Монетизація пільг на проїзд: зрада чи перемога?

Закон України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" надає право безкоштовного проїзду учасникам бойових дій (п.7, п.17 ст. 12) та інвалідам війни (п.7, п. 21 ст.13).

Відео дня

Хоч законодавством передбачено право на проїзд, на практиці є безліч проблем з отриманням пільги. Перевізники відмовляють в безкоштовному проїзді, а якщо не відмовляють, то встановлюють квоту не більше 1-2 пільговиків на маршрут. Конфлікти ветеранів з водіями виникають чи не щодня.

Причин для суперечок досить багато: від відсутності відшкодування водіям витрат на перевезення пільговиків, до нечіткого законодавства.

На забезпечення проїзду держава не виділяє жодної копійки ще з 2016 року, перекладаючи відповідальність на місцеву владу.

Сюди додаються проблеми із великою кількістю (більше 10) пільгових категорій, яким надано право безкоштовного проїзду, а також проблеми з облікомпасажирів, що не дозволяє чітко порахувати суму бюджетних коштів, яка потрібна на покриття безкоштовного проїзду. Обладнання, необхідне для обліку пасажирів відсутнє на 90% видах транспорту. Встановлення такого обладнання за законом не є вимогою для здійснення громадських перевезень, а, відповідно, не кожен перевізник бажає витрачати на це гроші з власної кишені.

Новий порядок

Нещодавно Кабмін ухвалив рішення, яким планує вирішити проблему. 14 березня 2018 року Кабмін прийняв Постанову "Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах" №197 (далі – Постанова). Текст документу було оприлюднено 25 березня 2018 року.

Дана Постанова вперше запроваджує можливість отримання грошової виплати замість безкоштовного проїзду в громадському транспорті та дає юридичні підстави для прийняття рішень про монетизацію на місцях.

Правову основу впровадження монетизації було затверджено давно. 6 грудня 2016 року Верховна Рада прийняла закон від 06.12.2016 № 1774-VIII, в якому доручила Кабінету Міністрів розробити законопроекти, необхідні для запровадження монетизації, та розробити порядок її виплати.

Прийняте рішення викликало дуже бурхливу реакцію ветеранів. Але чи є підстави турбуватися?

Якщо проаналізувати текст самого документу, то Постанова має рекомендаційний характер. За органами місцевого самоврядування залишається право надалі самостійно вирішувати яким чином буде надаватися пільга: чи буде встановлена фіксована сума компенсації, чи ветерани продовжать їздити за посвідченнями.

Найвірогідніше рішення про монетизацію приймуть у великих містах, де попит на користування пільгою є чималим, що потребує значних видатків.

За Постановою КМУ компенсація за проїзд може бути надана, тим категоріям, які мають право на безкоштовний проїзд за законом, це:

1) чорнобильці категорії 1, 2;

2) діти з інвалідністю внаслідок ЧАЕС;

3) УБД;

4) інваліди війни;

5) діти з багатодітних сімей;

6) ветерани військової служби;

7) батьки загиблих військовослужбовців;

8) особи з інвалідністю;

9) реабілітовані особи, які отримали інвалідність внаслідок репресій.

Крім того, місцева влада може розширити перелік пільгових категорій, які мають право на компенсацію.

Якщо особа належить відразу до декількох пільгових категорій – компенсація надається один раз.

Про прийняття рішення про монетизацію в області та визначення суми орган місцевого самоврядування протягом місяця інформує Мінсоцполітики. Мінсоцполітики складає перелік відповідних населених пунктів і оприлюднює його на офіційному веб-сайті Міністерства.

Розмір виплати обраховується в межах 30 поїздок на місяць, якщо більша кількість поїздок не встановлена органом місцевого самоврядування. Ці 30 поїздок (чи більше) множаться на середню вартість вартості проїзду у міському комунальному транспорті в області (станом на 1 січня поточного року). Місцева влада може як завгодно збільшити кількість поїздок залежно від можливостей місцевого бюджету. Якщо ж вартість проїзду зростає, то і сума монетизації переглядається і з наступного місяця виплачується новий розмір виплати.

Варто звернути увагу, що міський комунальний транспорт – це переважно електротранспорт (тролейбуси, трамваї) та тільки у невеликої кількості міст України маршрутні таксі, адже більшість маршрутних таксі знаходяться в приватній власності. Таким чином, вартість проїду в міських автобусах не буде врахована при визначенні середньої вартості проїзду. У тролейбусах та трамваях вартість проїзду є нижчою, ніж в маршрутних таксі, тому розмір виплати може не в повній мірі покривати витрати на проїзд в автобусі.

Постанова також передбачає додаткові 20% для тих, хто має пільгу на проїзд у міжміських маршрутах. Тобто учасники бойових дій та інваліди війни будуть отримувати на 20% більшу виплату.

Отже, на міжміський проїзд монетизація також поширюється. Однак на це передбачено лише 20% від загальної суми відшкодування, що явно недостатньо на користування міжміськими маршрутами.

Тут варто зазначити, що законодавство доволі не чітко визначає, що таке міжміський маршрут. П. 7 ст. 12 і п. 7 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надають учасникам бойових дій та інвалідам війни відповідно право на безоплатний проїзд автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних. За цими пунктами проїзд надається без обмеження кількості поїздок незалежно від відстані та місця проживання.

