Путін планує газовий апокаліпсис: до чого готуватися

Російська Федерація вкотре вирішила піти на радикальний крок і спровокувати нову газову кризу у Європейському Союзі.

Відео дня

Принаймні такий сценарій розвитку подій описується аналітиками в американському журналі The American Interest. Подробиці – на OBOZREVATEL.

Поставки російського газу до Європи на межі зриву

Така ситуація склалася через дві обставини: перше – 1 січня 2020 року спливає дія договору про транзит газу через Україну. Пролонгувати документ сторони не поспішають, що означатиме зупинку транзиту російського газу через український газопровід "Дружба" до країн ЄС.

Друга обставина полягає в тому, що РФ не встигає добудувати газопровід "Північний потік-2" в обхід України до зазначеного терміну через позицію Данії, яка досі не надала дозволу для прокладки трубопроводу через свої територіальні води. Отже, крім українського газопроводу, у Росії поки немає інших варіантів для поставок газу до Європи.

Читайте: Ціна на газ взимку зросте мінімум удвічі: прогноз експерта

З огляду на складні відносини між Україною і Росією через військову агресію Кремля на Донбасі та анексію Криму переговори про підписання нового транзитного договору проходять вкрай важко, і експерти дуже обережно дають прогнози.

Водночас старший науковий співробітник Інституту державного управління у Лондоні Алан Райлі у своїй статті для американського журналу описав можливу стратегію РФ у даній ситуації.

"Контури російської стратегії вимальовуються чітко: 1) добудувати трубопровід, за винятком ділянки у данських водах 2) дочекатися 1 січня, коли закінчиться договір з Україною 3) відкинутися на спинку крісла і чекати. Москва потім скаже, що з радістю надасть Європі більше природного газу – але тільки через "Північний потік-2". Зрозуміло, уряд Данії поспіхом дозволить будівництво решти трубопроводу, нехай це і суперечить Європейській енергетичній хартії", – пише Райлі.

Читайте: Україна видобуватиме газ біля Криму: у Кабміні зробили заяву

Цілком можливо, що Москва дочекається закінчення транзитної угоди з Україною – нехай після цього почнеться хаос і зростання цін – з надією на те, що перший шок від зірваних поставок надасть Росії необхідні важелі і дозволить укласти вигідну угоду з Україною та ЄС і швидко добудувати "Північний потік-2". Потім для "вирішення" кризи втрутиться президент Путін – на тлі масованої дезінформаційної кампанії, метою якої буде звалити всю провину на Україну і ЄС.

OBOZREVATEL вирішив поставити запитання президенту Центру глобалістики "Стратегія XXI", експерту з питань енергетики Михайлу Гончару про те, як Україна, Європа і Росія зможуть вирішити це питання, і чи не буде газового апокаліпсису як у Європі, так і в Україні. На його думку, є три варіанти вирішення питання

• Перший – якщо Європа так налякана газовою кризою, вона повинна докласти всіх зусиль для тиску на Росію з тим, щоб "Газпром" був схильний підписати контракт з українським оператором на загальноприйнятих у ЄС засадах.

Позиція "Нафтогазу" відома, новий контракт може бути, бо він базуватиметься на принципах європейського законодавства. І це не наша "хотілка", а це тому, що ми імплементуємо у себе європейське енергетичне законодавство. І де-юре ми це робимо, і відкату назад не буде.

Читайте: Росія готова на поступки Україні щодо газу: ЗМІ оприлюднили несподівані дані

Плюс обхідні газопроводи "Газпрому" не готові до технічної експлуатації, і це ні для кого не секрет. Навіть якби все йшло за графіком і Данія вчасно надала дозвіл, то ніякого запуску на повну проектну потужність "Північного потоку-2" 1 січня 2020 все одно не відбулося б. Все, що могло бути – це перерізання стрічки, бо кинути трубу і вивести газопровід на проектну потужність – це не одне і те саме.

Читайте: Україна висуне МВФ пропозицію щодо газу: що вирішили у Зеленського

• Тому тут у "Газпрому" безвихідна ситуація, здавалося б, але є другий варіант, який виглядає реалістичніше. Росія свідомо і цілеспрямовано ігнорує підписання нового транзитного контракту, і свідомо готує третю широкомасштабну газову кризу.

Все для того, щоб змусити Україну і Європу погодитися на умови "Газпрому". При цьому вони виходять з того, що Україна без російського газу і транзиту не зможе протриматися зиму. У Європи там краща ситуація, але вона вперлася в український транзит і хоче його зберегти. Ну і тут "Газпром" буде ніби і не проти, але на своїх умовах, які є неприйнятними для Києва.

• Третій варіант, найменш ймовірний: настане 1 січня 2020 року і ніякого переривання поставок газу не буде, транзит продовжиться за фактом на основі транзиційної технічної взаємодії сторін. Це малоймовірно, але Україна на це піде, бо для нас продовження транзиту вигідне, ми на цьому заробляємо.

З російської сторони має місце політизований підхід, для них газ це не лише товар, а й зброя. Але, тим не менш, поточна ситуація така, що по-перше, рішення Стокгольмського арбітражу нікуди не поділося, по-друге, чергові позови "Нафтогазу" до Стокгольма теж лежать і будуть розглянуті судом, і по-третє – "Газпром" уже достатньо підірвав свою репутацію в Європі.

