Відео дня
Медіаатака на "Курганський бройлер": боротьба за правду чи інформаційне кілерство?
Кілька днів тому Олексій Таранов, колишній директор птахофабрики "Курганський бройлер", яка працює у Харківській області, виступив у ЗМІ з шокуючими заявами. За його словами, підприємство занедбане, на ньому не проводяться ремонтні роботи, працівники щодня ризикують життям, приходячи в аварійні виробничі приміщення. І, мовляв, саме настільки критична ситуація і небажання Таранова, як то кажуть, брати гріх на душу, і спонукали його звільнитися і на всю країну розповісти про ті "жахи", які, за його словами, кояться на "Курганському бройлері". З огляду на серйозність висунутих звинувачень, OBOZREVATEL вирішив поїхати на підприємство і подивитися, наскільки ці звинувачення відповідають дійсності.
У чорних тонах
Уже з перших рядків вступу до скандального інтерв'ю колишнього директора "Курганського бройлера" Олексія Таранова читача намагаються занурити в атмосферу, в якій він найбільш повно перейметься всіма тими жахливими порушеннями, які, зі слів екскерівника підприємства, там систематично відбуваються. Згадують давню, роздуту ЗМІ історію з виявленими на території компанії "Комплексу Агромарс" порушеннями, які навіть призвели до затримання власників – Євгена і Марини Сігалів. Хоча мало для кого є таємницею, що історія роздмухувалася штучно – і відоме навіть ім'я замовника удару по репутації підприємства.
Через суди всіх інстанцій компанія довела, що стала мішенню необґрунтованих наїздів і штрафів з метою знищити, а потім і забрати задарма високоефективний і успішний бізнес.
Вплітання в канву "викривального матеріалу" місцевого фермера, який "не може користуватися взятим в оренду паєм", бо "Курганський бройлер" нібито самовільно вивозить туди пташиний послід, має одну особливість: послідосховище на цій ділянці розміщене багато десятиліть тому, ще з часів СРСР . Про це свідчать як наявні у розпорядженні птахофабрики документи, так і спогади старожилів підприємства.
Свого часу ця земля помилково була розпайована. І фермер, який взяв її в оренду, чудово про це знав. Але пішов на такий крок – імовірно, з надією "поторгуватися" з власниками "Курганського бройлера" з приводу оренди земельної ділянки, якою багато років користується підприємство.
Втім, якщо припустити, що головна мета подібного інформаційного вкидання – не стимулювання до виправлення недоліків, а цілеспрямована спроба інформаційно вдарити по компанії – така вибірковість у подачі інформації набуває сенсу.
Ось тільки у житті, і у виробництві зокрема, рідко зустрічаються лише чорні чи білі кольори. І щоб з'ясувати, наскільки правдиві озвучені паном Тарановим звинувачення, OBOZREVATEL вирушив у село П'ятигірське Балаклійського району Харківської області.
Курганський бройлер: чи є життя після директора Таранова?
Коли ми звернулися до адміністрації "Курганського бройлера" з проханням розповісти і показати нам роботу птахофабрики – відразу ж отримали згоду. Як заявив нам новий директор підприємства Андрій Свиридкін, приховувати їм нема чого. Більше того – вони як ніхто зацікавлені, щоб люди знали правду про те, що і як відбувається на "Курганському бройлері". Адже на підприємстві працюють понад 675 осіб, зокрема 70 сімей. І для цих людей робота на птахофабриці – єдина можливість заробити гроші і прогодувати свої сім'ї.
На момент нашого приїзду Андрій Свиридкін працював на підприємстві 5-й день. Зізнається: ситуація, з якої йому доведеться виводити птахофабрику – дуже непроста.
"Ситуація складна, практично критична. Але розв'язувана. Гадаю, у найближчий місяць-півтора ми все вирівняємо – і все буде добре. А так, для розуміння: коли Таранов прийшов сюди працювати, заборгованість перед контрагентами становила 17 млн грн. Після нього – 51 млн. Він за два місяці примудрився нагнати нам заборгованості на такі цифри", - розповів Свиридкін.
Як розповідають на підприємстві, перше, що зробив Таранов, вийшовши на роботу – того самого дня, без пояснення причин, звільнив ключових фахівців, які працювали тут роками. І привів на їхні місця своїх ставлеників.
"Перед ним було поставлене завдання – налагодити технологічний процес і ефективне вирощування птиці. Але замість цього відбулося зворотнє – у технології були допущені грубі порушення. Він звільнив практично в один день інженерну службу, головного інженера та енергетика. І керівника відділу продажів. Виходить, він обезголовив підприємство. На місце звільнених людей Таранов привів повністю некомпетентну команду, яка не вміла навіть користуватися комп'ютерами, не кажучи вже про договірну політику, складання документів і особливості роботи нашого підприємства... А потім ці люди одномоментно пішли разом з Тарановим. І все, підприємство повністю паралізоване", – зазначила головна бухгалтерка "Курганського бройлера" Анна Дяченко.
Без ремонту
Обурені на підприємстві і заявою колишнього керівника про те, що на птахофабриці нічого не ремонтувалося і не оновлювалося. При цьому практично в усіх підрозділах підприємства нам розповіли: всі заявки на закупівлю запчастин і проведення ремонту просто складувалися на столі у пана Таранова – він елементарно не підписував розпорядження на проплату необхідних запчастин або деталей.
"Погано було з проплатою. У нас ці питання вирішує директор, він розподіляє фінанси. Наша справа – зробити заявку заздалегідь. Щоб не зупинився цех, щоб у нас були запчастини, щоб можна було ліквідувати несправність і не зупиняти процес забою... Так ось, за два місяці було проплачено максимум 15% поданих заявок", – розповів інженер-механік забійного цеху Андрій Кобець.
Його слова підтверджують і працівники інших підрозділів птахофабрики, і головний бухгалтер підприємства, і новий директор.
"Коли я прийшов, тут стіл був завалений паперами нерозглянутими. Я кілька днів це все розгрібав, відкладав важливе, викидав величезні стоси вже непотрібних паперів. Так ось, щоб ви розуміли, тут лежали документи ще часів його попередника – за вересень, жовтень, листопад... Людина навіть примітивне сортування документообігу налагодити не змогла. Втім, коли йому було це робити, якщо він, як мені люди говорили, часто приїжджав на роботу під обід, а їхав – о 17-ій, а то і раніше?", - каже Свиридкін.
Він показує нам територію. Виглядає вона досить доглянутою, хоча і дещо безлюдною: підприємство тільки починає приходити до тями після "досягнень" попереднього керівника.
"Ми п'ять днів тут прибирали, білили, фарбували. Не доходили руки, мабуть, у попереднього директора хоча б порядок підтримувати. Бачите, он там" газелька "стоїть, іржавіє? Вона на ходу, просто колесо пробите. А поміняти його – не судилося, виявилося. А потім починається: "Я б стільки всього зробив, а мені грошей не давали". Так ми ж виробниче підприємство. Ми гроші заробляти повинні. А те, що я прочитав – це вже не менеджмент. Це рекет якийсь. І знаєте, це дуже легко – розповісти про недоліки. Тим більше, якщо під час цієї розповіді у тебе ніхто не запитає: а що ти зробив, щоб це виправити?", - каже новий директор.
І дійсно, більшість звинувачень Таранова на адресу інвесторів "Курганського бройлера" куди справедливіше було б закинути йому самому. Адже він мав не тільки повноваження вирішувати озвучені ним проблеми з відсутністю медогляду співробітників, закупівлею спецодягу, навчанням охорони праці, усуненням порушень, виявлених ГСЧС тощо. Він зобов'язаний був це робити. Адже це вимоги законодавства.
І тим більше – обслуговування технологічного обладнання, яким повинна була займатися якраз-таки інженерна служба, яку з собою привів Таранов. Одне з серйозних його звинувачень полягало в тому, що власники, мовляв, нещадно експлуатують підприємство, не вкладаючи ні копійки ні в модернізацію, ні в обслуговування, ні в ремонти. Ось тільки факти свідчать про протилежне.
Так, наприклад, нам показали горезвісні котли у котельні, які, за словами Таранова, "8 років не ремонтувалися і не обслуговувалися".
Вони справно функціонують. Та й особливого ремонту обладнання, яке було закуплено якраз таки 8 років тому, не вимагає. Більше того, як свідчать документи, які нам теж показали, протягом останніх двох років тільки на ремонт автоматики цієї котельні, який на договірних умовах виконало ПП "Теплотех-Сервіс", було витрачено близько 750 тис.грн.
Ще цікавіша історія – з "аварійним" забійним цехом.
"У 2018-му наше підприємство на 4 місяці стало на санацію. За цей час багато грошей було вкладено в обладнання, в ремонт, в покрівлю. Тільки на обладнання було витрачено 6 млн грн. Бачите, он стоїть машина патрання? За неї проплатили 700 тисяч. Ми стояли, а гроші вкладалися. І коли ми звертаємося зі своїми потребами до інвесторів – вони завжди відгукуються. Для ділянки переробки, наприклад, тільки-тільки були закуплені нові двигуни, запірна арматура... Він всього цього не побачив. Та й як можна побачити, якщо за два місяці він у мене в цеху був один раз? Як можна знати, що тут працює, а що ні?", - розповів начальник забійного цеху" Курганського бройлера "Володимир Шинкарьов, додаючи, що в цілому в реконструкцію його цеху два роки тому було вкладено понад 11 млн грн.
