Відео дня
Блог | Питання касти? Хто і навіщо захищає Рожкову
Перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова, незважаючи на всі скандали, залишається недоторканною персоною. Вона чи не єдина непорушна складова в системі регулятора: мінялися голови, трансформувалася монетарна політика, в ось Рожкова залишалася й залишається на своєму місці.
І ось 11 грудня Нацбанк вкотре змінив вертикаль свого управління. У глави НБУ Кирила Шевченка забрали низку департаментів і передали їх Ярославу Матузку (ще до Нацбанку він відповідав у "Приваті" за міжнародні суди й робив це досить успішно). Він же буде займатися і загальним банківським наглядом.
Відразу після публікації рішення прихильники Рожкової активно почали його критикувати. Нібито саме їй раніше підпорядковувався нагляд, так і повинно бути. І це до того, що особливих успіхів у Катерини Вікторівни на цій посаді не було. Навіть навпаки. А по-царськи багатий шлейф кримінальних справ і скандалів тягнеться за нею вже багато років.
Замість того, щоб звільнити, Катерині Вікторівні віддали департаментів більше, ніж у будь-якого іншого заступника Шевченка. Вона відтепер відповідає за фінансово-адміністративний і операційний блок.
Чим же запам'яталась багаторічна робота Рожкової в НБУ?
Масштабним банкопадом, під час якого з ринку вивели навіть ті фінансові установи, які можна було врятувати. І закриття банку – це не "боротьба з олігархом". Українці втратили мільярди своїх заощаджень. Скільки б не було на депозиті, після закриття повертали не більш ніж 200 тис. грн.
Тільки вдумайтеся, українці втратили 163 млрд грн (у всякому разі так підрахували в Асоціації захисту банків), а ВВП скоротився на 14%! Ба більше, під керівництвом Рожкової рішення про закриття банків ухвалювались і втілювалися в життя з порушеннями, тому зараз власники банків йдуть у суди й домагаються визнання таких дій незаконними. І правильно роблять.
Одні банки Рожкова легко закривала, а інші – навпаки, берегла до останнього. Кілька років Нацбанк, коли наглядом керувала Катерина Вікторівна, не закривав "Платинум Банк" (а було за що). І така лояльність легко пояснюється: до роботи в НБУ Рожкова була в.о. голови правління цього банку. Фонд гарантування вкладів навіть подавав на неї в суд, щоб стягнути 14,8 млрд грн, які вона нібито допомогла вивести (фактично вкрасти) акціонерам. Суд позов залишив без розгляду.
Але й це ще квіточки. Кілька років тому в мережу злили телефонні розмови Рожкової з представниками різних банків. Зокрема й "Платинум". Разом із колишнім головою правління Дмитром Зінковим вона обговорювала, як збільшити вартість заставного майна банку (ймовірно, за допомогою махінацій з оцінкою). І до того ж обурювалася, що "Платинум" змусили платити відсотки за стабілізаційним кредитом.
Зараз цю справу розслідує низка правоохоронних органів, взокрема й НАБУ. Це можна вважати втратою ділової репутації, що має призвести до звільнення. Але Рожкова продовжує, як нічого й не сталося, працювати на своїй посаді.
Викликає багато запитань і її головний проєкт – націоналізація ПриватБанку. Через те, що з юридичного погляду рішення реалізували з помилками, вже кілька років тягнуться суди з колишніми власникам. Нацбанк і "Приват", за інформацією OBOZREVATEL, вже витратили близько 900 млн грн на послуги юристів. І цього можна було уникнути, якби Рожкова все правильно оформила й реалізувала.
Уже ціла низка колишніх власників банків виграють суди проти НБУ. І все це "заслуга" Рожкової.
І це всього лише кілька кейсів із багатої біографії Катерини Вікторівни. Більшість зауважень із боку критиків Нацбанку полягає в тому, що зараз у Рожкової відбирають частину повноважень. Але ось назвати її реальні досягнення ніхто не може. Здається, замість відстоювання незалежності Нацбанку зараз намагаються відстояти недоторканність Катерини Рожкової.
Чому її так активно захищають? Про професійні навички, високу кваліфікацію тут не йдеться. Захищають людину зі "своєї касти"? Або ж комусь вигідно мати свою людину в Нацбанку, захищати свої активи й інтереси?
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...