Читайте: "Цей день настав!" Україна наростила імпорт газу до максимуму

Тому, якщо у Кремлі спрацюють певні запобіжні заходи, то де-факто транзит може продовжитися, але тільки після того, як у тристоронньому форматі сторони якимось чином узгодять тимчасовий зимовий пакет із транзиту.

Україна і Європа не замерзнуть

Якщо Україна до початку опалювального сезону закачає десь під 21 млрд куб. м газу у газосховища, а поки все йде саме за таким сценарієм, то ми спокійно пройдемо зимовий період, навіть якщо не буде жодного кубометра імпортного газу по реверсу.

У порівнянні з 2009 роком Україна скоротила споживання газу вдвічі, тобто вже немає того рівня залежності, який був раніше.

Читайте: Залежить від Росії: у Зеленського спрогнозували підвищення ціни на газ

Європа також не надто помітить відсутність російського газу, проблеми стосуватимуться лише кількох країн: Болгарії та країн Балканського регіону, деякі труднощі будуть в Угорщині.

З моменту другої газової кризи у 2009 році ЄС часу не гаяв, там реалізовані програми зі збільшення обсягів підземних сховищ газу, реалізовані програми будівництва нових інтерконекторів, які збільшують маневровість газотранспортних систем і дозволяють перекидати газ із того місця, де він у надлишку, у місця, де виникає дефіцит.

Уже сьогодні у низці європейських країн газосховища заповнені на рівні жовтня. Тому Європа особливого дискомфорту не відчує, за винятком варіанта аномально холодної зими. Але і в цьому разі нестача газу буде компенсована поставками скрапленого газу.

Європа переорієнтується на інші ринки

Така переорієнтація вже відбувається, через три роки "Газпром" втратить польський ринок, де вже заявили, що з 2022 року не будуть імпортувати ні куба російського газу. Варшава будує трубопровід і закуповуватиме норвезький газ, плюс є термінал скрапленого газу, який зараз там також використовується. На польському ринку "Газпром" втрачає гроші за постачання 10 млрд куб. м газу, які поляки купували щорічно.

Читайте: "Та хоч зараз!" Україна жорстко звернулася до "Газпрому" через газ

Обсяги закупівель зменшили Литва, Румунія і Туреччина, до якої Росія проклала газопровід "Турецький потік". Тому ситуація така, що "Газпром" і надалі втрачатиме свій вплив на ринку. Тим паче що у компанії частку ринку відберуть ще й свої, наприклад російська газова компанія "Новатек", яка постачає скраплений газ у західну Європу.

"Північний потік-2" добудують, але суть не у бажанні РФ забезпечити ЄС газом

Недарма всі ці путінські газопроводи називають откатопроводами. Головний інтерес – це інтерес підрядників: будувати трубу і заробляти гроші. Що буде потім із цією трубою, це вже інша справа, навіть якщо вона функціонуватиме збитково, їм все одно.

Наприклад, будівництво "Південного потоку" зупинилося у кінці 2014 року, але на його прокладанні через територію Росії освоїли 20 млрд доларів.

Читайте: "Газпром" не тримає слово: "Нафтогаз" повідомив про зрив домовленостей щодо газу

"Північний потік-2" намагатимуться добудувати, і якщо американці не вдарять своїми остаточними санкціями, зараз це обговорюється, то врешті-решт проект реалізують. Але питання полягає в тому, що кон'юнктура самого європейського ринку не є сприятливою для бурхливого розвитку газового сектора. Недарма компанія Siemens згорнула виробництво газотурбінних установок, оскільки зрозуміла, що перспектив для розвитку газового ринку у Європі більше немає.

"Газпром" же навпаки продовжує будувати ці труби, які в підсумку виявляться незаповненими до кінця, бо такої кількості трубопровідних потужностей, з тим обсягом споживання газу у ЄС, не потрібно. І скорочення споживання газу відбуватиметься і надалі.

Але для Росії важливо будувати ці трубопроводи, бо вони заробляють на цьому гроші. Точніше, заробляють олігархічні клани, в цьому випадку це брати Роттенберги, а ось корпоративний бюджет "Газпрому" навпаки витрачає на це величезні кошти.

Читайте: Борги за газ в Україні: стало відомо, хто може не платити і отримувати субсидію

І їм абсолютно байдуже, що з цією трубою буде потім, вони тобі трубу прокладуть через Арктику до Китаю, якщо зможуть на цьому заробити.

У РФ немає коштів на утримання своєї газотранспортної системи

Вже зараз ми бачимо тенденцію до зростання аварійності на газопроводах "Газпрому". Чому так відбувається? Газопроводів набудували і будують ще, невиробничі витрати різко зросли, доходи не ростуть, а навпаки впали, бо ціна газу знижується.

Тобто ситуація така: багато труб, багато газу, але він не потрібен споживачам. Але не важливо – порожня труба, напівпорожня чи заповнена, вона вимагає технічного догляду, і це додаткові кошти з корпоративного бюджету, а грошей немає. Як наслідок – аварійність на трубах зростатиме. Труби вибухатимуть, горітимуть, бо "Газпром" не може утримувати розгалужену ГТС із надлишковими потужностями у належному технічному стані.

Дивіться відео за темою: