Призведе до колапсу: Україна виявилася не готова до впровадження директиви про безготівкові розрахунки

Національний банк України затягнув впровадження останньої, п'ятої директиви AML, що може спричинити колапс у фінансовій системі України. Зокрема, обмеження про безготівкові платежі без відповідного інформування громадськості призведуть до тіньових розрахунків, зарплат у конвертах тощо.

Відео дня

Детальніше – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Впровадження останніх положень і процедур останньої, п'ятої директиви AML (Anti-Money Laundering) у Європейському Союзі тривало майже два роки. До 10 січня 2020-го країни-члени ЄС повинні були узгодити своє законодавство із вимогами директиви "Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму".

Упродовж наданого перехідного періоду всі країни-члени ЄС змогли розробити, впровадити та безболісно адаптувати всіх суб'єктів ринку до поставлених умов. Україна, на жаль, виявилася не готова до впровадження останньої директиви AML.

Довідка: Боротьба з легалізацією грошових коштів (anti-money laundering – AML) охоплює комплекс заходів, спрямованих на запобігання використанню фінансової системи країни або конкретної фінансової установи для легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, або фінансування тероризму. Розробкою і впровадженням цих заходів та інструментів займаються міжнародні та національні інститути, банківська та ділова спільнота.

6 грудня 2019 року було ухвалено закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення" № 361-IX, який набуде чинності 28 квітня 2020 року.

Точніше, формально ми встигли виконати вимоги щодо імплементації – ухвалили закон, але Національний банк України досі не визначив порядки його виконання в частині віддаленої ідентифікації та верифікації користувачів.

НБУ не встиг виробити та закріпити у своїх нормативно-правових актах конкретні механізми віддаленої ідентифікації для небанківського фінансового сектору.

У такий спосіб весь небанківський фінансовий сектор повинен буде з 28 квітня виконувати загальну ідентифікацію та верифікацію своїх клієнтів у фізичних відділеннях. Що в умовах загальнонаціонального карантину, а насамперед турботи про життя та здоров'я своїх клієнтів не здається можливим.

У самій п'ятій директиві AML йдеться, що всі країни-члени Європейського Союзу повинні розробити механізми та процедури, які забезпечать безпечну дистанційну або електронну ідентифікацію.

Також законом №361-IX передбачається залучення агентів із ідентифікації та верифікації, але Нацбанком знову-таки не визначено порядок залучення цих агентів.

Варто окремо приділити увагу, що саме населення України не підготовлене до виконання вимог щодо ідентифікації та верифікації. НБУ необхідно було завчасно, до дня набуття законом №361-IX чинності розгорнути масштабні навчальні маркетингові компанії. Таких заходів міг вжити сам фінансовий ринок, але за відсутності нормативно-правових актів НБУ він сам не розуміє, як виконувати вимоги цього закону.

З 28 квітня необізнаність громадян призведе до колапсу в сфері переказів і платежів в Україні.

Відповідно до нового закону України №361-IX, перекази та платежі в готівковій гривні від 5000 грн вже мають бути повністю ідентифіковані та верифіковані. Що дуже сильно відрізняється від вимог п'ятої директиви AML, яка дозволяє здійснювати перекази до 1000 євро.

Ця ініціатива Національного банку України не розділяє перекази або платежі на 5000 грн і на 300 000 грн, що зі свого боку призведе до вбивства готівкових переказів і повернення готівкових розрахунків – зарплати в конвертах, передачі одне одному "мішків грошей" тощо.