Нацплан щодо викидів ухвалювали без економічного обґрунтування, тому екомодернізаціі енергопідприємств мають початися з 2023 року, – Шмигаль
Національний план щодо скорочення викидів від ТЕС та ТЕЦ затвердили 2017 року без економічного обґрунтування та розрахунків, нині уряд працює над пошуком джерел фінансування екомодернізації підприємств.
Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
"Щодо Національного плану скорочення викидів, хочу сказати, що на сьогодні порушень термінів виконання цього плану немає. Він починає діяти, основні дії, параметри, які мають відбутися, з 2023 року. На жаль, він був підписаний без економічного обґрунтування й розрахунків попередніми урядами. Відповідно, його запровадження, звісно, буде створювати об’єктивно величезний тиск на економіку, на ціни, на ті підприємства, які створюють електроенергію та енергетичний ресурс", – пояснив Шмигаль.
Він також повідомив, що нині уряд працює, зокрема, і з міжнародними донорами для пошуку механізмів і коштів для здійснення екомодернізації промисловості, передбаченої Нацпланом.
З цим планом ми працюємо, зокрема з нашими міжнародними партнерами, для того, щоби розуміти джерела покриття цих витрат, розуміти плани реальних запроваджень скорочень цих викидів", – сказав Шмигаль.
Зі свого боку, міністр екології Роман Абрамовський також зазначив, що Нацплан неможливо виконувати вже з цього року, оскільки вчасно не було розроблено попереднім урядом механізмів фінансування, як це зазначено в документі.
"З переходом на нерегульований ринок електроенергії була втрачена інвестиційна складова, за рахунок якої це можливо було зробити. Зараз ми в дискусії зі всіма учасниками процесу й шукаємо джерела", – резюмував Абрамовський.
Нагадаємо, раніше заступник міністра енергетики України Максим Немчинов заявив про необхідність якнайшвидше визначитися з джерелами фінансування заходів Нацплану щодо скорочення викидів. В іншому разі Україна матиме ще більший дефіцит електроенергії в системі вже наступного року, адже доведеться вимикати енергоблоки, якщо на них не буде встановлено дороговартісне очисне обладнання. А втрата такого обсягу теплової генерацій – це пряма загроза енергетичній безпеці країни. За підрахунками Міністерства енергетики, на екологізацію енергетичної сфери потрібно понад 4,1 млрд євро.
Зі свого боку народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко наголосила, що виконання Нацплану зі скорочення викидів необхідно починати з найбільш реалістичних заходів щодо екомодернізації. Депутатка зареєструвала постанову ВРУ, де закликає уряд якнайшвидше розробити механізми фінансування заходів Національного плану зі скорочення викидів.