У той же час, п. 17 ст. 12 цього ж Закону визначає, що учасник бойових дій має право на безплатний проїзд один раз на два роки (або раз на рік зі знижкою 50%) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом. Інвалід війни може скористатись таким правом один раз на рік (п. 21 ст. 13). З метою обрахунку кількості поїздок, які вже були здійснені протягом року, уряд прийняв зміни до Постанови від 12 травня 1994 р. №302, запровадивши талони, які дають підставу на проїзд. 16 жовтня 2013 року Вищий адміністративний у справі №К9991/12914/11 визнав незаконним існування талонів. Втім, незважаючи на рішення суду, до вище вказаної Постанови не було внесено відповідних змін і талони продовжують існувати.

Дія нещодавно прийнятої Постанови про монетизацію поширюється на усі види транспорту загального користування на міських, приміських (крім залізничного та річкового транспорту), а також міжміських маршрутах. Тому навіть після прийняття рішення про монетизацію, можна буде надалі користуватися талонами на проїзд як на залізничному, так і на міжміському автомобільному транспорті.

Також розмір виплати підвищується для деяких категорій пільговиків. Особи з інвалідністю І групи та діти з інвалідністю мають право на компенсацію в подвійному розмірі. Особам з інвалідністю І, ІІ групи та діти з інвалідністю, які навчаються або проходять реабілітацію виплата збільшується вдвічі.

Примірний обрахунок

Отже, спробуємо обрахувати мінімальну суму компенсації, на яку зможуть розраховувати жителі Києва. Проїзд в комунальному транспорті міста становить від 4 до 5 гривень. Це в середньому 4,5 гривні. Якщо КМДА прийме рішення відшкодовувати мінімум – 30 поїздок, це буде 135 гривень.

Якщо ви маєте статус учасника бойових дій або інваліда війни – відповідно отримуєте за 30 поїздок – 135 гривень + 20% = 162 гривні.

Якщо ви маєте статус особи з інвалідністю І групи або дитини з інвалідністю - за 30 поїздок – 162*2 = 324 гривні (компенсація в подвійному розмірі).

Якщо ви маєте статус особи з інвалідністю І, ІІ групи або дитини з інвалідністю та навчаєтесь або проходите реабілітацію - за 30 поїздок – 324*2 = 648 гривень (виплата зростає вдвічі).

Як отримати гроші

Отримати компенсацію можна через орган соціального захисту за місцем реєстрації. Якщо людина вже отримує пенсію чи соціальну виплату через орган соціального захисту, то кошти від монетизації проїзду автоматично будуть перераховані на її рахунок. В іншому випадку необхідно звернутися із заявою про отримання компенсації за проїзд до органу соціального захисту і подати свої банківські реквізити.

Готівкові виплати здійснюються щомісяця до 20 числа.

Розмір отриманої щомісячної виплати не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства. Тому можна не хвилюватись про можливість втратити субсидію на комунальні послуги чи іншу допомогу від держави.

Якщо орган місцевого самоврядування вирішить не переходити на монетизацію проїзду в межах регіону, то пільги на проїзд надалі залишаються чинними в тій формі, в якій вони існували до прийняття Постанови. Тобто людина далі має право на підставі ветеранського посвідчення безкоштовно користуватися транспортом. Без урахування кількості поїздок та без компенсації.

Мешканці областей, де не буде запроваджено монетизацію проїзду, зможуть користуватися правом пільгового проїзду і в областях, де проїзд монетизовано. В такому разі необхідно буде придбати квиток та звернутися до органу соцзахисту за місцем проживання з заявою про відшкодування витрат на проїзд, до заяви додати квиток. Щоб отримати відшкодування на квитку має бути зазначено ПІБ, підпис особи, штамп підприємства, дата поїздки та назва населеного пункту. Відшкодування перераховується 1 раз на місяць з 5 до 10 числа.

Чи спрацює монетизація?

Загалом, ідея монетизації проїзду є потрібною, щоб забезпечити справедливий доступ до права на пільговий проїзд. Втім, запропонований Кабміном підхід впровадження монетизації "в межах місцевого бюджету" може призвести до багатьох ризиків.

Жителі двох сусідніх населених пунктів будуть отримувати різні за розміром відшкодування, оскільки бюджет, приміром, міста Луцька є значно більшим за бюджет міста Ковеля чи селища Ратне Волинської області.Ситуація може призвести до виникнення конфліктних ситуацій між ветеранами, які мають однаковий статус за законом, але неодинакову допомогу за місцем проживання.

Однозначно виникатимуть проблеми та непорозуміння із забезпеченням проїзду в областях не за місцем проживання, коли в одному населеному пункті треба буде показувати посвідчення, а в іншому – оплачувати проїзд та потім звертатися за відшкодуванням.

Розмір виплати залежатиме від вартості проїзду лише в комунальному транспорті, який є нижчим, ніж проїзд в маршрутних таксі.

Розмір компенсації не покриє витрати на дорогу на міжміських маршрутах, потрібно буде надалі користуватися талонами.

Уникнути вказаних негативних наслідків можна шляхом інформування пільгових категорій і перевізників про перехід на монетизацію, комунікації з ветеранською спільнотою та напрацювання спільного рішення щодо форми забезпечення пільгового проїзду в місті, селі чи області.

Постанова, прийнята КМУ, є досить гнучкою та дає можливість місцевим громадам самостійно обирати для себе оптимальний варіант забезпечення права на пільговий проїзд. А от чи скористається громада такою можливістю і чи прийме правильне рішення буде залежати тільки від активності її мешканців.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...