УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Росія вкрала нафту і газ": Україна виступила із жорстким звинуваченням у Гаазі

36,3 т.
'Росія вкрала нафту і газ': Україна виступила із жорстким звинуваченням у Гаазі

Російська Федерація продовжує розкрадати українські ресурси в Чорному морі, а також не дає доступу до покладів нафти й газу.

Відео дня

"Починаючи з весни 2014 року Росія вкрала вже понад 9 мільярдів кубометрів природного газу", – повідомила заступник міністра закордонних справ із питань європейської інтеграції Олена Зеркаль у виступі перед палатою третейського суду в Гаазі, передає "Укрінформ".

За її словами, Москва намагалася позбавити ліцензій на виробництво електроенергії, які були у належний спосіб видані органами влади України, і видала власні ліцензії російським компаніям.

Читайте: Окупанти створять нову групу для оцінки "збитку" Криму від України

"Росія навіть відібрала у нас цінні сучасні мобільні бурові установки, які вона пересуває просторами Чорного моря, на які ми маємо право, щоб добувати наш природний газ", – підкреслила Зеркаль.

Заступник міністра закордонних справ також додала, що постійна палата Третейського суду в Гаазі має право розглядати справу за позовом щодо порушення Росією Конвенції ООН із морського права в Чорному й Азовському морях та в Керченській протоці.

"Вчора Росія відчайдушно намагалася модифікувати предмет цієї справи, щоб загнати його в рамки заперечень Росії. Сьогодні ви побачите справжню суть справи, поданої на ваш розгляд. Відповідно, вам стане зрозуміло, чому жодне із заперечень Росії не представляє перешкоди для вашої юрисдикції", – підсумувала Зеркаль.

"Росія вкрала нафту і газ": Україна виступила із жорстким звинуваченням у Гаазі

Як повідомляв OBOZREVATEL, Третейський суд у Гаазі зобов'язав Росію відшкодувати низці українських компаній збитки за анексію Криму. Йшлося про 159 млн доларів.

Росію визнали відповідальною за порушення прав українських інвесторів, починаючи з 21 березня 2014 року, коли президент РФ Володимир Путін підписав указ про анексію Криму.

Позов проти Росії подавали 18 українських компаній, а також одна фізична особа. Зокрема компанії "Аеробуд", "Крим Девелопмент", "Нива-тур", "УБК-Інвест", "Едельвейс-2000", ПП "Планета", "Приватофіс", "Приватленд", "Дан-Панорама", "Санаторій Енергетик", КУА "Фінансовий капітал" і КУА "Фінансовий вектор".

У зв'язку з цим Апеляційний суд Києва 12 вересня заарештував акції українських "дочок" російських банків за участю держави: ВТБ, Промінвестбанку та Сбербанку.

Однак це рішення було оскаржене у Верховному Суді 14 вересня.

2 жовтня Апеляційний суд Києва дозволив екс-голові ПриватБанку Олександру Дубілету і ще 17 компаніям стягнути з Росії компенсацію за майно в Криму.

26 листопада Ощадбанк виграв у Міжнародному арбітражі в Російської Федерації $1,3 млрд компенсації збитків через анексію Криму.

Відповідне рішення ухвалив Арбітражний суд у Парижі. Сума вимог включає вартість втрати активів у Криму, вартість втрати бізнесу і відсотки, які будуть нараховані до фактичного отримання компенсації.

Водночас перший крок у суді Ощадбанк зробив у липні 2015 року. Тоді держбанк надіслав офіційного листа до РФ із заявою про те, що з їхніми інвестиціями на півострові поводяться незаконно.

Також Гаазький арбітраж ухвалив позитивне рішення у справі НАК "Нафтогаз України" проти Росії за втрачені активи в Криму.

Як повідомив глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв, сума виграшу поки не уточнюється і буде оголошена найближчим часом. Водночас НАК вимагав у Росії компенсації у розмірі 5 млрд доларів.

У Росії рішення арбітражу визнати відмовилися, посилаючись на те, що у суду нібито відсутня юрисдикція на розгляд цієї суперечки. В Мін'юсті РФ пообіцяли вжити всіх необхідних заходів, щоб інтереси Росії були представлені і захищені.

Внаслідок анексії Криму "Нафтогаз" втратив на півострові інфраструктуру для транспортування та видобутку газу і нафти, зокрема бурові установки на шельфі Чорного моря, компресорні та інші станції. Все це майно "влада" анексованого Криму "націоналізувала" одразу після анексії.