Блог | Резонансну справу "Роттердам+" призупинили: з якими труднощами зіткнулося НАБУ
Більш ніж три роки триває досудове розслідування, розпочате НАБУ за фактом запровадження НКРЕКП формули розрахунку вартості вугілля, що використовувалася в електроенергетиці у 2016-2019 рр., більш відомої як "Роттердам+". Відповідно до заяв НАБУ, формула некоректна, оскільки неправомірно враховує транспортні витрати на доставку вугілля. Сторона захисту, природно, захищає зворотну думку. Справа призупинена. А це значить, що слідство так і не отримало доказів. Я отримав низку експертиз у цій справі. Тож можна робити деякі висновки, чи була у слідства можливість довести гучні медійні заяви.
Від початку розслідування було проведено низку експертиз та досліджень, як міжнародних, так і українських, стороною захисту. Вони підтверджують правомірність і економічну обґрунтованість як застосування формули для визначення ціни на вугілля на основі імпортного паритету, так і включення в неї транспортних витрат.
Висновки про обґрунтованість застосування формули визначення індикативної ціни на вугілля в Україні надані 4 провідними українськими державними науково-дослідними інститутами судової експертизи і приватними судовими експертами.
Проведені дослідження доводять коректність використання принципу імпортної альтернативи для визначення ціни на вугілля в Україні і помилковість позиції НАБУ щодо необхідності врахування виключно фактично понесених транспортних витрат на його доставку із портів Європи.
По-перше, на відміну від ринку електричної енергії, ринок вугілля не відноситься до ринків, що підпадають під дію Закону України "Про ціни і ціноутворення", відповідно до якого державне регулювання цін ґрунтується на тільки фактично понесених затратах.
Таким чином, дослідженням доводиться те, що НКРЕКП не ухвалювала рішень щодо встановлення державних регульованих цін на вугільну продукцію – така вугільна продукція могла придбаватися та купуватися за будь-якими вільними цінами. А Порядком НКРЕКП щодо розрахунку ОРЦ здійснювалось не державне регулювання цін на вугілля, а здійснювалось виключно врахування певної індикативної ціни вугілля, яка мала б застосовуватися для визначення прогнозованого (а не фактичного) рівня платежів ГК ТЕС. І розрахунок такого цінового орієнтиру для вугілля правомірно включав в себе прогнозну, а не фактичну вартість доставки.
По-друге, експерти підтверджують коректність врахування в ціні вугілля витрат на його транспортування. Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, а саме пункту 26 МСФЗ 13, якщо місце розташування є характеристикою активу (наприклад, у випадку, якщо це товар як вугілля), то ціну на ринку коригують з урахуванням витрат, якщо вони є, які були б понесені для транспортування активу з його поточного місця розташування до ринку. Таким чином, врахування в ціні вугілля ТЕС витрат на доставку такого вугілля відповідає вимогам визначення справедливої вартості або ціни товару, що обліковується господарюючими суб’єктами.
Експертами також доведено існування дефіциту конкурентного виробництва вугілля в Україні в 2016-2019 рр. що доводить економічну обґрунтованість використання принципу імпортного паритету для встановлення ціни на вугілля.
Відповідно до висновків дослідження, дефіцит конкурентного виробництва вугілля в Україні і відповідно доля ефективного імпорту, розрахованого як відсоток попиту, що не був забезпечений конкурентним виробництвом вугілля в Україні, складала у 2016-2019 рр. від 30% до 100%.
Щодо звинувачення у тому, що включення транспортних витрат саме із портів АРА (Роттердам-Амстердам-Антверпен) до України призвело до подвійного врахування витрат на доставку спочатку до портів АРА, а потім до України, на відміну від прямого маршруту доставки із країн-постачальників вугілля до України, то наявними дослідженнями вартості доставки вугілля різними маршрутами доведено, що маршрут АРА-Україна забезпечував мінімальні витрати на закупівлю імпортного палива у порівнянні із іншими альтернативами доставок.
Ключове звинувачення НАБУ щодо включення витрат на доставку вугілля у ОРЦ, що призвело до надприбутків ТЕС, не підтверджується висновками експертів з двох причин.
Відповідно до результатів експертного дослідження встановлено, що транспортні витрати на доставку вугілля не знаходили відображення у фактичному платежі ГК ТЕС. Тому звинувачення у завдані збитків через завищення фактичного платежу ТЕС необґрунтоване, а оцінити розмір чи довести факт включення транспортних витрат в тарифи ГК ТЕС неможливо. Той факт, що НКРЕКП враховувало витрати на доставку вугілля під час розрахунку прогнозованої ОРЦ, не гарантувало включення цієї величини у фактичні платежі ТЕС і сума цих витрат могла бути направлена на покриття будь-яких інших компонентів фактичної ОРЦ.
Таким чином, наявними дослідженнями доведено, що прогнозний платіж ТЕС був лише складовою розрахунку прогнозованої ОРЦ, він не затверджувався і, відповідно, не включався у фактичний платіж ТЕС. Відповідно, і складові фактичного та прогнозного платежу ТЕС неможливо порівняти, оскільки вони мають різну економічну природу та сутність.
Щодо надприбутків, то експертами встановлено, що прибутковість ТЕС у період 2016 р. – 2019 р. у середньому не перевищувала прибутковість зазначених підприємств у період 2010 р. – 2014 р. Таким чином, доведена фактична відсутність надприбутків ТЕС в результаті введення формули щодо розрахунку ОРЦ. У 2018 р. – 2019 р. підприємства теплової генерації ТЕС України в основному були збиткові – сумарний збиток ГК ТЕС у 2018-2019 рр. склав понад (-12) млрд грн, що вказує на відсутність не тільки надприбутків, а й доводить, що формула не забезпечувала гарантовану прибутковість підприємств теплової генерації ТЕС.
Із наявних висновків експертів очевидно, що жодних збитків, котрі могли бути заподіяні споживачам, згідно із звинуваченням НАБУ, заподіяно не було. Проте НАБУ провело самостійні розрахунки таких збитків, ґрунтуючись на даних, що містяться у робочих Excel-файлах НКРЕКП. Однак використані НАБУ робочі таблиці Excel не є ані первинним документом, ані офіційним розрахунком прогнозної ОРЦ, що офіційно підтвердила адвокатам власне НКРЕКП. Таким чином, наявні розрахунки збитків НАБУ не можна вважати доказами, котрі можуть бути представлені у суді. Тобто, спираючись на хибну теорію, НАБУ використовує ще й хибні дані для власноруч виконаних експертиз.
Усі вищевикладені результати наявних досліджень підтверджують позицію сторони захисту щодо відсутності збитків від застосування формули.
Враховуючи те, що термін, відведений на завершення досудового розслідування, добіг кінця, а усі відомі на цей час дослідження та судові експертизи підтверджують економічну обґрунтованість та правомірність прийняття формули розрахунку вартості вугілля, що використовувалась в електроенергетиці в 2016-2019 рр., в органу досудового розслідування немає об’єктивної доказової бази для подальшої передачі справи у суд. Через це САП була змушена призупинити справу. Начебто вони очікують якусь експертизу. Однак те, що за весь цей час жодний орган в Україні чи за її межами не підтвердив жодне зі звинувачень, робить позиції САП в суді дуже хиткими. Тож термін зупинки слідства може розтягнутися в часі надовго. В юридичному колі такі дії зазвичай трактують спробою зберегти обличчя слідства. Бо в цей час слідство вже не ведеться. Тривають якісь запущені процеси і не більше.
