НАБУ слід закрити справу за "Роттердам+" – адвокатка

Четвертий рік в Україні Національне антикорупційне бюро проводить розслідування у резонансній справі про затвердження у 2016 році формули визначення ціни вугілля та електроенергії регулятором НКРЕКП. НАБУ заявляє, що формула некоректна, оскільки неправомірно включені витрати на доставку вугілля з портів Європи в Україні. Політики активно використовують справу у своїй риториці, шахтарі після скасування формули вийшли на протести, детективи і адвокати продовжують шукати правду.

Не так давно глава САП Назар Холодницький заявив у своєму інтерв'ю, що поки справа не готова для передавання до суду, необхідно отримати експертизи, які підтверджують правоту звинувачення. Ми зустрілися з адвокаткою сторони захисту Наталією Дрігваль, щоб дізнатися її бачення перспектив завершення процесу.

Як заявив Назар Холодницький у своєму інтерв'ю – у САП ще немає експертиз і висновків експертів для передавання справи "Роттердам+" до суду. А Ви готові доводити свою правоту на суді?

Сторона захисту підготувала низку експертиз і досліджень, як міжнародних, так і українських фахівців, які б підтверджували справедливість і обґрунтованість використання "формули" в Україні, а також правомірність включення транспортних витрат в розрахунок ціни вугілля. Подібні висновки можна зробити на підставі досліджень IHS CERA (провідний у світі консультант щодо ринків палива), EURACOAL (Європейська асоціація кам'яного і бурого вугілля), Ernst&Young та KPMG (найбільші світові аудиторські компанії).

Висновки про обґрунтованість застосування формули в Україні надані 4-ма українськими державними науково-дослідними інститутами судової експертизи та приватними судовими експертами.

У САП і НАБУ від самого початку не склалося з експертизами, що не дивно, оскільки з економічної точки зору звинувачення є надуманими. Ми пам'ятаємо, що одна з експертиз, яку виконував Київський науково-дослідний інститут судових експертиз для САП, підтвердила економічну обґрунтованість формули і відсутність від неї збитків, але САП вирішила не брати її до уваги.

Експертиза, долучена САП до справи, була зроблена фахівцями НАБУ, виходячи із встановленого ними припущення, що включення витрат на транспортування у формулі є незаконним. Це припущення і власний розрахунок покладені в основу висновку експерта, який підтвердив тільки арифметичну правильність розрахунків фахівця НАБУ.

А навіщо взагалі була потрібна така складна формула "Роттердам+", до якої стільки питань сьогодні?

Якщо вірити в їхню теорію "змови", пропоновану НАБУ, то твердження формули не мало ніякого сенсу. Ціна на вугілля до формули встановлювалася згідно із суб'єктивною думкою Регулятора без чітких правил і прив'язок до світових цін. Але ж без формули "домовлятися" було б набагато простіше, що повністю суперечить "теорії" звинувачення.

Формула була потрібна, щоб перейти до ринкових правил. Це підтверджують експерти. НКРЕКП запропонувала поширене у світі рішення – ціна вугілля повинна визначатися світовим ринком. Якщо ціни у світі зростають – вони зростають і в Україні, і навпаки. У цьому випадку ціна стає прогнозованою, а ціноутворення – прозорим.

Слідство вбачає "змову" і порушення законодавства під час ухвалення постанови НКРЕКП?

В тім-то й річ, що з обвинувачень НАБУ і САП не зрозуміла мотивація обвинувачених і немає докази отримання неправомірної вигоди. Немає також і доказів змови, всі комунікації велися з офіційних електронних скриньок та телефонів, а зміст цих комунікацій відповідає офіційним і публічним заявам учасників процесу.

З огляду на те, що проєкт двічі оприлюднюється для отримання пропозицій та рекомендацій від усіх зацікавлених осіб, то розробка, обговорення та ухвалення Порядку №289 відбувалися відкрито. Таким чином, НКРЕКП вжила всіх необхідних заходів для проведення детального обговорення проєкту постанови.

Запропонований НКРЕКП підхід до визначення індикативної (граничної) ціни вугілля за імпортним паритетом, було підтримано без зауважень Міненерговугілля, АМКУ і Державною регуляторною службою.

З огляду на те, що ухвалення Порядку було колегіальним рішенням, яке підтримали практично всі державні інститути, які мають експертизу в цьому питанні, звинувачення в "змові" вузького кола залучених осіб некоректні.

А чи можлива "змова" всіх цих державних інститутів, скажімо так, змова на рівні верховної влади за часів затвердження формули?

Припускати можна що завгодно, але в разі висунення офіційного звинувачення необхідно мати докази. Взагалі, ця справа виглядає як політичне замовлення, і демонструє подвійні стандарти. Особливо якщо звернути увагу на те, що президент Зеленський затвердив 2 червня 2020 року в меморандумі з МВФ аналогічний підхід для визначення ціни газу для населення – т. зв. формула "Амстердам+". Формула для газу "Амстердам+" і формула на вугілля "Роттердам+" не відрізняються по суті і мають подібні компоненти базової ціни в Нідерландів, витрати на перевезення з Нідерландів в Україну і витрати на перевантаження/вхід в українську транспортну систему.

