Відео дня
Пенсійна революція: кому в Раді планують видавати дві пенсії та скільки заплатимо
В Україні, згідно з чинним законом, вже у січні 2019-го повинні запустити накопичувальні пенсії. А це означає, що всі, хто працює і ще не досягли 35 років, мають платити додатковий внесок. І поки Кабінет міністрів все ще не презентував остаточну пропозицію, в Раді зареєстрували свою ініціативу під авторством 59 народних депутатів — законопроект №6677. Документ вже включили до порядку денного і можуть проголосувати найближчим часом.
OBOZREVATEL з'ясував, як запропоновані нововведення можуть змінити життя українців.
Коротко про головне: що і як може змінитися
Скільки заплатимо і що отримаємо. З доходів доведеться платити обов'язкові внески. Зараз українці з кожної зарплати повинні віддавати 22% єдиного соцвнеску. На забезпечення солідарної (чинної нині) системи Пенсійному фонду цих грошей не вистачає. На наступний рік "брудний" (з урахуванням всіх витрат) дефіцит складе 166 млрд грн, зазначено у проекті держбюджету. Тому забирати гроші у Пенсійного фонду на накопичувальні пенсії не вийде. Згідно із законопроектом №6677, з наступного року українці віддаватимуть 2% зі своєї зарплати на накопичувальний рівень. Щороку ставку збільшуватимуть на 1 п.п. доти, доки вона не досягне 7% зарплати.
Додатковий внесок: 2-7% зарплати (мінімальний внесок у 2019-му — 83,4 грн)
Хто заплатить: працівник віком до 35 років або його роботодавець
Згідно з підрахунками Нацкомісії з цінних паперів, якщо віддавати із зарплати 7% на накопичувальний рівень щомісяця, чоловіки можуть отримати другу пенсію в розмірі 10,2%, а жінки — 7,3% (вони живуть довше). Так, наприклад, якби описані правила вже працювали, українець із зарплатою в 10 тис. грн щомісяця віддавав би на "другий рівень" 700 грн, а розмір "другої пенсії" склав би 1020 грн для чоловіка і 730 грн для жінки.
Варто також враховувати, що розмір залежатиме від цілої низки чинників: ситуації в економіці, рівня зарплат, розміру інфляції. Чим менші зарплати і чим більша інфляція, тим меншою буде друга пенсія.
"Змінами в базових пенсійних законах встановлюється, що застраховані особи, яким на дату запровадження обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування виповнилося не більше 35 років, сплачують внески зі своєї заробітної плати (доходу) від 2 відсотків із щорічним збільшенням до 7 відсотків", — йдеться у законопроекті №6677.
Читайте: Українцям перерахують пенсії: озвучено дату масштабної реформи
Крім тих, хто працює, віком до 35 років, за бажанням робити внески також зможуть українці старше 16 років, які, наприклад, заробляють за кордоном. Також таке право отримають іноземці, які постійно мешкають в Україні.
Кому дістануться гроші і як можна розпорядитися ними. За чинними правилами українець, який все життя платив соцвнесок, але до пенсії не дожив, фактично "дарує" свою виплату державі. Водночас накопичувальні пенсії можна буде успадкувати або використовувати до того часу, як настане пенсійний вік.
Коли другу пенсію можна буде витратити завчасно:
на лікування важкого захворювання;
на освіту дітей;
на купівлю нерухомості (іпотеку).
Головна особливість законопроекту №6677, яка відрізняє його від пропозицій Нацкомісії — децентралізація. Тобто гроші не будуть зосереджуватися в руках одного накопичувального державного фонду. Кожен, хто працює, зможе сам обрати, кому довірити вклади. Йдеться про приватні (недержавні) пенсійні фонди.
Водночас державний Пенсійний фонд займатиметься адмініструванням — збиратиме гроші, враховуватиме і перерозподілятиме їх між обраними українцями приватними пенсфондами. Згідно з документом, раз на рік українець зможе безкоштовно поміняти свій фонд — тобто перевести свої заощадження.
Дивіться відео на тему
"Орган Пенсійного фонду, що отримав заяву про добровільну участь у накопичувальній системі пенсійного страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості", — йдеться у документі.
Головні ризики: проблеми в економіці та хитка система
Думка експертів і чиновників про те, чи варто в Україні запускати накопичувальні пенсії, розходяться. Серед основних проблем називають ризик банкрутства, низьку прибутковість, відсутність інструментів для стабільних інвестицій (малорозвинений фондовий ринок).
"Додається один недолік, якого солідарна пенсійна система не має. Це ризик банкрутства пенсійного фонду. Людина 20 років збирала, потім фонд збанкрутував, вона приходить до держави і каже: я в чому винна? Це ви так контролювали, ви не створили гарантію", — заявив OBOZREVATEL міністр соцполітики Андрій Рева.
Експерт у сфері пенсійного забезпечення Галина Третьякова впевнена: приватні фонди дозволять розподілити ризики, створити конкуренцію на ринку і дати поштовх розвитку економіки. Зібрані кошти фонди повинні будуть інвестувати, інакше їх просто з'їсть інфляція. Найчастіше для таких інвестицій вибирають державні цінні папери, нерухомість, банківські депозити. При цьому, якщо нічого не змінювати, пенсії, на думку експерта, будуть з кожним роком скорочуватися. "Річ у тім, що солідарна система за показниками демографії праці не може дати нам можливість зробити пенсію, яка б заступила трудові доходи на рівні 40% і більше. Це означає, що наші доходи на пенсії впадуть на 60% мінімум", — розповіла Третьякова.
Читайте: Українці можуть отримувати дві пенсії: скільки доведеться заплатити
Науковець Лідія Ткаченко додає: на даний момент недержавні пенсійні фонди в Україні недостатньо розвинені. Вони мало заробляють і багато витрачають на власні операційні витрати (своє утримання). Таку проблему можна вирішити жорстким контролем установ, поступовим розвитком ринку.
Однак сказати точно, чи вдасться в Україні створити надійні та великі приватні фонди за прикладом європейських країн і США без введення обов'язкових накопичувальних пенсій, складно. З одного боку, поки українці мають право не платити — не платять. А з іншого — ринок перебуває у тривалому стані розвитку, а українські пенсіонери залишаються одними з найбідніших у Європі. Без введення накопичувальних пенсій тільки солідарна система в умовах високої тіньової зайнятості, низьких зарплат і складної демографічної ситуації питання низького достатку на "заслуженому відпочинку" вирішити не зможе.