"Ощадбанк" придумав, як забрати у Росії гроші за Крим
Рішення міжнародного інвестиційного арбітражного суду щодо суперечки між Ощадбанком і Росією може бути примусово виконане у 154 іноземних державах.
Згідно з міжнародним правом існує чимало різних механізмів виконання рішень міжнародних судових установ, йдеться у відповіді прес-служби банку на запит ЕП.
Зокрема примусове виконання можливе за рахунок державної власності Росії.
Читайте: Окупанти створять нову групу для оцінки "збитку" Криму від України
"За загальним правилом, майно, що належить державі, захищене спеціальним імунітетом і в результаті такого імунітету на майно не може бути звернено стягнення. Водночас, якщо державна власність використовується із комерційною метою, імунітет такій власності не надається", — зазначили в Ощадбанку.
Таким чином, виконання рішення суду можливе лише за рахунок майна, яке є державною власністю РФ, але при цьому використовується із комерційною метою.
Примусове стягнення можливе також через "заміну кредитора".
Читайте: Повертає борги: "Ощадбанк" відсудив $140 млн у гучній справі
"У тих відносинах із іноземними контрагентами, де Росія виступає кредитором, Ощадбанк може просити суд замінити РФ на себе, і вимагати від контрагентів сплати боргу саме банку", — зазначили у прес-службі фінустанови.
Третій варіант стягнення — за рахунок власності державних підприємств.
"Альтернативним варіантом є звернення стягнення на майно державних підприємств, яке перебуває на території третіх держав шляхом застосування доктрини alter ego, тобто державна компанія прирівнюється до самої країни. Реалізація такого підходу можлива у Великобританії, США, Канаді, Франції, Швеції та низці інших країн", — резюмували в Ощадбанку.
Як повідомляв OBOZREVATEL, Третейський суд у Гаазі зобов'язав Росію відшкодувати низці українських компаній збитки за анексію Криму. Зокрема йшлося про 159 млн доларів.
Росію визнали відповідальною за порушення прав українських інвесторів, починаючи із 21 березня 2014 року, коли президент РФ Володимир Путін підписав указ про анексію Криму.
Позов проти Росії подавали 18 українських компаній, а також одна фізична особа. Зокрема компанії "Аеробуд", "Крим Девелопмент", "Нива-тур", "УБК-Інвест", "Едельвейс-2000", ПП "Планета", "Приватофіс", "Приватленд", "Дан-Панорама", "Санаторій Енергетик", КУА "Фінансовий капітал" і КУА "Фінансовий вектор".
У зв'язку з цим Апеляційний суд Києва 12 вересня заарештував акції українських "дочок" російських банків за участі держави: ВТБ, Промінвестбанку та Сбербанку.
Однак це рішення було оскаржене у Верховному Суді 14 вересня.
2 жовтня Апеляційний суд Києва дозволив екс-голові ПриватБанку Олександру Дубілету і ще 17 компаніям стягнути з Росії компенсацію за майно у Криму.
26 листопада Ощадбанк виграв у Міжнародному арбітражі у Російської Федерації $1,3 млрд компенсації збитків через анексію Криму.
Відповідне рішення ухвалив Арбітражний суд у Парижі. Сума вимог включає вартість втрати активів у Криму, вартість втрати бізнесу і відсотки, які будуть нараховані до фактичного отримання компенсації.
При цьому перший крок у суді Ощадбанк зробив у липні 2015 року. Тоді держбанк надіслав офіційного листа до РФ із заявою про те, що з їхніми інвестиціями на півострові поводяться незаконно.
Також Гаазький арбітраж ухвалив позитивне рішення у справі НАК "Нафтогаз України" проти Росії за втрачені активи у Криму.
Як повідомив глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв, сума виграшу поки не уточнюється і буде оголошена найближчим часом. Водночас НАК вимагав у Росії компенсації у розмірі 5 млрд доларів.
У Росії рішення арбітражу визнати відмовилися, посилаючись на те, що у суду нібито відсутня юрисдикція на розгляд даної суперечки. В Мін'юсті РФ пообіцяли вжити всіх необхідних заходів, щоб інтереси Росії були представлені і захищені.
Внаслідок анексії Криму "Нафтогаз" втратив на півострові інфраструктуру для транспортування та видобутку газу і нафти, зокрема бурові установки на шельфі Чорного моря, компресорні та інші станції. Все це майно "влада" анексованого Криму "націоналізувала" одразу після анексії.