Але пан Таранов про це не сказав. Як не зізнався і в тому, що, наприклад, за два місяці роботи так не спромігся організувати монтаж вже закуплених котлів для санпропускників бройлерних ферм, хоча це можна було зробити без особливих труднощів. Їх встановили вже за нового керівника за два дні.
До речі, саме ця недбалість, в тому числі, призвела до грубих порушень правил біозахисту ферм і птиці, що значно вплинуло на збільшення падежу. Якщо раніше відсоток збереження курчат-бройлерів становив 95%, то всього за два місяці під "чуйним" керівництвом Таранова він знизився до 87%.
"Біобезпека – це дотримання всіма співробітниками елементарних ветеринарно-санітарних правил. Адже птахи повинні бути захищені від інфекції, яка може бути занесена людьми. Протягом останніх двох місяців не вирішувалося питання опалення двох санпропускників, де співробітники повинні були проходити ветеринарно-санітарну обробку - приймати душ, перевдягатися у чистий спецодяг. Старі котли вийшли з ладу, а нові, вже закуплені, директор так і не розпорядився поставити. Зрозуміло, що в холоді під холодною водою ніхто митися не буде. Так що норми і вимоги грубо порушувалися. ", - підкреслює виконавчий директор "Агромарсу" Олексій Марченко.
На "Курганському бройлері" досі рахують збитки
Але головною претензією колективу і власників "Курганського бройлера" до екс-директора є збитки, пов'язані з вирощуванням і реалізацією продукції. Їх поки тільки належить підрахувати. Адже порушення технології вирощування птиці, які допустила команда пана Таранова, значно збільшили витрати на утримання курчат і одночасно – призвели до погіршення вагових кондицій м'яса птиці. Саме той факт, що все це спливло на поверхню, і став причиною поспішного звільнення Таранова, який спочатку пішов на лікарняний, вимкнувши всі телефони і кинувши справи на птахофабриці на самоплив, а після – написав заяву про звільнення і боягузливо втік, навіть не зустрівшись із роботодавцями.
Напевно, Таранову було через що побоюватися зустрічі з інвесторами. Адже за два місяці під його керівництвом підприємство замість тушок курчат-бройлерів 1 категорії вагою від 1,7 кг почало виробляти тушки вагою в середньому в 1,3 кг. Але це вже - зовсім інша ціна.
Тим більше, що, як пояснили нам фахівці компанії, за цей час суттєво збільшилась конверсія корму, тобто витрати комбікормів на вирощування кілограма живої ваги курки. Як виявилося, кожна з них з'їдала за період вирощування майже на 40% більше комбікормів, ніж було раніше. І це пов'язано не тільки з можливою низькою якістю закуплених комбікормів, дослідження яких, до речі, за два місяці так і не було налагоджено.
Основна причина – відсутність елементарного контролю з боку директора за технологією, яка останнім часом грубо порушувалася.
"Наприклад, підготовка пташників до висаджування курчат. Як ми з'ясували зараз, терміни санації з норми у 18 днів у лютому були скорочені до 7 днів. Цього часу катастрофічно мало для повноцінного проведення всіх необхідних технологічних процесів з підготовки пташників до посадки нових партій добових курчат" , - підкреслив головний ветлікар компанії Микола Ковальов.
"Вакцини і медикаменти не можуть замінити комфортних умов для птиці, які повинні бути створені у процесі підготовки пташників. Нічого грішити на ветеринарію, якщо курчата посаджені у холодні і брудні пташники", - додав він.
Такої ж думки дотримуються і інші фахівці підприємства.
"Курчата з інкубатора повинні поміщатися у пташники з комфортними і безпечними умовами. Є жорсткі вимоги до вентиляції, до температури підлог в пташнику, до температури повітря, до систем годування і напування птиці. Якщо температура у пташнику на момент посадки курчат менша від 33 градусів – птах витрачає отриману з кормом енергію не на зростання, а на те, щоб зігрітися і вижити. Як результат, у багатьох пташниках за фактом птиця не росла, не розвивалася, а мучилася разом з робітниками. Але ж це елементарні і одночасно фундаментальні речі, від яких залежать результати роботи всіх підрозділів підприємства. Таранов пустив все це на самоплив, тому результати такі печальні. Хоча від самого початку я особисто акцентував його увагу на важливості питань технології. Не прислухався. Не вважав за потрібне", - розповів виконавчий директор "Агромарсу" Марченко.
У результаті зростаючі у жорстких умовах бройлери вигодовувалися значно довше: замість 43-46 днів птиця йшла на забій у 53-56 днів. Останній забій птиці, який повинен був проводитися 14 лютого, виконаний лише 10 березня – із затримкою близько місяця.
