Навіщо глава екологічного комітету ВР Бондаренко ростить нового перевіряльного монстра

Всі наявні законопроєкти про екологічний контроль мають серйозні корупційні ризики. Поки громадськості вдалося їх загальмувати

Відео дня

Профільний парламентський комітет за підсумками свого останнього засідання цього тижня відправив законопроєкт про екологічної інспекції на доопрацювання. Те, що сирий і повний корупційних ризиків документ цього разу не дійшов до сесійної зали, треба поставити в заслугу бізнесу і громадськості. А ось главі Комітету ВР з екологічної політики та природокористування Олегу Бондаренку саме час переглянути підходи до роботи, щоб не відволікати парламент сумнівними законодавчими ініціативами.

Гряде масове "озеленення": до чого тут Україна

Світова економіка опинилася на порозі найбільших трансформацій. І почалися вони ще до того, як пандемія COVID-19 завела світ у кризу. Їхня суть – переведення економіки на "зелені" рейки. У лідерах цього руху опинився Євросоюз: його глобальну ініціативу Green Deal аналітики вже називають найбільшою в історії ЄС корекцією економічного курсу.

Проєкт передбачає зміни в усіх галузях із прицілом на досягнення глобальної мети: через 30 років ЄС хоче повністю припинити на своїй території вуглецеві викиди, які провокують глобальне потепління.

Коронакриза прискорить рух у цьому напрямку. Погоджений лідерами ЄС план порятунку європейської економіки передбачає створення фонду відновлення розміром 750 млрд євро. При цьому третина пакета стимулюючих заходів буде спрямована саме на боротьбу зі зміною клімату.

Деталі конкретних проєктів, які отримають фінансування, поки не розкриваються. Але вже відомо, що всі витрати повинні відповідати цілям скорочення викидів вуглецю.

Прагнення покращити екологію можна пояснити – згідно зі свіжим звітом Європейського агентства з довкілля в цілому 13% смертей у Європі можуть бути пов'язані з екологією. В Україні ситуація, очевидно, набагато гірше – кожні дві години через погану екологію в нашій країні вмирає троє людей. За смертністю (на 100 тис. осіб) через екологічні проблеми Україна посідає четверте місце в Європі, вище цей показник тільки у Сербії, Грузії та Болгарії.

Ситуація вимагає негайного покращення. Але проблема в тому, що, як уже траплялося не вперше, під прикриттям благородних цілей фактично створюється нова годівниця для корупціонерів. Кишені нечистих на руку чиновників набиватимуться за рахунок поборів з бізнесу, що і без того переживає зараз не найкращі часи.

Як створюють корупційні годівниці

Свіжий приклад тому – ситуація навколо законодавчих ініціатив, що регулюють систему державного екологічного контролю. Відповідні законопроєкти (3091 і 3091-1) вже встигли викликати масу нарікань з боку медіа, профільних експертів і бізнесу.

Тим не менше 9 вересня законопроєкти про екоконтроль все ж були винесені на засідання профільного комітету ВР. Більше того, ще до початку засідання екологи побоювалися, що засідання комітету відбудеться за зачиненими дверима і в результаті небезпечні для бізнесу і країни ініціативи проштовхнуть без обговорення.

І хоча в підсумку засідання було відкритим, доля одіозних законопроєктів до останнього залишалася невідомою. Перший раунд бізнес і громадськість виграли – законопроєкти відправлені на доопрацювання. Однак святкувати перемогу поки рано: ті, хто рухає корупційні схеми, просто так не відмовляться від своїх ідей.

Що не так із законопроєктами про екоконтроль

Що ж у згаданих документах так обурило профільні асоціації, журналістів та експертів? Законопроєкт "Про державний екологічний контроль" може перетворити екоінспекції на всесильного монстра із практично необмеженими можливостями і повноваженнями. І ось чому.

