Відео дня
Приєднання України до європейського "зеленого курсу" відкриває нові перспективи для бізнесу, - гендиректор Групи Метінвест
Приєднання України до європейського "зеленого курсу" відкриє нові перспективи для бізнесу. Зниження викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище – це загальносвітовий тренд, який активно впроваджується на підприємствах Групи Метінвест і який стає важливим фактором конкурентоспроможності української продукції на світовому ринку. Про це в спільному спецвипуску НВ і The Economist повідомив гендиректор Групи Метінвест Юрій Риженков.
"Всесвітня ізоляція дала поштовх для зростання сервісних компаній по всьому світу, масових онлайн-міграцій трудових ресурсів і поліпшення екології. З іншого боку, спалах пандемії призвів до спаду, що торкнувся усіх великих економік світу, впливає на міжнародну торгівлю промисловими товарами і підсилює запити на протекціоністські заходи" , – констатував Риженков.
Одним з таких заходів, спрямованих на захист внутрішніх виробників, є торгові обмеження, які вводять національні уряди.
"Наведу приклад з нашої галузі: з 2023 року ЄС планує ввести так званий механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism - CBAM). Цей механізм буде поширюватися на продукцію, що імпортується в ЄС з країн, де вимоги щодо зниження викидів СО2 істотно відрізняються від правил ЄС. Українська металургія як експортно-орієнтована галузь однією з перших може потрапити під дію цього механізму. Експерти називають CBAM новою формою протекціонізму для захисту ЄС власних ринків і способом збільшення доходів за рахунок менш розвинених країн", - зазначив Риженков.
Саме тому, на думку гендиректора Групи Метінвест, для українського бізнесу вкрай важливо дотримуватися всіх світових трендів, щоб не втратити конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Зокрема, дедалі більшого значення набуває екологічність виробництва.
"Зниження викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище - загальносвітовий тренд, і Україна його безсумнівно підтримує. Як лідер української металургії ми представляємо Україну в цьому секторі на світовій арені, і для нас дуже важливо бути як мінімум на рівні європейських колег. З 2012 року підприємства Групи Метінвест знизили кількість викидів на третину. За останні 10 років Група інвестувала $344 млн в екологічні проекти, а до 2025 року в них буде вкладено ще $413 млн ", – підкреслив Риженков.
Зокрема, на порядку денному сьогодні - приєднання нашої країни до європейського "зеленого курсу". Іншими словами, Україна зараз намагається долучитися до масштабної європейській програми модернізації та підвищення ефективності європейської економіки і промисловості. Чергового позитивного зрушення в цьому напрямку Риженков очікує після 8 грудня, коли відбудеться Рада асоціації Україна - ЄС.
"Зниження викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище - загальносвітовий тренд, і Україна його безсумнівно підтримує. У 2021 році в Україні почне працювати Закон про моніторинг, звітність та верифікації (MRV), що впроваджує європейські стандарти моніторингу викидів парникових газів, а в 2022 році будуть доступні результати моніторингу за 2021 рік. Наступним кроком має стати запровадження в Україні системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, яка також буде аналогічна тій, що існує в ЄС", – переконаний Риженков.
На думку гендиректора Групи Метінвест, для реалізації всього перерахованого комплексу планів Україні знадобляться потужні фінансові вливання, як це вже відбувалося в Європі. Але якщо європейську промисловість більш екологічною робили за рахунок грантових грошей і дотацій, то українські промисловці змушені справлятися своїми силами і грошима.
"Щоб Україна змогла стати вуглецево-нейтральною до 2050 року, знадобляться значні фінансові вкладення. Протягом останніх 10-20 років екологічні проекти європейських компаній отримували підтримку Європейської Комісії у вигляді грантів, дотацій, повернення відсотків, і тепер ця підтримка продовжиться вже в рамках нової Green Deal. Українські ж компанії працювали в інших умовах - фінансуючи проекти модернізації виключно з власних коштів і не маючи державних інструментів фінансової підтримки", – зазначив Риженков.
Він констатував: за останні 10-20 років ситуація для українського бізнесу щодо доступу до фінансових ресурсів в кращу сторону змінилася не суттєво. І це, безумовно, ставить українську промисловість в набагато більш невигідні умови порівняно з європейськими конкурентами. Але приєднання до "зеленого курсу" може змінити цю ситуацію.
"Приєднання до Європейського "зеленого курсу" має відкрити доступ українським компаніям до фінансових ресурсів, що надаються європейськими фондами. Оскільки метою Угоди про Асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та ЄС є повна інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС, ми переконані, що CBAM не повинен застосовуватися до продукції з України, а підприємства України і ЄС повинні мати рівні умови і фінансові ресурси для модернізації свого виробництва", - підкреслив Риженков.
На його думку, лише об'єднавшись, європейські виробники, зокрема, ті, що займаються поставками металопродукції, зможуть вийти з потужної економічної кризи з мінімальними втратами.