Блог | Навіщо Україна допомагає проросійським сепаратистам у Придністров’ї і чому "Нафтогаз" має вимагати заборону імпорту електроенергії з Росії

Після чергового безрезультатного раунду перемовин щодо транзиту газу з січня 2020 року, "Нафтогаз" та "Газпром" цілком прогнозовано продовжили звинувачувати одне одного у відсутності конструктивного підходу. Москва вустами Путіна озвучила свій базовий сценарій – відмовляйтесь від рішень Стокгольмського арбітражу, тоді можливі подальші переговори.

З росіянами все зрозуміло. Натомість "Нафтогаз" подав ще один позов на $11,8 млрд, вимагаючи компенсації прискореної амортизації ГТС. Непогана відповідь "Газпрому".

Крім того, не дивлячись на погодження Данією прокладання маршруту "Північного потоку -2", напевно, "Газпром" не встигне добудувати газопровід і буде вимушений підписати контракт з "Нафтогазом" щонайменше на рік. Однак на інших фронтах позиції "Нафтогазу" не такі переконливі і реальних важелів примусити "Газпром" підписати прийнятний контракт для України небагато. До того ж українські можновладці від енергетики своїми діями часто шкодять "Нафтогазу" і енергетичній безпеці України.

Зокрема, таким "ударом в спину" енергобезпеці України стала поправка до законопроекту про внесення змін до закону "Про ринок електроенергії", ініційована головою комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрєм Герусом, що дозволяє імпорт електроенергії з Росії в Україну на умовах двосторонніх договорів. Аргумент: імпорт – це конкуренція генерації ДТЕК і, як результат, зниження ціни на електроенергію для споживачів. Здавалося б, прозора ринкова аргументація і, окрім того, який зв'язок між поставками електроенергії та газу?

Проте не варто забувати, що 1 січня 2020 року спливає термін дії транзитного контракту не лише між "Нафтогазом" і "Газпромом", а й між Молдовою і Росією. Тобто, якщо не буде транзиту Україною, то газ перестане поступати до Придністров'я. А що таке Придністров'я? Де-факто це те саме "ДНР/ЛНР", тільки у Молдові. Саме в Придністров'ї розміщені російські війська, які в 2014 році чекали наказ "на Одесу" і які сьогодні загрожують Півдню України.

І тут треба зазначити, що в Придністров'ї знаходиться "Молдовська ГРЕС" (найбільша теплоелектростанція у Придністров'ї та Молдові), яка належить російській державній компанії "Інтер РАО". Вона працює на російському газі, тому самому, що транзитується Україною. Рахунки за цей газ Росія виставляє Молдові, а Молдавська ГРЕС виробляє дешеву електроенергію для сепаратистів у Придністров'ї. Після 1 січня 2020 року, якщо не буде транзиту російського газу, то і дешева електроенергія для Придністров'я також закінчиться, як і фінансовий тиск на Молдову.

За таких обставин може "закінчитися" і вся "народна республіка" разом з російським військовим контингентом. Звісно, що для Росії це неприпустимо. З іншого боку, шантаж України щодо припинення транзиту газу також має велике значення для Росії. Проте в Кремлі успішно вирішили цю дилему.

Якщо не можна постачати газ у Придністров'я, тоді треба постачати електроенергію. І Україна, свідомо, чи ні, але в цьому підігрує Кремлю. Справа якраз у вищезгаданій поправці до закону "Про ринок електроенергії", запропонованій паном Герусом. Завдяки його ініціативі, був дозволений імпорт електроенергії із Росії та Білорусі по прямих контрактах. Це означає, що монопольний постачальник російської електроенергії "Інтер РАО" зможе постачати електроенергію в транзитному режимі в напрямку Придністров'я, що стає особливо актуальнім у випадку, якщо ця ж "Інтер РАО" припинить отримувати російський газ на свою ГРЕС у Придністров'ї.

Таким чином, отримавши можливість поставок електроенергії через Україну, Москва практично вирішила проблему забезпечення Придністров'я електроенергією. В свою, чергу "Нафтогаз" втратив серйозний козир у переговорній позиції з "Газпромом".

Для "Нафтогазу" вкрай важливо, щоб імпорт електроенергії з Росії (з можливістю поставки її в Придністров'я) було заборонено. Тоді Росії потрібно буде шукати інший спосіб рятувати "народну республіку" або йти на поступки "Нафтогазу" в питаннях транзиту газу. Заборона імпорту електроенергії з Росії надасть потужний аргумент для подовження транзитного контракту на умовах "Нафтогазу".

Якщо розглядати питання більш глобально, то Україні потрібно припинити у будь якому виді підтримку Придністров'я, яке фактично є військовою базою Росії. Натомість необхідна тотальна блокада і ліквідація цієї "ракової пухлини" російського сепаратизму. І Україна спроможна зробити це самостійно, без героїчних жертв і додаткового фінансування з держбюджету.