Не зацікавили Таранова також і проблеми племінної філії підприємства "Голден Крос", яка розташована у Чугуївському районі Харківської області. Незважаючи на те, що виробництво інкубаційних яєць тут за період його роботи впало до 9% від запланованого, він так і не спромігся за 2 місяці побувати на цьому підрозділі, не кажучи вже про те, щоб розібратися з проблемами його роботи.
Борги по зарплатах: правда чи вигадка?
Оскільки попередній директор не цікавився тим, як продається продукція, навіть за зниженими цінами маленькі тушки люди особливо купувати не поспішали. Тож замість прибутку від продажу м'яса у "Курганського бройлера" пішли суцільні збитки. Це природно спричинило за собою скорочення доходів і перебої з надходженнями грошових коштів, необхідних для забезпечення нормальної роботи підприємства, в тому числі - і для виплати зарплати робітникам. Але і тут пан Таранов для чогось сказав неправду.
"Немає у нас затримки із зарплатами. Цифри, які озвучив Таранов – це нарахування, які були зроблені якраз за період його роботи. Я так розумію, це були єдині цифри, якими він володів – ось він їх і озвучив. Але у нас не було такої заборгованості. Зарплата виплачується регулярно. Виходить, і в цьому він збрехав", - розводить руками головбух "Курганського бройлера".
Хто винен і що робити?
На підприємстві досі не можуть відійти від шоку і образи, які відчули після прочитання скандального інтерв'ю свого вчорашнього начальника. Адже протягом попередніх двох місяців вони безрезультатно намагалися достукатися до Таранова з проханнями вирішити існуючі труднощі, яких на будь-якому виробництві - чимало. Тим більше, що рішення переважної більшості з проблем, які дійсно мали місце, знаходяться безпосередньо в компетенції директора. І це – очевидний для всіх, хто має хоч якесь уявлення про бізнес і роботу подібних підприємств, факт.
"Я коли прочитала це інтерв'ю – жахнулася! Я ж знаю це підприємство. У нього величезний потенціал. І тут є всі можливості, щоб працювати. Звичайно, є і якісь проблеми, які потребують негайного вирішення. Але їх адже немає тільки у того, хто не працює! і знаєте, якщо б у мене була можливість, я б запитала у пана Таранова (з яким мені колись доводилося працювати і про якого, на жаль, не можу сказати нічого хорошого): ось ти кажеш про проблеми – а що ти зробив, щоб ці проблеми вирішити? Ні-чо-го! Прийшов, накоїв справ, оббрехав підприємство – і поїхав. Це, як мінімум, некрасиво по відношенню до людей, які тут працюють по багато років. І для яких це підприємство - єдина можливість утримувати родини", - заявила Людмила Шиманська, яка керувала "Курганським бройлером" у 2013- 2014 роках.
Навіщо ж пан Таранов, примудрившись за два місяці роботи загнати підприємство у багатомільйонні борги і повністю розвалити технологію вирощування птиці, вийшов і на всю країну розписався у власній профнепридатності? Та й, до всього іншого, зарекомендував себе, як людину, яка за найменшої нагоди не тільки винесе на загальний огляд існуючі проблеми підприємства, а й придумає те, чого немає і близько? Адже відтепер всюди, де він спробує влаштуватися на роботу в майбутньому, десять разів подумають, чи потрібен їм такий співробітник? Так навіщо ж він це зробив?
На "Курганському бройлері" переконані: швидше за все, своє інтерв'ю пан Таранов дав не безкоштовно. Підозрюють: він за солідну винагороду міг виконувати конкретне замовлення по знищенню підприємства, яке до його приходу працювало досить успішно. Цілком можливо, хтось з конкурентів "Курганського бройлера" настільки сильно прагнув розчистити собі місце збуту на внутрішньому українському ринку, що вирішив скористатися настільки брудними методами.
Не виключають у компанії також варіанту, що це замолення Таранов міг отримати і від одного з поставників комбікормів, який таким чином продавав підприємству корми сумнівної якості.
В "Агромарсі" запевняють: із наслідками "талановитого менеджменту" Таранова на "Курганському бройлері" впораються швидко – і повернуть підприємство до нормальної роботи. Новий директор упевнений, що більш-менш виправити ситуацію йому вдасться за місяць-півтора. А ось пану Таранову, який звів наклеп на компанію, яка дала йому роботу, і який цим спричинив шкоду її діловій репутації, інвестори і керівництво компанії рекомендують готуватися до зустрічі з колишніми роботодавцями в суді. Як і представникам тих засобів масової інформації, які поширили безпідставні звинувачення Таранова.