаза "брала розгін" почалася в березні, коли промислове виробництво в річному вимірі зросло на 2,1%, порівнюючи з березнем 2018-го. У квітні зростання пришвидшилося та склало 5,2%. Але вже в травні було зафіксовано падіння (на 0,5%), яке триває досі. Навіть більше, наприкінці минулого року падіння стало найбільшим з 2014-2015 років: жовтень – "мінус" 5%, листопад – "мінус" 7,5%, грудень – "мінус" 7,7%. В результаті, за 2019-й темпи промвиробництва в Україні знизилися на 1,8%.

Відео дня

Січень поточного року – "мінус" 5,1%. Оскільки в лютому економічних див явно не було, можна констатувати – промвиробництво в Україні падає 10 місяців підряд (ми знаємо, що Держстат переглянув методику обчислення, змінив базу розрахунку, але це рукотворне "статистичне диво" не замінить реального стану). Це, відповідно, тягне за собою вниз і все інше.

Додаткову тривогу спричинюють два аспекти. По-перше – наповнення держбюджету. За підсумками 2019 року, доходи істотно не вписалися в план, причому дотепер незрозуміло наскільки. Якщо Держказначейство заявляє про 35,3 млрд грн, то Рахункова палата наполягає на невиконанні на 37,8 млрд грн (найбільший недобір до бюджету з 2015 року). Але "загублені" 2,5 млрд тьмяніють проти результатів січня-лютого 2020 року, упродовж яких наша скарбниця недоотримала 17,2 млрд грн.

По-друге – безробіття. Офіційне, підкреслимо, безробіття, бо в реальності все ще гірше. У листопаді 2019 року кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Україні зросла, як порівняти з жовтнем, на 29,6 тис. осіб, в грудні до них додалося ще 49,3 тис. осіб. На початок року не мало роботи 338,2 тис. громадян. Додамо сюди 15,6 тис. людей, які перебували у вимушених відпустках без збереження зарплати, і 123,3 тис. переведених на неповний робочий день/тиждень. А в січні ситуація з безробіттям ще погіршилася – кількість тих, хто не має роботи, зросла на 10,4%.

Серед антилідерів – металургія

Значний внесок у зниження промислового виробництва зробив гірничо-металургійний комплекс. Результати минулого року виглядають так: безпосередньо металургійне виробництво – "мінус" 3,1%, виробництво коксу – "мінус" 5,1%, видобування вугілля – "мінус" 0,5%. У січні 2020-го металургійне виробництво впало на 10,3%, видобування вугілля – на 19,2%.

І це галузь, яка створює кожну восьму гривню у вітчизняній економіці! Галузь, в якій зайнято приблизно 11% всіх працевлаштованих у нашій країні. Галузь, яка посідає 2-ге місце (після сільського господарства) в Україні з надходження валютної виручки (в 2019 році доходи від експорту тільки чорних металів і виробів з них склали майже 20% від загального обсягу експорту).

Останніми роками українська металургія відчуває великі проблеми. В середині 2017-го наша країна випала з ТОП-10 світових виробників сталі, за підсумками 2018 і 2019 років посідала 13-е місце, незмінно скорочуючи обсяги виплавлювання сталі (на 1,1% і на 1,2% відповідно). Днями Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" оприлюднило невтішні дані минулого лютого, порівнюючи з лютим попереднього року: виробництво чавуну обвалилося на 7,5%, сталі – на 8,3%, металопрокату – на 12,8%.

Причин для цього вистачає. До них слід віднести і значне зниження цін на світовому ринку, і введені США та Євросоюзом обмеження на постачання української металопродукції, і війну на Донбасі, що призвела до втрати великої кількості підприємств галузі, і значну зношеність обладнання, і слабкий внутрішній ринок, і багато іншого. Включно з серйозним дефіцитом коксівного вугілля.

