Програма "економічний паспорт" – це надскладна схема для збільшення держборгу – ЗМІ
Законопроєкти щодо запровадження в України програми "економічний паспорт" - це дуже складна схема по перекладанню грошей із кишені в кишеню, яка в процесі призводить до втрат та нарощування державного боргу. Про це йдеться у аналітичному матеріалі на сайті "Економічна правда".
"Законопроєкт не містить детальних розрахунків, скільки коштів знадобиться фонду і чи згенерує він достатньо прибутків для виплат. Попередній розрахунок показує, що надходжень буде недостатньо для покриття очікуваних платежів. Так, фонду знадобиться 21,8 млрд грн державного внеску у 2023 році, а кожен 18-річний учасник отримає по 626 тис грн. З урахуванням дисконтування 5% у перспективі 15 років, за ці кошти можна буде придбати 10 кв м нерухомості в Києві", - порахували експерти видання.
Ключове питання – у що інвестуватимуться кошти фонду, наголошують журналісті. Наразі передбачається три види активів: гроші, держоблігації та "інші активи, не заборонені законодавством". Проте, з урахуванням встановлених обмежень, до 80-85% активів фонду вкладатимуть в ОВДП.
"Тобто уряд не лише щорічно вноситиме кошти до фонду, а й виплачуватиме відсотки з цієї суми. Це збільшить державний борг і покладе вищі виплати з його обслуговування на майбутні покоління. Для порівняння: суверенний фонд Норвегії інвестує в понад 9 тис компаній, жодна з яких не розташована в Норвегії. Тому ФМП виглядає як надскладна схема перекладання грошей з однієї кишені в іншу та з трансакційними витратами в процесі", - підкреслює видання.
Якщо ж уряд має "вільні" гроші, то краще інвестувати їх у створення другого рівня системи пенсійного забезпечення, перспективи якого наразі досить похмурі, резюмують журналісти.
Нагадаємо, президент вніс на розгляд у парламент два законопроєкти щодо запровадження "економічного паспорту українця". Ця ініціатива була розкритикована міжнародними та українськими економістами, адже вона дискримінує українських дітей за роком народження (паспорти будуть доступні тільки для дітей з 2019 року), а також призведе до нарощування державного боргу, розбалансування надходжень та дефіциту коштів на соціальні виплати.