На порозі кадрової кризи: як роботодавці в Україні борються з трудовою міграцією
В Україні назріває справжній кадровий голод. Через трудову міграцію за різними даними за межами країни працює від 2 до 5 млн осіб. Причому левова частка працює без дозволу на роботу і з порушенням закону.
Українським роботодавцям доводиться конкурувати за залучення робочої сили не тільки з місцевими компаніями, але і з іноземними. У глобальному ринку виграє той, хто пропонує кращі умови.
OBOZREVATEL з'ясував, як українські компанії утримують своїх працівників і як, на їхню думку, можна вирішити проблему трудової міграції.
Українці на експорт: хто працює за кордоном
Проблему трудової міграції визнають і самі роботодавці, і можновладці. Так, вплив відтоку робочої сили на ситуацію в економіці до своїх звітів включили і Мінекономрозвитку, і НБУ. При цьому через те, що частина українців виїздить за безвізом і працює нелегально, визначити точну кількість заробітчан вкрай складно.
За оцінками демографів, йдеться приблизно про 2 млн осіб. Водночас міністр закордонних справ Павло Клімкін взагалі заявив, що лише за 2017 рік країну залишили понад мільйон громадян. А ось офіційна статистика демонструє скромніші цифри. За підрахунками Держстату, в минулому році офіційно мігрували 430 тис. українців.
Читайте: Трудовая миграция может усилить фискальное давление на украинцев – СМИ
За кордоном кар'єру роблять лише одиниці українців. За даними Міжнародної організації праці, 40% трудових мігрантів знайшли низькокваліфіковану роботу, а ще 23,8% працюють не за фахом. "Значна частка зайнята роботою, яка не вимагає жодної кваліфікації або кваліфікації в іншій галузі", — йдеться у звіті МОП.
З одного боку, перекази трудових мігрантів поповнюють валютний баланс, але з іншого — спричиняють цілу низку проблем. Загострюється демографічна ситуація: частина заробітчан залишається за кордоном, тоді як в Україні зростає кількість пенсіонерів. А ті трудові мігранти, які регулярно повертаються додому, не платять єдиний соціальний внесок, прибутковий податок. В результаті бюджет недоотримує мільярди гривень. Крім того, на думку HR-експерта Олександра Білоуса, подібна ситуація може спровокувати справжній кадровий голод на ринку праці.
"Уже зараз ми бачимо ситуацію, коли на робочі спеціальності, так звані непрестижні вакансії знайти адекватного здобувача вкрай складно. Зараз абсолютно всі сфери свідчать про те, що людського ресурсу не вистачає. Якщо в Європі проблема з нестачею роботи, то у нас навпаки: робота є, але виконувати її нікому", — впевнений експерт.
Більшість опитаних OBOZREVATEL підприємців також погоджуються: проблема трудової міграції вже відбилася на їхній роботі. При цьому кожен роботодавець шукає свої способи утримати працівників.
Аграрії пропонують професійне зростання, а банки — спадкоємність
Заробітна плата посідає лише третє місце в системі мотивації працівників, розповідає директор по персоналу Групи компаній "Укрлендфармінг" Наталія Романенко. У найбільшій в Україні аграрній компанії працівників найперше утримують нематеріальною мотивацією.
"Наш бренд роботодавця досить сильний завдяки можливостям, які ми створюємо для персоналу компанії: розвиватися професійно і робити кар'єру в компанії, можливість реалізувати свої цінності в цікавих проектах тощо", — пояснює Наталія Романенко.
При цьому в "Укрлендфармінг" зазначають: трудову міграцію також відчули на собі, а щоб глобально виправити ситуацію, необхідно створювати державну стратегію розвитку АПК. Серед завдань держави, на думку Романенко: розвивати сільські громади, підтримувати інфраструктуру села, розвивати лідерство і малий бізнес у селах, щоб утримати людей не тільки від трудової міграції, а й в інтересах агробізнесу стримати урбанізацію (міграцію людей до міста) хоча б на деякий час.
"Можливо, нові IT-технології зможуть найближчим часом вирішити питання роботи в полі. Нам необхідне сильне, освічене і розвинене підприємництво в країні. Самі роботодавці мають створити всі умови для працевлаштування та розвитку кадрів. Ми не повинні стояти осторонь, чекаючи на результати. Співпрацюючи з навчальними закладами, з державою і з іншими роботодавцями, ми повинні створювати платформи для розвитку освіти, обміну досвідом, створення нових робочих місць і розвитку економіки загалом", — зазначають у компанії.
Читайте: Українці продовжують ставати жертвами: експерт назвав проблему трудової міграції
Також утримати працівників можливим підвищенням намагаються у великій мережі ресторанів. Головна перевага роботи в Україні — кар'єрне зростання, розповідає HR-директор мережі ресторанів "Сушія" Дарина Білозьорова. Офіціанти або кухарі, наприклад, в Італії можуть заробляти більше, але піднятися кар'єрними сходами для них у чужій країні — практично нездійсненне завдання. "За кордоном перспективи кар'єрного зростання для українців не такі втішні. Наприклад, у нас працюють 5 програм кадрового резерву, це дає можливість швидко отримати підвищення і побудувати кар'єру всім, хто захоче і зробить для цього зусилля", — розповідає Білозьорова.
Водночас в одному з найбільших українських банків OBOZREVATEL розповіли: стає складніше знайти не лише працівників відділень, операторів "гарячих ліній", а й менеджерів середньої ланки. Голова правління фінустанови Сергій Черненко зазначає: щоб утримати працівників, у банку створили "культуру спадковості". Коли звільняється позиція, заміну шукають всередині компанії.
"Ми відчули досить сильний відтік кадрів після введення безвізового режиму. І це торкнулося не рядових позицій, але і людей, що займають "мідл" позиції. Я пишаюся, що більшість вільних позицій в банку ми замінюємо внутрішніми ресурсами. Така філософія дозволяє формувати культуру спадковості", — розповідає Черненко.
У ситуації, коли за рівнем заробітних плат українські роботодавці змагатися, наприклад, з польськими поки ще не можуть, єдиний вихід — створювати соціальні ліфти і можливості реалізувати себе в рідній країні. Одні українці вважають за краще заробітки в сусідніх країнах, інші отримують реальний шанс посісти вакантні місця і побудувати кар'єру.