Причини, за якими директор НАБУ Артем Ситник і голова Комітету ПЕК Андрій Герус не вбачають змови у формулі "Амстердам+", вони пояснили дуже просто – різні органи, які встановлювали тариф, і різні бенефіціари. Таке пояснення просто "обурливе", не має нічого спільного із законом і, по суті, підтверджує політичне замовлення і вибіркове правосуддя ...

Наскільки коректно, що світові ціни можуть впливати на ціну вугілля, що видобувається в Україні?

В Україні після подій 2014 року вугілля було недостатньо, що призводило до необхідності імпорту. Але ключовим у виборі принципу імпортного паритету для ціноутворення на вугілля став не дефіцит вугілля. Основним аргументом є те, що собівартість багатьох українських шахт була вищою, ніж вартість імпортного вугілля. Тому регулятор по суті вибрав меншу ціну вугілля, яка і є ринковою.

Як наголошується у статті компанії IHS CERA, яка є світовим лідером серед консультантів у вугільній галузі, ціни на вугілля мають глобальну залежність, і тому найпростішим способом для України є прив'язка ціни до індексу північно-західної Європи. Україна використовувала прив'язку до індексу API-2 з доставкою з Роттердама, але при цьому додає фрахт, що є цілком прийнятним механізмом. Таким чином, імпортна альтернатива для встановлення цін на вугілля є виправданою як методика, дає цінові орієнтири учасникам ринку і зменшує суб'єктивний фактор.

Чому у формулі визначення ціни вугілля витрати на перевезення вказані з Роттердама, а не з країн-виробників вугілля?

У нас вже є шість експертиз і дослідження, в яких підтверджено коректність включення фрахту у формулу. Зокрема, за результатами аналізу компанії EURACOAL в залежності від походження вугілля і розміру судна, вартість доставки вугілля не в порти ARA (Амстердам- ​Роттердам-​​Антверпен), а в Україну може бути вищою на 9 доларів США за тонну. Водночас витрати на доставку вугілля, що постачається в українські порти, а не порти ARA, відповідно до методики НКРЕКП, коливаються від 6,5 дол. США за тонну до 14,5 дол. США за тонну. Таким чином, витрати на доставку, закладені НКРЕКП у формулу, корелюють із фактичними значеннями вартості перевезення вугілля в Україну.

У матеріалах українського експертного інституту стверджується, що включення фрахту у формулу енергетичного вугілля не призвело до завищення ціни на вугілля у порівнянні зі світовими ринками. У дослідженні серед основних і надійних постачальників вугілля в Україні були взяті Австралія, Колумбія, ПАР і США. Як зазначив експертний інститут, ціна на вугілля, розрахована за формулою "CIF у портах АRА плюс фрахт від АRА в порт Південний" була конкурентною (фактично збігалася) з цінами поставок із США, ПАР і Колумбії з урахуванням витрат на фрахт до порту Південний.

Звинувачення стверджує, що теплова генерація мала надприбутки за період існування формули.

Ні, не мала. Аналіз прибутковості виробників електроенергії, проведений Національною академією наук України, державним "Інститутом економіки та прогнозування НАН України" і відображений у відповідних звітах.

З представленого аналізу випливає, що в цілому середні величини прибутковості ГК ТЕС України протягом 2012-2017 рр. значно нижчі НАЕК "Енергоатом" і, особливо, ЗАТ "Укргідроенерго".

Порівняння середньої величини прибутковості ГК ТЕС України з аналогічними середніми величинами ГК ТЕС країн Європи та Азії, свідчить, що рівень прибутковості компаній України в період дії формули істотно нижчий за світові аналоги.

За результатами незалежного дослідження, проведеного компанією KPMG, були отримані статистичні дані, відповідно до яких рентабельність найкращих вугледобувних підприємств України дорівнює середній рентабельності вугільного бізнесу у світі; рентабельність компанії в генерації вдвічі нижча за середню за галуззю у світі.

Економічні аргументи та експертизи, з Ваших слів, на боці захисту. Чому НАБУ і САП не закривають справу? Чи можливо, що сторона звинувачення матиме такі самі експертизи, але з іншими висновками?

Ми впевнені у своїй правоті. Чи будуть об'єктивні у своїх висновках українські експертні інститути, ми не можемо сказати, плюс буде некоректно робити висновки за тих, хто їх ще не зробив. Однак мені чомусь здається, що жоден поважний міжнародний експерт з репутацією та ім'ям не скаже, що формула була некоректною.

Політичні аргументи і цілі можуть виходити в Україні на перший план, часто ми чуємо, як у нас на біле кажуть чорне на догоду рейтингам, амбіціям. Звісно, якщо НАБУ каже, що формула неправильна, глава Комітету ПЕК Герус каже, що формула неправильна, то можна знайти ще людей, які підхоплюватимуть ці заяви. Але давайте і ми резюмуємо нашу розмову на політичних і зрозумілих для всіх гаслах. Для цього трохи повторюся – президент Зеленський, прем'єр Шмигаль, прем'єр Гончарук ОСОБИСТО підписали і затвердили в цьому році формулу "Амстердам+" для газу. Аргументи про те, що формули "Амстердам+" і "Роттердам+" різні, можна прийняти тільки в тому, що це два різні міста, але принцип формул повністю однаковий. Отже, що потрібно робити НАБУ/САП – відкривати нову справу проти перших осіб держави чи закривати наявну справу? Мені здається, третього варіанту не дано.