Повернути віру в Україну: Миронівський хлібопродукт запускає конкурс мікрогрантів для села

Життя у сільській місцевості завжди було складнішим, аніж життя у місті. Важча фізична праця і значно нижчий рівень доходу, складнощі з працевлаштуванням і гірший благоустрій сіл у порівнянні з містами, низька якість медичного обслуговування та менш комфортні умови для проживання, відсутність можливостей для отримання доброї освіти і неможливість реалізувати себе там, де народився – все це призводить до поступового скорочення чисельності сільського населення. За найменшої нагоди люди намагаються чимшвидше виїхати до міста або й з країни. І українські села поволі пустіють та занепадають.

Змінити ситуацію і повернути людям надію на те, що у пошуках можливостей для самореалізації зовсім не обов’язково залишати домівку, взялися в одній з найбільших сільськогосподарських виробничих компаній країни - ПАТ "Миронівський хлібопродукт". І започаткували конкурс мікрогрантів для жителів сіл, у ході якого кожен бажаючий може отримати фінансову допомогу на старт власної справи.

Конкурс під промовистою назвою "Село: кроки до розвитку" має на меті стимулювати розвиток населених пунктів у сільській місцевості і спрямований на підтримку малого та мікробізнесу у селах. Проводиться він на територіях, де розташовані потужності МХП.

Започаткований конкурс був ще у 2016 році. Тоді він проходив лише на Черкащині. А грантовий фонд складав всього 400 тисяч гривень. Втім, навіть перший рік проведення конкурсу показав: подібні ініціативи вкрай важливі для жителів сіл. Тож з кожним роком МХП розширював географію проведення конкурсу і нарощував розмір грантового бюджету. Так, торік конкурс проводився у 5 областях України, всього було визначено 86 переможців, а загальна сума грантів сягнула 4 мільйонів гривень. Цього ж року взяти участь у конкурсі зможуть жителі 8 областей: Київської, Черкаської, Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької та Львівської. Кожен переможець отримає по 50 тисяч гривень. Всього організатори планують витратити на мікрогранти 5 мільйонів гривень.

"За роки проведення конкурсу ми побачили, що люди хочуть працювати, люди мають наміри і бажання бажання змінювати ту територію, де вони живуть. Змінювати за допомогою можливостей і ресурсів Миронівського хлібопродукту і за допомогою цього конкурсу. Ми ж розуміємо, що часто на заваді реалізації наміру втілити в життя якийсь проект або розпочати власну справу, стає елементарний брак коштів. У цьому випадку МХП приходить на допомогу до всіх, хто має бажання працювати на себе і розвиток свого населеного пункту", - пояснює Вікторія Нагірняк, керівник відділу корпоративної соціальної відповідальності МХП.

Із року в рік організатори аналізували плюси та помилки конкурсу – і вдосконалювали його. Особливістю цьогорічного конкурсу "Село: кроки до розвитку" стала обов’язкова умова: проекти мають бути не тільки прибутковими, а й нести певну соціальну складову. В ідеалі – вони мають залучати жителів того чи іншого села.

"Ми вважаємо, наш проект вирішує низку проблем. По-перше, це підтримка жителів сіл, де він реалізовується. По-друге, це крок у боротьбі з трудовою міграцією, бо ми ж всі знаємо скільки людей зараз виїздять за кордон працювати. І коли люди мають бажання щось робити тут, в Україні, ми залюбки підтримаємо і допоможемо реалізувати це бажання. Ну і третє – проект допомагає розвивати те, чого хочуть люди. Це дуже важливо, коли бізнес не тільки приносить гроші, а й покращує світ навколо себе. Тому ми робимо ставку на проекти, які несуть і соціальну складову. Тобто ті, де йдеться не тільки про закупку якогось обладнання, а й про залучення односельців у якості персоналу. Це – великий плюс", - переконана Нагірняк.