По-перше, документ виводить екологічний контроль з-під дії Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Цей закон регламентує перевіряльну діяльність контролерів і фактично служить запобіжником від самоуправства перевіряльників. Якщо ж в екологічної інспекції немає необхідності підкорятися загальним правилам, то і оскаржити дії її представників бізнесу буде вкрай складно, якщо взагалі можливо.

"Екологічна громадськість, бізнес і депутати бачать, що законопроєкт дає надможливості для екологічної інспекції. Перспектива цими можливостями зловживати практично не викликає сумнівів. Безумовно, треба переглядати екологічний контроль у бік зміцнення. Але неможливо виводити його з-під дії закону про державний контроль", – впевнений депутат Сергій Магера.

По-друге, сфера інтересів екологічної інспекції, виходячи з тексту законопроєкту, сягатиме набагато ширше за природоохоронний контроль. Оскільки інспекція отримає контрольні повноваження у транспортній сфері, сфері держгеоконтролю і фактично перебере на себе частину повноважень "суміжників". Це означає, що компанії перевірятимуться на предмет дотримання певних правил відразу двома держорганами.

По-третє, перевіряльники екоінспекції наділяються практично безмежними повноваженнями. Наприклад, згідно із законопроєктом, екологічний інспектор може заходити на підприємство без присутності представника підприємства і навіть у неробочий час, а також зупиняти підприємства повністю або частково без рішення суду.

По-четверте, законопроєкт вводить новий, нехарактерний для цієї сфери, вид відповідальності – господарсько-правову. Це означає, що без рішення суду до об'єктів контролю можуть застосовуватися захмарні штрафи.

"Великий бізнес не проти регулювання та прозорості, він не збирається порушувати законодавство. Але в наших реаліях будь-який перегин державного управління у бік чиновників автоматично призводить до корупції. І погано навіть не те, що якісь люди незаконно збагатяться. А погано те, що це зупинятиме інвестиції в нашу країну. тобто нові підприємства не будуть відкриватися, чинні підприємства під корупційним тиском чиновників закриватимуться. Причому переважно закриватимуться білі підприємства, які не хочуть іти в корупцію", – прогнозує гендиректор Центру екології та розвитку нових технологій Владислав Антипов.

Президентка Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок висловилася ще категоричніше: ухвалення законопроєкту про державний екологічний контроль у запропонованому вигляді і впровадження його норм призведе до зупинки вітчизняної промисловості.

Глава підкомітету екологічного комітету Верховної Ради Сергій Шахов вже пообіцяв, що законопроєкт від екологічний контроль (№3091) не буде винесено на голосування, поки не будуть враховані всі поправки депутатів, озвучені на комітеті.

Відзначимо ще один коментар депутата, який повідомив, що серйозні корупційні ризики несуть всі зареєстровані законопроєкти про екоконтроль, які розглядалися на останньому засіданні екологічного комітету ВР. А це красномовно свідчить про якість і суть роботи самого комітету, до якого виникає законне питання: чому такі документи взагалі доходять до розгляду?

Що робити

Ідеальним варіантом вирішення проблеми було б написання нового законопроєкту. Однак в цьому випадку робота над новими законодавчими нормами може сильно затягнутися.

Тому рішення комітету відправити законопроєкт про екологічний контроль на доопрацювання можна вважати прийнятним компромісом. Головне, щоб під час доопрацювання документа з нього були вичищені всі корупційні складові та знайдено баланс між дотриманням нових екологічних стандартів і поточними потребами вітчизняного бізнесу та економіки в цілому.

Чому це важливо?

Якщо залишити корупційну складову або занадто сильно закрутити гайки, можна остаточно вколошкати український бізнес, зокрема і орієнтований на експорт. І такий крок буде найбільшою економічною диверсією. Левова частка відповідальності в цьому випадку ляже на профільний парламентський комітет, який поки дозволяє собі розкіш розглядати сирі та відверто шкідливі для країни законодавчі ініціативи.