Ухвалення закону про промислові викиди зашкодить економіці, – експерт

В Україні не створено механізм фінансування НПСВ, тому його реалізація неможлива

Ухвалення запропонованого урядом законопроєкту №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення" призведе до падіння промислового виробництва, він не може бути поданий на розгляд у такому вигляді. Про це заявив директор GMK Center, глава комітету промислової екології та сталого розвитку ЄБА Станіслав Зінченко.

"Законопроєкт 4167 має суттєві недоліки, потребує доопрацювання… Ніхто не проти самої ідеї впровадження інтегрованого дозволу та НДТМ, тобто найкращих доступних технологій. Але як це намагаються зробити, зашкодить цілим галузям української економіки", - сказав Зінченко.

Він наголосив: Україна має виконати свої зобов’язання і європейські вимоги щодо викидів, для чого й розроблений цей законопроєкт. Але запропонований шлях не повинен зашкодити українській економіці, тому бізнес-асоціації вже виступили проти ухвалення законопроєкту і закликали до проведення ґрунтовного доопрацювання.

"Ті, хто кажуть, що цей законопроєкт потрібно ухвалити, кажуть, що це європейські вимоги, і це потрібно зробити. Ніхто не проти, що це потрібно зробити. Але це можна зробити так, що український бізнес виконає міжнародні зобов’язання і нормально адаптується. А можна зробити так, що ми лише завдамо шкоди українському бізнесу та українській економіці", - зазначив Зінченко.

Серйозна загроза, яку створює цей законопроєкт – в тому, що Україна може просто втратити частину підприємств, адже інвестори та власники можуть чи закрити чи перенести виробництво у країни, де бізнесу пропонують нормальні умови розвитку. Європейські компанії мали достатньо часу для адаптації від 15 до 20 років, нашим підприємствам пропонують в 2-3 рази менші строки, водночас в Україні є проблеми з доступом до інвестиційних коштів.

"Давайте роздивимося умовний приклад - модернізація підприємству за новим законом і стандартами коштуватиме 100 млн євро. Якщо її не провести, штрафи становитимуть, наприклад 10 млн євро. До того ж операційний прибуток підприємства - 500 тис. дол. на рік, тобто не вистачить навіть на штраф. Вони бачать, що їм невигідно продовжувати функціонувати, і можуть перенести виробництво - у Молдову, Туреччину, в Китай, куди завгодно", - пояснив експерт.

За його словами, ще один суттєвий недолік законопроєкту – те, що він спотворює умови конкуренції. "Проект змушує підприємства надмірно відкривати комерційну інформацію, публічний реєстр інтегрованих дозволів про тих, хто володіє цими інтегрованими дозволами. Це не відповідає умовам відкритості інформації, спотворює конкуренцію та може спричиняти ризики для підприємств", - пояснив спеціаліст.

За його словами, Комітету із захисту навколишнього середовища варто повернутися до альтернативного проєкту №4167-1, який раніше відправили на доопрацювання. "Він більш збалансований, врегульовує порядок видачі, відмови, зупинення і анулювання дозволів", - резюмував Зінченко.

Раніше народний депутат України Сергій Магера заявив, що запропоновані Мінекології екологічні нормативи не відповідають європейським і створюють можливості для зловживань з боку чиновників, а не для захисту навколишнього середовища. За його словами, у бізнес-спільноти є багато зауважень до законопроєкту № 4167, які повинні бути враховані під час його доопрацювання.

Водночас генеральний директор УНВА "Укркокс" Анатолій Старовойт наголосив на тому, що під час розробки нових екологічних норм Мінекології треба шукати прийнятні рішення для промисловості, інакше це може призвести до закриття підприємств.

енерго