Глава партії "Голос" Кіра Рудик заявила, що нардепам пропонували 60 тисяч доларів, щоб вони не прийшли в зал або вийшли в туалет у день голосування за банківський закон.
Про це вона заявила в інтерв'ю "24 Каналу" у відповідь на питання, чи стикалася з корупцією в парламенті.
"Так, я чула про таке. Особливо це стосувалося банківського закону. Там були пропозиції в 60 тисяч доларів за те, щоб не прийти в зал в день голосування або вийти в туалет", – розповіла нардепка.
Вона підкреслила: якщо проаналізувати результати голосування й подивитися, кого не було того дня, то можна з'ясувати, хто є потенційним хабарником.
"Так, можна подивитися, кого не було в день голосування з якихось причин. Такі речі були. Є хороші новини, що в цьому парламенті корупція не така яскрава, як у попередніх, але вона існує", – підсумувала Рудик.
Зазначимо, що ухвалення банківського закону було однією з вимог МВФ до України.
Згідно з документом, колишні власники ПриватБанку не зможуть повернути фінансову установу, а компенсація опиниться під загрозою. Норми в ньому прописані в такий спосіб, що якщо обсяг зобов'язань перевищував розмір депозитів, то фактично отримати відчутну компенсацію за його втрату буде неможливо. Детальніше про законопроєкт можна прочитати тут.
Інакше кажучи, ексвласники банку Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов втратять можливість повернути банк або отримати мільярдні компенсації.
Головне з документа:
забороняє повертати збанкрутілі банки їхнім власникам навіть через суд;
забороняє повертати такі фінустанови на ринок: якщо суд скасує рішення НБУ, ліквідація не припиняється, продаж активів і виплати вкладникам тривають;
визначає процедуру отримання компенсації акціонерами збанкрутілих банків, розмір якої визначає міжнародний аудитор;
змінює процедуру оскарження рішень НБУ про виведення банків: суди не зможуть брати під сумнів розрахунки регулятора про банки, але зможуть визнати недійсним рішення Нацбанку;
змінює механізм передання активів перехідному й банку-приймачу: тепер процес триває кілька днів, а не місяців.
Як повідомляв OBOZREVATEL, Верховна Рада ухвалила закон про банки №2571-д 13 травня. Після цього до парламенту внесли два проєкти постанов, які блокували підписання закону спікером і главою держави. Проте 19 травня депутати відмовилися їх підтримати.
Через два дні голова парламенту Дмитро Разумков підписав цей закон і передав на підпис президенту. Того ж дня, 21 травня, документ повернули в Раду з підписом Володимира Зеленського.
23 травня резонансний банківський закон набув чинності.