Жебраки в Україні заробляють мільйони: названі схеми

Жебраки та "представники" благодійних фондів у метро і переходах за рік, згідно з оцінками поліції, заробляють сотні мільйонів. В самому лише Києві щоденний дохід "професійних жебраків" досягає шестизначної цифри.

Вагітна дівчина або жінка з дитиною за кілька годин у переході може зібрати близько 3-4 тис. грн. А "волонтер" благодійного фонду з боксом за такий самий час заробить не більше 600 грн.

OBOZREVATEL поспілкувався з жебраками, представниками БФ і з'ясував, як працює тіньовий ринок благодійності в Україні.

Здам дитину в оренду

"Подайте Бога ради! На лікування! Бога молю допоможіть", — жалібно квилить жінка в переході неподалік від м. Шулявська. Поруч із нею — дівчинка у марлевій масці. На вигляд їй близько 12 років. Вона сидить у колясці, закутана ковдрою. Місцеві продавці і жінку, і дівчинку вже добре знають. Вона приходить "на роботу" кілька разів на місяць.

"Тітка приходить, коляску спускає, ставить. Потім дівчинку приводить. Вона раніше сама спускалася і сідала в коляску, але хтось мабуть помітив і почав обурюватися. Так вона тепер дівчинку так міцно під руки бере і типу стягує по сходах до коляски. Але брехня це все! Ні копійки не давайте!" — розповідає OBOZREVATEL продавець у переході.

Робочий день жебраків триває всього кілька годин: стоять лише в годину пік. За 10 хвилин скарбничка жінки поповнилася 13 разів. Навіть якщо кожен кинув по 2-3 грн, це вже близько 1 тис. грн за кілька годин. Однак, насправді заробітки можуть бути в рази більшими.

Тільки "оренда дитини" коштує 2,5 тис. грн за добу. Щоправда, стільки платять за дошкільника. Дівчинку, якій на вигляд 12 років, на роботу в перехід можуть не взяти. Для прикладу, кілька місяців тому у Хмельницькій області затримали 32-річну матір, яка за 5 тис. грн здала в оренду на добу двох дітей — віком 2 і 6 років. Жінка збиралася заробити, а замість цього попалася на вудку поліції.

Подібні випадки — не рідкість. Гроші подають тим, хто викликає жалощі. Тому вагітні, діти і люди похилого віку завжди в ціні. Причому 2,5 тис. грн за дитину — ще не найвища вартість. Згідно з повідомленням прокуратури Закарпатської області, у Мукачеві за $ 2,5 тис. продали 39-річну жінку з інвалідністю та її 3-річного сина. За вказану суму мати з дитиною мали жебракувати до того часу, поки син не виросте і не втече.

Щоб витрачені на "оренду" території (а це зі слів жебраків 70% заробітку) і "оренду дитини" гроші окупилися, за день жінка з дитиною має заробляти щонайменше 3 тис. грн.

Читайте: Ховають обличчя і руки: в Україні з'явилися нові жебраки

Єгор Олексійович просить милостиню біля станції метро Академмістечко. Його місце — на віддаленому виході. Але і тут його знаходять працівники метро і періодично "вимагають піти". За його словами, в день вдається зібрати не більше 150-200 грн. Якщо працювати в центрі, можна нарватися на неприємності. Однак сам чоловік впевнений, що це всього лише правила роботи. Якщо місце зайняте — не потикатися. "Якщо я тут сяду ближче, а там хтось подалі. Мені дадуть, людина буде вважати, що свій обов'язок виконала. Другому не подасть вже. Тому і виганяють", — пояснює Єгор Олексійович.

Раніше було багато "ветеранів АТО" з травмами, розповідає чоловік. Вони зникли з переходів півтора року тому. Тоді на жебраків влаштували полювання справжні ветерани. Після цього охочих заробити на подібній історії стало значно менше.

"Я, коли книжку в руках тримаю, тоді більше грошей кидають. Якщо просто так сиджу, можуть взагалі копійки дати. А взагалі кому дають? Бабам. Нехай вона і алкашка, але стара, значить буде гривня. А якщо іконку поруч примостить, то взагалі може хату зняти. А якщо ти мужик, то все — йди, значить, працюй. Баби, з дітьми, каліки — ось вони можуть заробити. А я що?" — скаржиться Єгор Олексійович.

Варто зазначити, що жебрацтво в Україні законом не заборонене. А ось залучати до цього неповнолітніх — не можна. За це загрожує до 5 років позбавлення волі. Однак це далеко не єдиний спосіб заробити на жалісливих українцях на вулиці.

Відкрию благодійний фонд

— Вам скільки років? — запитує при працевлаштуванні працівник благодійного фонду "Мако-Україна".

— 17!

— Я вам коротко розповім про роботу. Ми в четвер починаємо, я проведу збори. Даю вам бокс, і ви працюєте там, де вам зручно. Збираємо гроші для дитячого будинку "Берізка".

— Скільки платите?

— Ну за одну годину у нас фіксована оплата від 50 грн. Шість годин попрацюєте, і ми вам 300 грн дамо. Думаю, вам буде нормально.

У благодійному фонді обіцяють допомогти дитячому будинку "Берізка". Якщо зібрати побільше коштів, за годину роботи заплатять 100 грн. Цікаво, що таке саме оголошення розміщене від імені іншого благодійного фонду, який нібито займається допомогою талановитим дітям з обмеженими можливостями. Два оголошення від різних фондів написані слово в слово. Однак додзвонитися за другим оголошенням OBOZREVATEL не вдалося.

Фонд "Мако-Україна" зареєстрований на Олександра Маковея (прізвище співзвучне з назвою БФ). Він також є керівником підприємства "Інтрогаз Енерджі". Цікаво, що остання компанія зареєстрована з тим самим контактним номером, який вказується в оголошеннях з пошуку жебраків.

Благодійний фонди нібито збирають то на допомогу обдарованим дітям, то на дитячий будинок. Фактично українці, які жертвуватимуть, наприклад, на дітей у "Берізці", частину суми віддадуть на "зарплату волонтера", частину — самому фонду, який також заробляє на своїй діяльності. Те, що залишиться, можливо, потрапить до дитячого будинку.

— На боксі буде вказана вся інформація. Ми працюємо офіційно, — розповідають у БФ "Мако-Україна".

Зареєструвати подібний фонд можна всього лише за 1000 грн. Після цього можна зняти будь-який офіс, купити бокси, роздати їх підліткам і щодня, фактично легально жебракувати по вулицях столиці. Відстежити, куди йдуть гроші, важко. Також практично неможливо перевірити, скільки насправді зібрали вуличні "волонтери" і яка частина цих грошей витрачена за призначенням.

Читайте: Киянка зняла відео про те, як хитрують дівчатка-жебраки з метро

І жебраки, і "волонтери" для збору коштів користуються одним і тим самим прийомом: тиснуть на жалощі. При цьому, щоб дійсно допомогти нужденному, найкраще робити це особисто або ж через перевірені і відомі фонди.