Битва за вугілля

Без коксівного вугілля, з якого роблять кокс, чавун НЕ виплавили. А практично всі шахти, що видобувають коксівне вугілля, розташовані наразі на непідконтрольній території Донбасу. Давайте порівняємо: у 2013 році в Україні було видобуто 59,9 млн т енергетичного вугілля і 23,7 млн т коксівного, в 2019 році – 24,9 млн т і 6,3 млн т відповідно. Падіння видобування енергетичного вугілля склало 2,4 раза. Але з коксівним вугіллям справи ще гірші – падіння в 3,8 раза.

Найбільшим підприємством з видобування коксівного вугілля з чотирьох, що залишилися на підконтрольній території, є шахтоуправління "Покровське" (колишня шахта "Червоноармійська-Західна №1"). Торік воно видало трохи більш ніж 5 млн т, що склало майже 80% від усього видобутого вугілля, що коксується. А в 2012 і 2013 роках щорічні обсяги видобування "Покровського" становили понад 8 млн т. Чи можна повернутися до колишніх обсягів?

Можна, якщо багато й системно інвестувати. Холдинг "Метінвест", що у 2018 році викупив 24,9% акцій шахтоуправління, готовий вкласти приблизно 4 млрд грн в розробку нового вугільного блоку №11. Простіше кажучи, планується створити нову шахту з прогнозними запасами коксівного вугілля в 34 млн т, що дозволяє досить швидко повернутися до рівня видобутку 2012-2013 років. У цьому напрямі вже зроблені перші кроки: в 2019 році "Метінвест" інвестував у "Покровське" понад 700 млн грн, що дало можливість облаштувати сім нових лав, а також закупити нове обладнання й технології.

Для загальної вигоди

Але перш ніж вкладати в підприємство настільки значні кошти (понад 160 млн доларів), "Метінвест" має бути впевнений в тому, що гроші підуть саме на проєкт вугільного блоку №11. Це можна гарантувати тільки в тому разі, якщо стати власником контрольного пакету акцій "Покровського". "Метінвест" не проти, та й нинішній власник згоден. Залишається отримати дозвіл на цю операцію від Антимонопольного комітету.

На думку голови Незалежної профспілки гірників України М.Волинця, надання дозволу забезпечить зростання виробництва у вітчизняній металургії: "Ми говоримо зараз про можливість зростання виробництва – і в металургійному секторі, і в цьому разі на вугільному підприємстві". Важко з цим не погодитися.

Інвестиції в ШУ "Покровське" дозволять значно поліпшити соціальні умови на підприємстві та в регіоні, де "Покровське" є містоутворювальним. Зокрема, заплановані вкладення в охорону праці, що істотно знизить рівень травматизму. Буде підвищена зарплата співробітників ШУ "Покровське", зросте сплата податків до місцевого бюджету, покращиться соціально-економічна ситуація в регіоні (охорона здоров'я, освіта, інфраструктура отримають додаткове джерело фінансування).

Заплановані інвестиції дозволить реалізувати проєкт, який додатково дасть нашим металургійним підприємствам мільйони тонн дефіцитного коксівного вугілля. Крім того, з'являться нові робочі місця в регіоні, де вони в дефіциті. Збільшення виробництва неминуче призведе до зростання бюджетних відрахувань. У такий спосіб у виграші будуть всі.

Серед пріоритетних завдань уряду, названих новим прем'єр-міністром Д.Шмигалем – розвиток промисловості та залучення інвестицій в економіку. Операція з придбання "Метінвестом" шахтоуправління "Покровське" дозволить почати вирішувати ці завдання. Збільшення видобування коксівного вугілля й підвищення забезпеченості ним метпідприємств дадуть імпульс до відновлення зростання промвиробництва, зниження безробіття, підвищення надходжень до бюджету. Справа за дозволом Антимонопольного комітету на концентрацію "Метінвестом" Шахтоуправління "Покровське".

Становище економіки України близьке до критичного. Нездатність переломити ситуацію стала причиною зміни уряду. Для швидких змін на краще необхідна воля й злагоджена робота всіх органів влади з порятунку промисловості від катастрови, щодо недопущення деіндустріалізації економіки й перетворення України на аграрний придаток світу. Керівник АМКУ Ю.Терентьєв повинен зробити свій внесок, рішення щодо шахтоуправління "Покровське" стане першим тестом на відданість АМКУ відродженню української промисловості.