Перші трудові книжки у СРСР з'явилися 80 років тому: кому видавали і якими були
В СРСР перші трудові книжки з'явилися 15 січня 1939 року в СРСР. Вони були єдиного зразка для робітників і службовців усіх державних і кооперативних підприємств та установ.
OBOZREVATEL дізнався, як виглядали перші радянські трудові книжки і кому їх видавали.
Без трудової книжки в СРСР радянській людині неможливо було влаштуватися на роботу. Вона була не просто контролем безробіття. Це був документ, який працівникові навіть на руки не видавали, з переходом на іншу роботу трудову книжку пересилали поштою рекомендованим листом з бухгалтерії в бухгалтерію.
Як з'явилися перші у світі трудові книжки
Прототип трудових книжок з'явився у Франції в середині XVIII століття. Працівник при прийомі на роботу був зобов'язаний показати документ від попереднього наймача. Так влада Франції боролася з бродяжництвом. Пізніше були введені так звані "книжки працівника" ("livret d'ouvrier"). Це викликало бурхливий протест з боку робітників, і вони були скасовані під час Великої Французької революції.
У Росії попередниками трудових книжок були формулярні або послужні списки, введені Петром I в 1722 році, де фіксувалися відомості про посаду, чин, вік, соціальне походження, віросповідання, розмір заробітної плати, освіту та сімейний стан. Для фабричних робітників пізніше були введені залікові книжки, які містять відомості про набуту кваліфікацію і професійні навички. Формулярні списки і залікові книжки проіснували до 1917 року.
Вперше трудові книжки з'явилися у СРСР у 1918 році після декрету "Про трудові книжки для непрацюючих". Їх видавали "класово чужим елементам" замість паспортів, скасованих радянською владою.
Обов'язок кожного робочого мати трудову книжку був введений у першому радянському Кодексі законів про працю. Її повинні були отримувати всі громадяни після 16 років. Після вступу у 1922 році нового Кодексу, трудові книжки були замінені на розрахункові, які видавалися за місцем роботи усім, крім чиновників. Через чотири роки був введений "Трудовий список", куди роботодавець вносив загальні дані про співробітника: дату прийому на роботу, посаду, розмір зарплати та інші відомості.
20 грудня 1938 року Рада народних комісарів СРСР підписала постанову "Про введення трудових книжок". Згідно з документом, з 15 січня 1939 року в СРСР вводилися трудові книжки єдиного зразка для робітників і службовців усіх державних і кооперативних підприємств та установ.
Як користувалися трудовими книжками у СРСР
Мати або не мати цей документ, кожен працівник міг вирішити сам, але тих, у кого їх не було, позбавляли права отримати картки на продукти, а також на деякі пільги. За втрату трудової книжки був встановлений адміністративний штраф в розмірі 25 рублів. Трудові книжки колгоспників з'явилися у 1975 році.