Як і будь-яка хороша ініціатива, конкурс "Село: кроки до розвитку" об’єднує людей. У його реалізації МХП допомагають ряд громадських організацій та ініціатив і представники місцевої влади. Так, у Київській області, де конкурс цього року проходить вперше, його підтримують на рівні Київської облдержадміністрації.

"Нам важливо долучатися до всіх проектів, що несуть соціальні, економічні плюси для жителів області. Тож ми намагаємося допомагати всім ініціативам, особливо, якщо вони спрямовані на підтримку малого бізнесу. Бо специфіка області така, що основою є малий бізнес: саме він дає порядку 70% надходжень до бюджетів усіх рівнів", - стверджує Владислав Литвин, заступник директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі КОДА.

"Мале та середнє підприємництво дуже важливе в нашому регіоні і ми готові надавати всю посильну допомогу, щоб воно розвивалося. І дуже добре, що є такі компанії, які готові впливати на соціальне підприємництво, несуть саме соціальну функцію. Бо навіть на Київщині сільське населення не завжди має змогу розвиватися. Тому ініціативи на кшталт тієї, яку започаткував МХП, ми будемо усіляко підтримувати і сприяти їх реалізації у межах чинного законодавства", - підтверджує Вадим Пянковський, заступник начальника Управління бізнес-клімату КОДА.

За роки існування конкурсу десятки сільських жителів, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств і невеликих підприємств отримали гранти і стимул до започаткування власної справи або її розвитку. Тваринництво і рослинництво, бджолярство і вирощування фруктів, заготівля лікарських рослин чи відкриття сироварні – перелік проектів, які з’явилися з легкої руки МХП і дружніх організацій можна продовжувати довго.

"Збільшується кількість послуг на селі – і це добре. У нас на Черкащині по селах з’являються бізнеси, які, здавалося б, притаманні тільки місту. Відкриваються танцювальні студії, починають працювати СТО, розвивається тваринництво, рослинництво, "зелений туризм". Це свідчить про те, що у селах потроху з’являються гроші. А головне – шанси реалізувати себе у своїй країні, у своєму селі", - розповідає виконавчий директор черкаського ГО "РЦ "Анго" Анатолій Рекун. За його словами, цьогоріч у конкурсі зможуть взяти участь 10 районів області.

За роки проведення змінювався не тільки сам конкурс, але й портрет потенційного грантера. Так, якщо у перший рік існування проекту у ньому переважно брали участь люди від 40 років і старше, то наразі серед претендентів побільшало молоді – бо молодь повірила в те, що реалізувати свої плани і таланти можна і вдома. Так, приміром, на Вінниччині наразі вже подано близько 70 заявок на участь. Близько 60% від них – від молоді.

"Спостерігаємо також зміну тенденції у використанні грантових коштів. Якщо в перші роки гроші грантери витрачали на закупівлю сировини чи поголів’я, то зараз ставка робиться на переробку. Люди закуповують обладнання – пакувальне, холодильне, орошувальне. І вже замислюються про те, щоб укріпляти свій бізнес. Також є тенденція до об’єднання. Учасники конкурсу попередніх років кооперуються і об’єднують наявні ресурси. Добрий приклад – лікарські рослини. Учасники попередніх конкурсів, що займаються цією справою, мали хтось досвід експорту, хтось сушку, хтось можливості для зберігання. Вони створили кооператив – і наразі суттєво збільшили обсяги виробництва, виходять напряму на фармкомпанії і планують працювати на експорт", - розповідає Олександ Печалкін, голова правління Вінницької спілки підприємців "Стіна".

Особливого значення ініціативи на кшталт конкурсу "Село: кроки до розвитку" мають у західних регіонах України. Бо ж саме західні області є лідерами по трудовій міграції.

