НБУ виконав вимоги МВФ: прийнятий закон про платіжні послуги

3 хвилини
12,1 т.
НБУ виконав вимоги МВФ: прийнятий закон про платіжні послуги

Верховна Рада ухвалила в цілому закон, спрямований на вдосконалення корпоративного управління в банках, зокрема посилення відповідальності ради та правління банку, системи внутрішнього контролю та управління ризиками, що є також важливою умовою для отримання другого траншу за програмою фінансування Міжнародного валютного фонду (МВФ).

За закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках і інших питань функціонування банківської системи" (законопроєкт № 4367) на пленарному засіданні в середу, 30 червня, проголосувало 279 народних депутатів.

"Ухвалення закону сприятиме наближенню банківського законодавства України до законодавства Європейського Союзу та впровадженню кращих міжнародних практик регулювання банківського сектора. Закон підвищить відповідальність органів управління банків за ухвалені рішення, що сприятиме стабільній діяльності банківської системи та захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків", – цитує главу Національного банку України Кирила Шевченка пресслужба НБУ.

Відео дня

Так, законом передбачається, що корпоративне управління в банках зміцнюватиметься через підвищення відповідальності ради та правління за ухвалені рішення, встановлення додаткових вимог до членів ради і правління банку, зокрема щодо їхньої колективної придатності.

Рада Національного банку отримає більше повноважень. Так, розширюється перелік питань, що належать до виключної компетенції ради банку, зокрема щодо проведення оцінки діяльності правління, визначення політики винагороди в банку, затвердження та контролю дотримання кодексу етики, політики запобігання, виявлення й управління конфліктами інтересів у банку.

Рада системно важливого банку буде зобов'язана створити три постійно діючих комітети, які повинні будуть очолюватися незалежними директорами: з питань аудиту, управління ризиками, з питань винагород.

Система внутрішнього контролю банку стане всеосяжною: вона повинна буде грунтуватися на застосуванні моделі трьох ліній захисту, яка передбачає її організацію на рівні бізнес-підрозділів і підрозділів підтримки діяльності банку, підрозділів з управління ризиками і контролю за дотриманням норм (комплаєнс), а також внутрішнього аудиту.

Буде введено нові вимоги щодо капіталу і ліквідності з урахуванням ризиків, притаманних діяльності.

Також вводиться коефіцієнт левериджу, який встановлює вимоги до достатності капіталу залежно від загального обсягу активів і позабалансових зобов'язань банку.

"Вимоги до нової структури капіталу, нормативів достатності капіталу, заснованим на новій структурі капіталу, а також вимоги щодо достатності внутрішнього капіталу і внутрішньої ліквідності набувають чинності через три роки після опублікування закону", – наголосили в НБУ.

Крім цього, розширюються наглядові повноваження Національного банку у сфері нагляду за здійсненням ризик-орієнтованого нагляду, забезпечення оперативного реагування на погіршення стану платоспроможності та ліквідності банку.

Так, Нацбанк отримує право встановлювати банкам індивідуальний розмір економічних нормативів залежно від ризикованості діяльності та право вимагати зміни персонального складу ради або правління банку, якщо поточний склад не здатний забезпечувати ефективне управління і контроль за діяльністю фінустанови.

"Це сприятиме уникненню потенційної неплатоспроможності банків і, як наслідок, захисту інтересів вкладників і кредиторів банків", – наголосили у фінрегуляторі.

Ухвалений закон також уточнює окремі норми банківського законодавства, зокрема щодо ліцензування банків, погодження набуття істотної участі в банках і вимоги до структур власності банків, консолідованого нагляду за банківськими групами.

"Ухвалення цього закону є реалізацією зобов'язань, взятих Україною відповідно до меморандуму про економічну і фінансову політику з Міжнародним валютним фондом від 2 червня 2020 року", – додали в НБУ.