Відео дня
Блог | Правило без виключень: податки мають сплачувати всі
Минулого тижня чималого резонансу набула оприлюднена мною інформація про початок взаємодії між ДФС та банківськими установами.
Нагадаю, йшлося про те, що розпочався обмін даними: на вимогу ДФС банками надано інформацію про відкриті рахунки фізосіб зі статусом ФОП.
На підставі аналізу отриманих матеріалів вже можна стверджувати, що більша частина підприємців, які зареєстровані як ФОПи, не відкриває у банках рахунків для здійснення підприємницької діяльності.
Читайте: Ті, хто ховаються від податків - понесуть відповідальність!
Просте питання: як тоді вони здійснюють таку діяльність? І проста відповідь: майже всі ФОПи мають рахунки, відкриті як для фізичних осіб – громадян. Отже, саме ці рахунки й використовуються для бізнесу. А це – відверте приховування справжніх оборотів цього бізнесу й класичне ухилення від податків.
З чим миритися не будемо.
Почув чимало критики на адресу цієї новації. Більш того – побачив де в кого відверте її несприйняття. Отримав сотні запитань та реплік.
Отже – розставлю крапки над "і".
Найчастіше запитання: чи маємо право порушувати банківську таємницю й втручатись в особисті рахунки, відкриті на вимогу фізосіб?
Відповідаю. Ми працюємо виключно у межах закону. Повторюю: виключно у межах закону.
Читайте: Уроки Естонії: податок на виведений капітал і боротьба за податкову прозорість
Ми не порушуємо банківської таємниці. Та інформація, що ми отримуємо від банківських установ, надається за процедурою, визначеною Законом України "Про банки і банківську діяльність": операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, та здійснені ним угоди не розкриваються.
Чи будемо ми продовжувати співпрацю з банками в цьому напрямку й що буде далі?
Будемо. Це лише перший крок.
Далі – робота з зібраною інформацією. А за тим – з підприємцями, які вперто ухиляються від сплати податків.
Яким чином? За допомогою інформації від банків отримуємо можливість визначити усі наявні рахунки того чи іншого ФОПу, а також – наскільки ці рахунки активні.
Читайте: Податок на прибуток: чи варто відмовлятися?
Наступним кроком є збір інформації з інших джерел. Це може бути інформація поштових операторів, інтернет-ресурсів, інтернет-магазинів тощо. Виявивши надмірну бізнес-фінансову активність, яка не відповідає звітній документації, що подається фізичними особами-підприємцями до органів фіскальної служби, ми плануємо та розпочинаємо проведення аудиту цього кола підприємців. Під час якого – у разі необхідності – можемо звернутись до суду за розкриттям банківської таємниці.
Так спрощено виглядає алгоритм наших дій.
Ще одне популярне запитання: чи варто податківцям так прискіпливо працювати з малим бізнесом, адже (як вважається) він не спричиняє бюджету надвеликих втрат, а натомість можемо отримати згортання малого бізнесу?
Тут в мене зустрічне запитання. А хіба не всі повинні бути рівні перед законом – хай то великий бізнес чи малий підприємець?
Наведу статистику. На сьогодні біля 1000 великих платників податків забезпечують майже 60% всіх податкових надходжень до Держбюджету. За вісім місяців поточного року великі платники скерували до Держбюджету 203,5 млрд грн. Натомість доля надходжень від ФОПів, яких загалом по країні маємо трохи не 2 млн, -- це лише біля 4%. За ті ж таки вісім місяців ними сплачено 13,5 млрд грн. Переконлива різниця.
Й це при тому, що доля витрат, скерованих на податкові зобов'язання, у великих підприємств та у підприємців-спрощенців (які займають одну ринкову нішу та реалізують один і той вид продукції) абсолютно різна. Що створює на ринку неконкурентні умови.
Ще один проблемний аспект, якого не можна не брати до уваги,– неоприбуткування ФОПами готівки.
На практиці це зловживання – джерело інших зловживань: і контрабанди, і формування штучного податкового кредиту. Що зрештою виливається у суттєве недоотримання платежів до Держбюджету.
Перед законом всі повинні бути рівними. Крапка. Й конкуренція на ринку повинна бути справедливою для кожного. Сплата податків – це безумовний обов'язок всіх суб'єктів господарювання: як великих корпорацій, так і самозайнятих осіб. Це соціальний обов'язок кожного громадянина.
Хтось вважає інакше? Чи, може, сплата податків у когось не входить до бізнес-плану? Тоді такому підприємцеві не місце на українському ринку – якщо ми маємо амбіцію стати повноцінною європейською державою.
Маю нагадати: контроль за сплатою податків в нашій країні – це царина ДФС. Це наша першочергова функція, яку ми маємо виконувати відповідально й сумлінно. Й такої ж відповідальності вимагаємо й будемо вимагати від наших партнерів – платників податків всіх рівнів.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...