"Проект має надзвичайно важливу місію на селі. Тернопільска і Івано-Франківська області очолюють рейтинг по міграції до Європи. А цей конкурс дав людям можливість повірити у свої сили і те, що заробити можна і тут, не покидаючи сім’ї. Він сприяє зменшенню такого явища як соціальне сирітство (коли діти тут, а батьки – на заробітках), підвищує фінансову грамотність людей по селах і дає їм можливість не чекати від когось подачок, а працювати на себе і на своє село. Миронівський хлібопродукт робить величезну справу: повертає людям віру в Україну і те, що вони можуть тут щось зробити для своєї країни", - переконана голова правління ГО "Громадський центр "Еталон", франківчанка Леся Аронець.

Так, приміром, саме цей конкурс у 2018-му став поштовхом для 10 молодих людей з Городенківського району відкрити власну равликову ферму "Покутський равлик". Саме після перемоги на конкурсі вони зареєстрували товариство з обмеженою відповідальністю. За рік роботи вони стали основним постачальником цього екзотичного продукту до ресторанів Буковелі і вже приймають туристів на екскурсії. У планах – вихід на експорт і створення туристичного маршруту "Равликова стежинка" по Дністру на катамаранах. І подібних прикладів – безліч.

До речі, ставка саме на нетиповість, нестандартність, інноваційність проектів буде, нарівні з соціальною складовою, однією з особливостей цьогорічного конкурсу.

Організатори наголошують: перше, що необхідно для участі у проекті – бажання і ідея. З усім рештою людям допоможуть.

"Важливо подати заявку, аби ми могли з вами зв’язатися і проконсультувати щодо всіх деталей реалізації проекту. Найближчі два тижні проходитимуть інформаційні зустрічі і презентації проекту, які ми будемо широко анонсувати. У червні ми проводитимемо семінари, аби навчити людей, як їхні ідеї викласти у бізнес-плані так, щоб мати більше шансів на перемогу, а також як заповнювати заявки на участь у конкурсі. А 30 червня відбудеться подача підготовлених анкет і розпочнеться їх підготовка до подальшого конкурсного розгляду", - інформує Роман Михайлов, голова Центру громадської експертизи, який координує реалізацію проекту у Київській області.

Далі у справу вступлять незалежні конкурсні комісії, створені у кожному районі. Вони оцінюватимуть проекти і презентації цих проектів учасниками конкурсу. Після розгляду всіх поданих на конкурс проектів комісії відберуть 100 переможців, які впродовж 5 днів будуть повідомлені про перемогу. Якщо переможець ніколи не займався бізнесом – у нього буде час на реєстрацію ФОП, ТОВ чи будь-якої іншої форми ведення підприємницької діяльності. Орієнтовно до 10 вересня на рахунки новостворених підприємців чи підприємств будуть перераховані кошти, які впродовж 3 наступних місяців грантери мають витратити на розвиток власного бізнесу- надання послуг чи закупівлю обладнання. При цьому, переможцям ніхто не заважає спробувати власні сили у конкурсі і у наступному році.

Підтримка розвитку підприємницької діяльності крупним бізнесом вже давно стала трендом у країнах з розвинутою економікою. Так, у США такі гіганти як "Facebook", "Google", "Amazon", "Boeing" інвестують власні кошти у створення коворкінгів, відкритих просторів, "інкубаторів", "акселераторів", інших процесів, які породжують підприємницьку активність. На Заході давно зрозуміли: розвиток економіки загалом і збільшення власних прибутків зокрема, створення нових продуктів та нових галузей індустрії можливе лише за умови високої підприємницької активності. Тому і максимально вкладаються в цей розвиток.

В Україні поки лише окремі компанії, як от Миронівський хлібопродукт, розуміють важливість стимулювання розвитку підприємництва, зокрема, на місцях. Але старт позитивним процесам покладено. І від реалізації ініціатив на кшталт конкурсу "Село: кроки до розвитку" у кінцевому підсумку виграють всі: і інвестори, і грантери, і Україна в цілому.